- •1.1 Значення санаторно-курортного лікування в індустрії туризму
- •1.2. Класифікація санаторно-курортних закладів
- •1.3. Фінансове забезпечення санаторно-курортних закладів як основа їх функціонування
- •2.1. Історичні етапи становлення санаторно-курортної справи в Україні
- •2.2. Методи та види санаторно-курортного лікування в Україні
- •2.3. Сучасний стан санаторно-курортної галузі в Україні
- •3.1. Фактори розвитку санаторно-курортного лікування в Україні
- •3.2. Тенденції підвищення якості санаторно-курортних послуг
- •Висновки
- •Список джерел та використаної літератури :
- •Додатки:
Висновки
Останнім часом у світі спостерігається зростання інтересу туристів до лікувально-оздоровчого туризму. Швидкий темп життя, безліч стресових ситуацій, зростання потоку інформації, несприятлива екологічна обстановка в більшості країн змушує людей звертатися до цього виду туризму.
Працюючи над темою курсової роботи було опрацьовано багато літературних джерел: нормативних документів, Законів, Положень, проводилося детальне дослідження посібників інформаційних довідників, книг.
Отже маємо зробити такі висновки :
1. Туризм із метою лікування видокремлений у класифікації для осіб, які подорожують з метою зміцнення здоров'я і передбачає перебування в санаторно-курортних установах.
Метою оздоровчого туризму є профілактика захворювань і відпочинок. Він характеризується більшою тривалістю подорожі, відвідуванням меншої кількості міст і більшою тривалістю перебування в одному місці, тобто поряд із проведенням дозвілля передбачає відпочинок. Видокремлення оздоровчого туризму також відповідає класифікації UNWTO.
2. Розрізняють три основних типи курортів: бальнеологічні, грязеві й кліматичні.
3. До санаторно-курортних закладів слід віднести: санаторії, санаторії-профілакторії та пансіонати з лікуванням, тобто підприємства які надають послуги лікування та повинні розміщуватися на території курорту чи лікувально-оздоровчій місцевості.
До оздоровчих належать всі інші зазначені вище типи підприємств, що мають умови для відпочинку і оздоровлювання та розташовані, як правило, в межах курортів, рекреаційних та приміських зонах. За профілем ці підприємства розподіляються на однопрофільні, які надають медичні послуги споживачам з однорідними захворюваннями (монопрофільні) та багатопрофільні, які мають у своєму складі два або більше спеціалізованих відділень.
4. Основними методами санаторно-курортного лікування є бальнеотерапія, грязелікування, кліматолікування, лікувальна фізкультура, лікувальне харчування. Кліматотерапія включає: аеротерапію (лікування по вітрям), геліотерапію (лікування сонцем), таласотерапію (лікуван ня морським кліматом і купанням у морі).
5. Розвиток санаторно-курортних послуг тісно пов'язаний з раціональним використанням природних територій курортів, які мають мінеральні та термальні води, лікувальні грязі та озокерит, лиманів та озер, акваторію моря, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для організації відпочинку та оздоровлення, лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.
З метою розв'язання зазначених завдань необхідно провести медико-біологічну оцінку якості природних лікувальних ресурсів, а також еколого-економічну оцінку природних територій курортів як складової частини національного багатства країни для:
-формування ринку природних лікувальних ресурсів;
-реалізації платного природокористування;
-порівняння ефективності рекреаційного та нерекреаційного
-використання території курорту;
-залучення інвестицій тощо.
6. Для того, щоб забезпечити якість послуг, санаторно-курортних підприємств, особливо в умовах економічної кризи, рекомендується прогнозувати можливі позаштатні ситуації, які можуть виникнути при організації обслуговування відпочиваючих, або ж прогнозувати, яким чином повинен спрацювати і відреагувати персонал при виникненні раптових ситуацій. Керівництву також слід приділяти увагу впровадженню програми антикризового менеджменту, що особливо доцільно та актуально в нинішній економічній ситуації.
На підприємствах необхідно розширювати службу маркетингу, організувати прийом на роботу висококваліфікованого персоналу з творчим мисленням для здійснення маркетингової діяльності. Це є необхідним, так як за допомогою цієї служби можна значно підвищити ефективність роботи, що буде відображатися також і на збільшення прибутку підприємства.
7. Наступними кроками для поліпшення діяльності санаторно-курортних підприємств є :
- підвищення ефективності реклами можливостей підприємств санаторно-курортної сфери з надання послуг з лікування та оздоровлення відпочиваючих,
- з метою підвищення якості обслуговування необхідно покращувати інфраструктуру санаторно-курортних комплексів, потрібна модернізація об'єктів - їх вдосконалення, поліпшення, оновлення, приведення у відповідність з новими вимогами і нормами, технічними умовами, показниками якості,
- для обслуговуючого персоналу керівництву санаторно-курортних підприємств необхідно систематично проводити курси для підвищення їх кваліфікації, що буде позитивно позначатися на роботі, рівні та якості обслуговування відпочиваючих,
- одним з основних напрямів підвищення ефективності діяльності існуючих умовах, визнана необхідність розвитку сучасних інформаційних технологій і програмних продуктів. Служби обслуговування необхідно оснащувати автоматизованими системами бронювання та резервування путівок, комп'ютерними системами управління, слід розвивати діяльність в Інтернеті,
- використання прогресивних інформаційних технологій та Інтернету буде сприяти підвищенню ефективності роботи санаторіїв, послужить мінімізації витрат, поліпшення роботи персоналу, конкурентних переваг на ринку, це дасть також можливість отримувати нові програмні продукти, гнучко реагувати на потреби споживачів і цінову політику, знаходити вигідні комерційні пропозиції, підтримувати комунікаційні зв'язки з партнерами і клієнтами, проводити ділові операції, розширювати ринок збуту.
