Розділ 2. Екологопсихологічна компетентність як складова екологічної культури

2.1. Організація процедури дослідження

Проведений теоретичний аналіз представленої проблеми потребує чіткої програми емпіричного вивчення ціннісних детермінантів екологічної культури особистості.

Вибірку дослідження склали 65 учнів Довжицький навчально-виховний комплекс (НВК). Програма емпіричного вивчення включає такі діагностичні методики: Тест екоціннісних диспозицій (ТЕД), розроблений В.А.Скребцем [27], психогеометричний тест С. Деллінгер, як додаткові методичні прийоми – спостереження, бесіда. Для визначення ступеня сформованості того чи іншого компоненту екологічної компетентності нами була використана «Методика самооцінки екологічної компетентності» Д.С. Єрмакова.

З метою визначення місця екологічних цінностей в системі інших цінностей та індексу виявлення екопсихологічних диспозицій спрямованості дій і вчинків щодо довкілля нами був використаний “Тест екоціннісних диспозицій”. Дана методика дала можливість з’ясувати характер розподілу особистісних цінностей, зокрема, соціальних, екологічних, моральних і Я-цінностей (табл.1).

Таблиця 1

Розподіл цінностей (у %)

Стать	Соціальні	Моральні	Екологічні	Я-цінності
	цінності	цінності	цінності
юнаки	35, 3	28,6	12,2	22,7
дівчата	35,5	29,0	12,9	22,6

З таблиці видно, що 35,5 % дівчат надають перевагу соціальним цінностям, 29,0 %– моральним цінностям, 22,6 % – Я-цінностям, 12, 9 % – екологічним цінностям.

У юнаків розподіл виявився таким: 35,3 % надали перевагу соціальним цінностям, 28,6% вважають найважливішими моральні цінності, 22,7% вважають важливими “Я-цінності” і 12,2% надали перевагу екологічним цінностям.

Для виявлення особистісних орієнтирів було також використано психогеометричний тест С. Деллінгер. Юнакам та дівчатам було запропоновано із п’яти геометричних фігур – квадрата, трикутника, прямокутника, кола та зигзага – обрати ту, яка їм найбільше до вподоби, після чого розташувати решту за порядком втрати до них інтересу. Результати дослідження за цією методикою представлені в таблиці 2:

Таблиця 2. Результати психогеометричного тесту С. Деллінгер

Стать	Квадрат	Трикутник	Прямокутник	Коло	Зигзаг
юнаки	32%	23%	18%	18%	9%
дівчата	25%	19%	31%	14%	11%

Якщо інтерпретувати результати психогеометричного тесту, то можна відзначити перевагу в учнів вибору геометричної фігури «квадрат», що свідчить про прихильність цих опитуваних до розпланованої, стабільної моделі життя, в їх ціннісних орієнтаціях превалює наполегливість та прихильність до праці. У дівчаток превалює вибір геометричної фігури «Прямокутник», що свідчить про необхідність у постійному спілкуванні з іншими людьми, інтерес до всього нового.

Для визначення ступеня сформованості того чи іншого компоненту екологічної компетентності нами була використана «Методика самооцінки екологічної компетентності» Д.С. Єрмакова.

Проаналізувавши показники шкал методики, відмічаємо: свідомо компетентні учні мають найвищі значення ціннісно-смислового компоненту, високі показники потребово-мотиваційного когнітивного та практично-діяльнісного компонентів екологічної компетентності. Це свідчить про те, що у них наявні екзистенційні екологічні смисли та цінності. Для них екологічна діяльність є значущою, характерна наявність мотивації до екологічної діяльності. Вони прагнуть не тільки не наносити шкоду природі, але і своїми діями покращити стан навколишнього середовища, також знають положення сучасної наукової екологічної картини світу. У них розвинуте екологічне мислення, вони компетентні у способах виявлення та вирішення екологічних проблем, крім того, вміють та здійснюють різні види і функції екологічної діяльності.

Цікавим виявився той факт, що у несвідомо некомпетентних та свідомо некомпетентних респондентів переважають показники емоційно-вольового компонента екологічної компетентності. Це свідчить про те, що досліджені старшокласники з несвідомо некомпетентним та свідомо некомпетентним рівнями екологічної компетентності проявляють розвинуті емоційні процеси та стани, які виникають при екологічній діяльності, тобто в ставленні до природи, екологічних проблем у них переважає емоційний компонент, на відміну від свідомо компетентних учнів, у яких переважає ціннісно-смисловий і потребово-мотиваційний (наявність екзистенційних екологічних смислів та цінностей, мотивація до екологічної діяльності). Підсумовуючи, вищесказане, можемо, зазначити, що рівень сформованості екологічної компетентності появляється у досліджених респондентів через наявність екологічних сенсів, цінностей, мотивації до екологічної діяльності (високий рівень ціннісно-смислового і потребово-мотиваційного компонентів екологічної компетентності)

Як бачимо, особливої різниці у виборі цінностей у юнаків і дівчат не спостерігається. Це пояснюється тим, що у цьому віковому періоді пріоритетними є соціальні сфери життя, де переважають свобода у діях і вчинках, визнання, впевненість у собі, активна життєва позиція, тому переважаючими для них є соціальні, моральні, Я-цінності.