6. Інвентаризація, її значення та види.

Первинна документація не завжди може охопити всі господарські явища в момент їх здійснення (природні втрати, викликані усушкою, утрускою, використовуванням при зберіганні, транспортуванні, відпуску, стихійні лиха, невідповідність фактичних даних обліку через помилки, розкрадання, псування, зловживання тощо). У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік перелічені явища і процеси. Цього досягають за допомогою інвентаризації.

Отже, інвентаризація є перевірка та оцінка фактичної наявності основних засобів, нематеріальних активів, товарно-виробничих запасів, грошових коштів і документів та розрахунків, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації з подальшим порівнянням отриманих даних з обліковими показниками.

Оскільки інвентаризація оформлюється документами, то вона повинна розглядатися в обліку тільки як процедура, в результаті якої бухгалтер отримує документальне підтвердження фактам господарського життя. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі, які оформляють відповідними документами і відображають в обліку.

Слід розрізняти інвентаризацію як елемент методу бухгалтерського обліку і як технічний прийом перевірки даних бухгалтерського обліку.

Основними завданнями інвентаризації є:

Забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, плану тощо;

виявлення фактичної наявності господарських засобів, зокрема матеріальних цінностей у натурі;

встановлення лишку або нестачі цінностей і їх регулювання та відображення в обліку;

виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження розмірів зобов’язань підприємства;

виявлення майна, що втратило свої споживчі властивості, зіпсованого, невикористаного і непотрібного на підприємстві, а також того, що знаходиться поза обліком;

перевірка дотримання умов і порядку зберігання господарських засобів;

перевірка достовірності й реальності вартості зарахованих на баланс активів і пасивів підприємства;

виявлення та усунення фактів безгосподарності, безвідповідальності, виявлення резервів ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;

контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб.

Інвентаризації підлягають основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти, документи та розрахунки.

За повнотою охоплення перевіркою засобів, коштів і розрахунків, інвентаризацію поділяють на повну і часткову.

Повна інвентаризація передбачає суцільну перевірку всіх засобів та джерел підприємства.

Часткова інвентаризація охоплює визначену частину засобів і джерел, наприклад, наявність грошей у касі, готової продукції на складі, незавершеного виробництва тощо. Повна інвентаризація, звісно, дає широку інформацію, проте не завжди доцільна через свою трудомісткість.

Залежно від характеру інвентаризацію поділяють на планову і позапланову. Планова інвентаризація здійснюється за раніше складеним планом відповідно до розробленого і затвердженого графіка її проведення (наприклад, перед складанням річного звіту).

Позапланову інвентаризацію проводять за розпорядженням керівника підприємства, на вимогу слідчих або контролюючих органів, у разі ревізії або зміни матеріально відповідальних осіб. Найбільш ефективними є раптові часткові інвентаризації, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально відповідальних осіб щодо своєчасного оприбуткування й списання матеріальних цінностей, правильності їх зберігання, запобігають зловживанням.

За часом проведення розрізняють: щомісячні, квартальні, піврічні, річні інвентаризації.

Принципи інвентаризації:

- об’єктивність;

- своєчасність;

- точність;

- зіставність;

- безперевність;

- повнота;

- ефективність;

- економічність;

- гласність;

- юридичність;

- матеріальна відповідальність;

- документальне оформлення.