Планування фонду оплати праці.
У плановий фонд зарплати включаються всі грошові виплати працівникам по тарифних ставках й окладах, премії з фонду заробітної плати, доплати до основної заробітної плати.
Основні завдання планування фонду заробітної плати:
здійснення принципу оплати по праці;
забезпечення зацікавленості кожного в кінцевих результатах праці;
випередження темпів росту продуктивності праці в порівнянні з ростом середньої зарплати.
Планований фонд зарплати розрізняють:
по категоріях робітників. Він залежить від характеру їхніх робіт і форми оплати праці.
стосовно виробничого процесу.
Фонд основної заробітної плати включається зарплата за виконану роботу і відпрацьований час: оплату за відрядними розцінками й тарифними ставками, надбавки до тарифних ставок за професійну майстерність, премії за високі показники в роботі, доплати за нічний час й ін.
Фонд додаткової заробітної плати включає виплати обумовлені трудовим законодавством, але не пов'язані з виконаною роботою: доплати підліткам, оплата відпусток, виплати вихідної допомоги й т.п.
залежно від характеру доплат і виплат розрізняють: годинний, денний і місячний фонд заробітної плати.
Годинний фонд заробітної плати включає оплату по тарифних ставках і відрядних розцінках і доплати за фактично відпрацьований час всередині зміни (доплати за роботу в нічний час, надбавки за професійну майстерність, виплати робітником по преміальних положеннях, доплати бригадирам, доплати за навчання учнів).
Денний фонд заробітної плати включає: вартісний фонд заробітної плати, оплату внутрішньо змінних перерв, доплати за роботу в понаднормовий час.
Місячний фонд заробітної плати включає: денний фонд заробітної плати й оплату перерв протягом дня (оплату чергових і навчальних відпусток, часу виконання державних і суспільних обов'язків, виплату вихідної допомоги, відрядних).
Заробітна плата - це сума грошових виплат, вартість натуральної оплати за роботу, виконану найнятими робітниками за трудовим договором (контрактом). Категорія "заробітна плата" має подвійний характер: для найнятого робітника вона є доходом, а для підприємства - частиною витрат виробництва.
Витрати на робочу силу не обмежуються тільки виплатою заробітної плати. Витрати підприємства на робочу силу включають також витрати на соціальний захист працівників, забезпечення їх житлом і соціально-побутове обслуговування, податки, пов'язані з використанням робочої сили. Відрахування, які здійснюють підприємства за використання робочої сили, включаються у витрати за статтею "Єдиний соціальний податок (внесок)". Це відрахування на соціальне страхування, до пенсійного фонду, на медичне страхування, галузевий страховий тариф. Заробітна плата є важливим засобом мотивації і стимулювання високоефективної трудової діяльності персоналу підприємства.
Фонд заробітної плати - це загальна сума грошових виплат, вартість натуральної оплати за роботу, виконану робітниками і службовцями за трудовим договором (контрактом), і за структурою складається з різних елементів (рис. 1).
Рис. 1. Склад фонду заробітної плати робітників
За рахунок частини чистого прибутку і заробітної плати на підприємстві утворюється фонд споживання, який є основою доходів працівників підприємства і включає (рис. 2):
фонд оплати праці (ФОП) - засоби, нараховані для оплати праці всіх працівників;
доходи (дивіденди, відсотки), за акціями і внесків членів трудового колективу та майно підприємства (установи, організації);
грошові виплати і заохочення.
Рис. 2. Структура фонду споживання підприємства
Розрізняють середній дохід і середню заробітну плату робітників. Середній дохід робітників у цілому на підприємстві (установі, організації) нараховується виходячи з суми коштів, які спрямовуються на споживання (витрат на оплату праці, грошових виплат і заохочень, доходів - дивіденди, відсотки). Середня заробітна плата робітників у цілому на підприємстві (установі, організації) нараховується виходячи з фонду оплати праці робітників, облікового складу (включаючи оплату праці сумісників), винагород за підсумками роботи за рік і одноразових заохочень працівників.
Розрізняють також номінальну і реальну заробітну плату. Номінальною називають суму грошей, яку отримує найманий працівник за продаж своєї робочої сили. Під реальною заробітною платою розуміють купівельну силу отриманих за працю грошей, тобто ту кількість різного роду товарів і послуг, яку може купити працівник за свою номінальну заробітну плату.