Ці заходи не дали бажаних результатів.

• 4 січня 1918 р. Розпочався загальний наступ більшовицьких військ на Київ під командуванням колишнього полковника царської армії М. Муравйова.

• Сили сторін, що діяли в Україні

  • Більшовики. Діяли регулярні військові частини (60 тис. матросів і червоногвардійців) під командуванням В. Антонова-Овсієнка. Вони зосередилися на головних стратегічних напрямках, основним серед яких був київський. Більшовики діяли швидко і рішуче.

  • Центральна Рада. Український гайдамацький кіш Слобідської України (15 тис. вояків), яким командував С. Петлюра. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця. Підрозділи генералів Удовиченка, Сільського, Ковенка та ін.

Збройні формування Центральної Ради були розпорошені по всій Україні.



Бій під Крутами

(16 (29) січня 1918 р.)

• Спробу зупинити радянські війська здійснив загін студентів, військових курсантів, гімназистів-старшокласників (650 душ) під Кругами (між Ніжином і Бахмачем).

• Російські більшовицькі війська, які виступали проти них, мали майже десятикратну перевагу у живій рилі.

• Без будь-якої військової підготовки погано озброєні юнаки під керівництвом сотника В. Омельченка вирушили на фронт. Вони стійко трималися. Маючи, багаторазову перевагу в чисельності й озброєнні, червоні банди зім’яли оборону і знищили багатьох.

• Ті, хто врятувався, спромоглися розібрати залізничну колію. Героїчні захисники Кругів своє завдання виконали і на кілька днів затримали радянські війська, які наступали на Київ.

• Бій під Кругами ввійшов у історію України як символ національної честі, як трагічна сторінка боротьби за незалежну Україну.

• 17 березня 1918 p., коли більшовики залишили Київ, а до столиці знову прибула Центральна Рада, тіла 27 юнаків, які загинули в бою під Кругами, було перевезено до Києва і перепоховано на Аскольдовій могилі.

Збройне повстання у Києві

16 січня 1918 р.

• У Києві більшовики підняли повстання, яке підтримала частина робітників «Арсеналу», залізничних майстерень, Південноросійського заводу.

• Після п’ятиденних боїв «Арсенал» узяли штурмом війська Центральної Ради. Більшість його захисників відступили.

• Отже, арсенальці та інші робітники відкрито виступили проти Центральної Ради і сприяли поразці її військ, що обороняли Київ.

Вступ військ Муравйова до Києва

• Заволодівши лівобережним передмістям столиці — Дарницею, Муравйов не досяг успіху під час першого штурму столиці. Тоді він дав наказ відкрити по місту вогонь із важких гармат. П’ять діб гармати обстрілювали місто.

• Центральна Рада винесла рішення про евакуацію, виїхавши до Житомира, а згодом — до Коростеня.

• 26 січня 1918 р. Більшовики зайняли Київ.

• Внаслідок масового червоного терору було знищено 5 тис. осіб.

• Масове вивезення продовольчих товарів до Росії, ешелонів з вугіллям, милом тощо. Грабували банки, продовольчі та промислові магазини, склади.

• Вивезення промислового устаткування.

• Підпорядкування промисловості Вищій Раді Народного господарства – ВРНГ

• Декрет про землю

• Створення комун.

• Початок воєнного комунізму

• Заборона преси, українські друкарні конфісковано, книгарні й школи зачинено. Під час бомбування в Києві згорів будинок М. Грушевського з його унікальною бібліотекою та колекціями.

• Були випадки нищення людей лише за те, що вони розмовляли українською мовою.

• Створено робітничо-селянську армію України – Червоного козацтва – під командуванням В. Примакова.

• 30 січня 1918 р. До Києва прибув Народний секретаріат і місто стало столицею радянської України.

• Панування більшовиків у Києві тривало три тижні.