Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Korm_L2.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
69 Кб
Скачать
☆

18. Поділ трав за висотою і облистненістю

За висотою і облистненістю стебел трави поділяють на три типи: верхові, низові і напівверхові. Так, грястиця збірна, райграс високий і багатоукісний, костриця лучна і тростинна, пирій повзучий і безкореневищний, люцерна посівна, конюшина лучна, суданська трава, могар, еспарцет посівний, закавказький, піщаний, буркун — високі, добре облистнені по всій висоті генеративних стебел рослини верхового типу.

Тонконіг лучний, болотний, цибулинний, щучник дернистий, костриця овеча, у яких основна маса листя розміщується біля основи стебел, та люцерна хмелевидна, конюшина біла, підземна та інші бобові, що утворюють низький травостій, належать до низових рослин переважно пасовищного використання. Продуктивність більшості низових злакових і бобових нижча, ніж верхових. У природі є перехідні форми, тобто такі, що мають ознаки цих двох груп. Облистненість їх середня, висота травостою багаторічних становить 40 – 60, однорічних — до 100 см. Це напівверхові рослини, їх більше серед лучних і значно менше або майже немає серед поширених у культурі однорічних трав’янистих кормових рослин. До напівверхових можна віднести житняки, пажитницю багаторічну, кострицю червону, з бобових — люцерну жовту, лядвенець рогатий, конюшину рожеву, чину лучну, горошок мишачий; з однорічних — конюшину багряну, окремі екотипи шабдару та ін.

19. Поділ злакових і бобових трав за типом суцвіття

У злакових трав розрізняють такі основні типи суцвіть — колос і волоть. Виділяють і проміжний тип — колосоподібна волоть (султан). Верхові злаки мають більшу волоть, низові — меншу. Серед великоволотистих злаків — костриця лучна і тростинна, райграс високий, стоколос безостий, прямий і береговий; з однорічних — суданська трава. Дрібноволотисті злаки — тонконоги, мітлиця біла і звичайна, райграс однорічний, костриця овеча, типчак, щучник дернистий, біловус. Колосоподібна волоть у тимофіївки і китника. У них колоски одноквіткові. Багатоквіткові колоски у колосоподібної волоті пайзи, могару, чумизи. У грястиці збірної і канаркової трави тростинної волоть називають лапчастою.

Суцвіття колос у пирію, житняку, пажитниці багаторічної і багатоукісної.

У бобових трав розрізняють такі суцвіття: головка (конюшина), китиця (люцерна, буркун, вика озима, горошок мишачий, еспарцет), простий зонтик (лядвенець рогатий). Є трави з одиничними квітками (вика посівна, боби, горох, чина лучна і польова, верблюжа колючка).

20. Поділ кормових рослин за тривалістю життя

За тривалістю життя розрізняють кормові культури одно-, дво-, малорічні (до 4 років), середньої тривалості життя — середньорічні (до 5 – 7 років) і довгорічні (понад 7 років). Прийомами агротехніки можна значною мірою подовжити період використання багаторічних трав за роками.

Трави лучного і польового травосіяння поділяють на одно- і багаторічні, або на моно- й полікарпічні. Перші плодоносять протягом року і відмирають, а другі — кілька років. Довголіття трав пов’язано з біологічною особливістю їх щороку формувати нові стебла вегетативним способом і нову кореневу систему.

До дворічних кормових рослин належать коренеплоди (кормовий буряк, бруква, турнепс, ріпа, морква), буркун білий і жовтий (є і однорічні форми білого буркуну), кормова капуста (стеблоплідна рослина), мишачий горошок, конюшина гірська. Трав’янисті дворічні культури формують максимальний урожай на другий рік вегетації.

Малорічні — це культури, які вегетують протягом 3 – 4 років, а максимальні врожаї дають на першому — другому роках користування (конюшина лучна, рожева, райграс багатоукісний). Рослини досить високопродуктивні, добре реагують на умови зволоження і живлення.

Трави середнього довголіття (люцерна синьогібридна, лядвенець рогатий і болотний, конюшина східна і перемінна, грястиця збірна, пирій безкореневищний) максимальні врожаї формують на другому — четвертому роках користування.

Починаючи з 4-го року, рідше — з 5 – 6-го врожайність їх різко зменшується, що обмежує період їх продуктивного використання.

Довгорічні — це здебільшого лучні трави, серед яких є дуже продуктивні навіть на 8 – 10-му році життя (стоколос безостий і прямий, райграс високий, пирій повзучий, житняк, конюшина біла, волосянець гігантський і ситниковий, китник (лисохвіст) лучний, канаркова трава тростинна, костриця лучна і тростинна, тонконіг звичайний, лучний і болотний та ін., мітлиця біла, звичайна, гігантська і собача, костриця борозенчаста і овеча, ковила). Максимальний врожай формують, починаючи з 3-го року життя.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]