4. Порядок перевірки та опрацювання документів.

Складені документи передають у бухгалтерію для опрацювання.

Перевірка повинна здійснюватися з погляду законності операцій і правильності їх оформлення.

Формальна перевірка передбачає встановлення правильності вибору форми документа, повноти і правильності заповнення всіх її реквізитів, достовірності підписів осіб, своєчасності складання і подання документів.

Арифметична перевірка документів полягає у перевірці правильності застосування нормативів та проведення арифметичних дій.

Перевірка документів по суті передбачає встановлення господарської доцільності й законності, тобто чи справді відбулася операція і в такому обсязі, як зазначено в документі, чи не є поданий документ просто вигадкою. Неправильно складені документи повертають для виправлення та до оформлення. У тексті та цифрових даних первинних документів, облікових регістрів ці звітів підчищення і необумовлені виправлення не допускаються.

При виникненні сумнівів щодо достовірності документів, які надійшли від інших підприємств, доцільно зробити запит про підтвердження відображених операцій. Це називається зустрічна перевірка.

Аналітична перевірка-порівняння фактичних обсягів з діючими нормами, лімітами, планами, кошторисами, встановлення економії чи перевитрат.

Юридична перевірка – встановлення відповідності господарських операцій чинному законодавству та іншим нормативним документам.

Економічна перевірка – визначення економічної доцільності проведених операцій.

Після перевірки документи подаються на затвердження керівнику підприємства, а далі підлягають бухгалтерській обробці.

Розрізняють наступні етапи бухгалтерської обробки документів:

Таксування документів передбачає переведення натуральних та трудових вимірників, які зазначені у документі, в узагальнений грошовий вимірник (наприклад, шляхом множення кількості на ціну) та проставляння у відповідних графах документу суми, тобто грошової оцінки оформлених натуральних показників господарської операції.

Групування документів полягає в об’єднанні однорідних за змістом і за визначений період первинних документів у групи і реєстрації їх в накопичувальній або групувальній відомостях для визначення загального підсумку за кожною групою. Проводиться для скорочення кількості записів в облікових регістрах. Порядок групування документів підприємство вирішує самостійно.

Розцінка полягає в розрахунку ціни (в разі її відсутності).

Погашення – це зазначення на документі відмітки про його виконання шляхом проставляння штампу «Отримано», «Оплачено», «Погашено».

Контирування документів полягає у зазначені кодів кореспондуючих рахунків, на яких має бути відображена документально підтверджена господарська операція. Тобто передбачає складання бухгалтерських записів. В переважній більшості бухгалтерський запис роблять на бланку того документу, яким оформлена операція, від руки на вільному місці документа. На бланках деяких документів для зазначення кореспондуючих рахунків передбачено спеціальні графи.

Переносять в облікові регістри інформацію з первинних документів у міру їх надходження. Первинні документи, які пройшли обробку, повинні мати відмітку, що виключить можливість їх повторного використання.