Порушення функцій кишечника

Функції кишечника можуть порушуватися внаслідок багатьох органічних захворювань. У деяких випадках ці порушення виникають внаслідок порушень нервової регуляції моторики тонкої і товстої кишки.

Порушення перетравлення та всмоктування в кишечнику

       Комплекс розладів, які виникають в організмі в результаті порушення процесів перевлення та всмоктування, отримав назву синдрому мальдигестії і мальабсорбції.

       Синдром мальдигестії – це порушення порожнинного травлення, обумовлено недостатнім надходженням у кишки травних ферментів, зокрема при панкреатичній гіпосекреції.

       Цей синдром проявляється:

1)      порушенням перетравлювання жирів (відсутність ліпази, фосфоліпаз). Не засвоюється 60-80 % жиру, який виводиться з калом – виникає стеаторея (жир у калі);

2)      розладами всмоктування жиророзчинних вітамінів – розвиваються ознаки гіповітамінозів А, Е, Д, К;

3)      порушенням перетравлення білків (відсутність травних протеаз). Не засвоюється до 30-40 % харчового білка. У калі з'являється велика кількість м'язових волокон;

4)      порушенням перетравлення вуглеводів (відсутність амілази);

5)      порушенням розщеплення нуклеїнових кислот (відсутність нуклеаз).

       Синдром мальабсорбції називають симптомокомплекс, який виникає в результаті порушень всмоктування речовин у кишках. Порушення всмоктування в кишках можуть бути обумовлені розладами, які виникають на трьох рівнях:

1)         преентероцитарні порушення. Розвиваються внаслідок розладів процесів травлення, які передують всмоктуванню;

2)         ентероцитарні. Виникають у результаті порушення діяльності епітеліальних клітин слизової кишок;

3)         постентероцитарні. Є наслідком порушення процесів, які забезпечують надходження всмоктаних речовин у внутрішнє середовище організму (кров, лімфу).

       Преентероцитарні порушення:

1.     Порушення рухової функції травного каналу.

2.     Порушення порожнинного травлення (синдром мальдигестії). За походженням вони можуть бути гастрогенними, панкреатогенними, гепатогенними, ентерогенними, дисрегуляторними, ятрогенними (пов’язані з тривалим застосуванням антибіотиків та інших лікарських препаратів).

3.     Порушення пристінкового травлення. Найчастіше вони обумовлені розладами утворення і всмоктування ферментів у плазматичну мембрану мікроворсинок ентероцитів.

       Інтерстинальні ферментопатії – це спадково обумовлені порушення синтезу травних ферментів мікроворсинок, які забезпечують процеси пристінкового (мембранного) травлення. Серед інтестинальних ферментопатій найбільш часто зустрічаються непереносність дисахаридів (лактози, сахарози, трегалози) і недостатність пептидаз (глютенова хвороба).

       Причинами мальабсорбції можуть бути такі ентероцитарні порушення:

1)     зменшення площі всмоктування (стан після резекції кишки, атрофія ворсинок і мікроворсинок);

2)     спадково обумовлені і набуті порушення утворення білків – переносників моносахаридів (непереносність глюкози, галактози, фруктози), амінокислот (триптофанмальабсорбція), іонів кальцію (гіповітаміноз D);

3)     порушення функціонування іонних насосів ентероцитів (транспорт моносахаридів та амінокислот, поєднаних з роботою Nа-К-насосів);

4)     дефіцит енергії (всмоктування більшості речовин – процес енергозалежний);

5)     порушення утворення в ентероцитах комплексів, які транспортуються, (хіломікронів, ліпопротеїдів).

       Причинами мальабсорбції можуть бути такі постентероцитарні порушення:

1)      порушення кровообігу в стінці кишок, можуть бути обумовлені розладами загальної гемодинамики в системі воротної вени і місцевих порушень (ішемія, венозна гіперемія, тромбоз, емболія, реакції судин при запаленні);

2)      порушення лімфовідтоку. Крім загальних розладів лимфообігу вони можуть бути пов’язані з порушеннями скорочення ворсинок стінки кишок. Таке скорочення в нормі здійснюється завдяки місцевим рефлексам з ділянкою підслизового нервового сплетення і при участі гормону вілікініну.