1. О.П. Усова про взаємозв'язок гри, праці та навчання.

А. П. Усова писала: "Дидактичні ігри, ігрові завдання та прийоми дозволяють підвищити сприйнятливість дітей, урізноманітити навчальну діяльність дитини, викликають цікавість." Головна особливість навчання у грі це те, що діти граються, не підозрюючи, що засвоюють певні знання. На думку А. П. Усовой в грі дитина не вчиться жити, а живе власним життям, на своєму досвіді осягає «що таке добре і що таке погано». Вона вважала, що вихователь повинен знаходитися в центрі дитячого життя, розуміти, що відбувається, вникати в інтереси граючих дітей , вміло їх спрямовувати.

А. П. Усова, відзначаючи виховний вплив ігор, писала: «Кожна гра, якщо вона під силу дитині, ставить його в таке становище, коли розум дитини працює жваво й енергійно, діє організовано».  Слід пам'ятати, що гра - своєрідна самостійна діяльність дошкільника. У грі дитина має можливість проявляти самостійність у більшій міроі, ніж в будь-якій іншій діяльності: сама будує сюжет гри, підбирає іграшки та предмети, вибирає партнерів. Саме в грі найповніше активізується громадське життя дітей. Гра дозволяє дітям, вже в перші роки життя самостійно використовувати ті чи інші форми спілкування.

У процесі гри між дітьми складаються два види відносин:

- уявні відносини, які визначаються змістом гри, правилами гри, роллю, яку бере на себе дитина;

- реальні відносини, які проявляються з приводу гри (змова на гру, розподіл ролей і т. д. ); Реальні відносини, будучи особистими, формуються не тільки в грі, але і в ході всього життя дитини в дитячому саду. На думку А. П. Усовой на основі реальних стосунків у дітей формуються (або не формуються) якості «громадськості», а вони в свою чергу дозволяють дитині успішно взаємодіяти з іншими дітьми.

При сприятливих умовах діти оволодівають навичками суспільної поведінки. А. П. Усова справедливо зазначала, що вміння встановлювати взаємини з однолітками у грі - перша школа суспільної поведінки.

А. П. Усовой розглядає гру як форму організації життя і діяльності дітей у дитячих садках. Вона вважає, що для гри дітям слід давати 4,5 години на день. Вона визначила час гри в режимі дня:

1. Під час ранку ігри з іграшками, малорухливі та ігри середньої рухливості. Дидактичні ігри. Діти граються невеликими групами або індивідуально.

2. Між заняттями діти граються в ігрових куточках.

3. Під час денної прогулянки – ігри з іграшками, обов’язкова рухлива гра з усією групою, ігри групками, ігри різної рухливості, дидактичні, народні.

4. У ІІ половину дня – настільно-друковані ігри, будівельно-конструктивні, сюжетно-рольові в ігрових куточках, ігри-забави, ігри-театралізації, драматизації, режисерські ігри

5. Під час вечірньої прогулянки – ігри різної рухливості, хороводи, народні ігри, ігри з іграшками.

Гра має місце і під час занять: дидактичні ігри на закріплення матеріалу, ігрові ситуації та ігрові дії для пробудження інтересу до навчання, підтримання уваги.

Таким чином на протязі дня дитина грається 4-5 годин. Завдяки вченню А. П. Усової життя дітей в дитячому садку наповнилося грою.