Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ПСИХОЛОГІЯ ТВОРЧОСТІ-d0fa71a1272788de6db5e53ad30eaaac.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
231 Кб
Скачать
☆

5. Методи активізації навчального процесу

Методи навчання: проблемні лекції, семінари-дискусії, звернення до попередніх знань студентів, презентації, дидактичні ігри, елементи тренінгових вправ, використання арт-терапевичних методів самопізнання, ділові ігри, проведення діагностичних методик, самостійні практичні завдання.

Методи контролю. Поточний контроль: усне та письмове опитування за темами семінарських заняттях. Виступи за матеріалом самостійної роботи.

6. Методи діагностики знань

Методами діагностики результатів навчання студентів з навчальної дисципліни Психології інновацій є такі:

1) усне опитування; здійснюється під час лекційних, практичних, семінарських та індивідуально-консультативних занять з метою виявлення рівня засвоєння студентами знань, навичок і вмінь, а також при складанні перед комісією диференційного заліку (за теоретичним матеріалом);

2) письмовий контроль (реферати; письмові експрес-опитування; контрольні роботи та ін.);

3) тестування (використання педагогічних тестів): експрес-тестування на лекційних, практичних, семінарських та індивідуально-консультативних заняттях;

4) побічне спостереження: під час практичних занять, тренінгових занять, рольових та ділових ігор та ін.;

5) вправляння: під час тренінгових занять, рольових, ділових та імітаційних ігор, підготовки тренінгів, практики тощо;

6) метод проблемних ситуацій;

7) дискусії: під час семінарських та індивідуально-консультативних занять, колоквіумів.

Критерії оцінювання навчальної роботи студентів

Довести до студентів «Положення про організацію та проведення поточного і семестрового контролю результатів навчання студентів», затвердженого ректором 09.06.2016 р.

6.1 Оцінювання знань і вмінь студентів під час поточного контролю (пк) з навчальної дисципліни, з якої передбачено диференційований залік (дз).

6.2 Оцінювання знань і вмінь студентів під час лекційних, практичних (семінарських), лабораторних та індивідуально-консультативних занять здійснюється за шестибальною еквівалентною шкалою: 0, 1, 2, 3, 4 і 5 (тут «еквівалентність» означає, що ці бали еквівалентні, пропорційні балам, визначеним за поточний контроль, контрольну роботу та ін.).

Критерії оцінки рівня засвоєння студентами знань, навичок і вмінь під час ПК за еквівалентною шестибальною шкалою:

5 е/балів – студент глибоко і міцно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, вільно й логічно його викладає, з можливих варіантів вибирає найкращу відповідь, доцільно використовує літературні джерела. Точно встановлює причинно-наслідкові зв’язки між предметами і явищами, адекватно аналізує й синтезує зв’язки між ними під різними кутами і у різній площині, вміє розкрити загальні закономірності розвитку і зміни явища. Добре знає характеристики даного явища чи предмету, особливості його функціонування й прояву, хоча може допустити 1-2 неточності, які не впливають на кінцевий результат.

Вміє на необхідному рівні й творчо переносити теоретичні знання у площину практики. Робить правильні індуктивні та дедуктивні висновки.

У кількісному вимірі студент відмінно знає 88-100% навчального матеріалу чи правильно виконав 88-100% завдань від загального обсягу.

4 е/балів – студент у цілому знає програмний матеріал, по суті викладає його, включаючи розрахунки, аргументи і докази , але висвітлює його не повно, без чіткої логіки і послідовності. При можливості вибору відповіді із кількох варіантів – вибирає правильну, але не завжди найкращу; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, знає алгоритм розв’язання завдання.

В цілому добре розрізняє різні явища, предмети і факти, майже точно розкриває їхні особливості функціонування чи прояву. Але, аналізуючи явища і процеси, при встановленню причинно-наслідкових зв’язків між ними, допустив дві-чотири неістотні помилки; не достатньо повно інтерпретує розвиток даного явища, його вплив на інші процеси. Загалом, вміє застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних завдань.

У кількісному вимірі студент добре знає 70-87% навчального матеріалу чи правильно виконав 70-87% завдань від загального обсягу.

3 е/бала – студент знає тільки основний матеріал, але не засвоїв його деталей, припускається неточності й помилок, обирає недостатньо чіткі формулювання, спростовує теоретичні положення, порушує послідовність у розкритті явища чи предмета, алгоритм їхнього функціонування, але задовільно знає основні поняття, сутність і зміст явищ та предметів, зв’язків між ними. Проте, не може всебічно й глибоко проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки, зробити повноцінних висновків.

Загалом виявив посередні знання навчального матеріалу, недостатньо аргументовані відповіді, недостатнє застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних завдань, неточності і помилки, які не значно вплинули на характеристику даного явища чи предмета, а також умови їх прояву, розвитку, застосування.

У кількісному вимірі студент знає 50-69% навчального матеріалу чи правильно виконав 50-69% завдань від загального обсягу.

2 е/бала – студент знає лише частину навчального матеріалу (31-49% від загального обсягу), плутається у відповіді, робить істотні помилки у розкритті предметів та явищ і причинно-наслідкових зв’язків між ними, але частково розкриває сутність. Не зробив висновків, а також не вміє переносити знання у площину практики.

При розв’язуванні завдань допустив грубі помилки, що змінили чи викривили кінцевий результат.

У кількісному вимірі студент знає 31-49% навчального матеріалу чи правильно виконав 31-49% завдань від загального обсягу.

1 е/бал – студент у цілому поверхово знає лише окремі фрагменти навчального матеріалу (11-30%), до кінця правильно не відповідає на жодне питання, але у своїй відповіді намагається, виходячи зі здорового глузду, правильно пояснити хоч деякі явища; не вміє пояснити наявні причинно-наслідкові зв’язки між ними хоча може й назвати окремі з них. Не вміє теоретичні знання пов’язати з практикою.

При розв’язанні завдань робить помилки, які на 70-90% спотворюють кінцевий результат.

У кількісному вимірі студент знає лише 11-30% навчального матеріалу чи правильно виконав 11-30% завдань від загального обсягу.

0 е/балів – студент зовсім не знає навчального матеріалу, не відповів на жодне запитання, хоча й робив спробу, висловлюючи щось схоже до знань. При розв’язанні завдань допустив помилки, які повністю спотворили кінцевий результат.

У кількісному вимірі студент виконав 0-10% завдань від загального обсягу.