Тема 1. Предмет, метод та історія міжнародної статистики

План практичного зняття

1. Основні методи міжнародної статистики.

2. Робота міжнародних статистич­них конгресів.

3. Міжнародні статистичні організації.

Рекомендовані джерела

Основні: 1, 3

Додаткові: 8,16,28

Інтернет-ресурси: 1-9

Методичні рекомендації до вивчення теми

Завданням міжнародної статистики є узагальнення інформації національних статистичних служб країн, а також міжнародних організацій у регіональних і світових підсумках на основі міжнародних стандартів у єдину систему показників для одержання порівнянних і взаємозалежних оцінок економічних явищ та виявлення тенденцій розвитку світової економіки.

У міжнародній статистиці використовується спеціальна методологія, розроблено також особливі методи приведення різноманітних показників національної вихідної статистичної інформації до зіставного виду. Це досягається виробленням однакового кількісного та якісного вираження зіставлюваних показників економічного змісту в однакових одиницях виміру.

Техніка такого перерахунку одержала назву «перехідного ключа», за допомогою якого дані різних країн групуються відповідно до міжнародних класифікацій з узгодженими метричними одиницями виміру та в певних міжнародних грошових одиницях.

Зачатки міжнародної статистики простежується в окремих письменних та інших джерелах інформації з давніх часів. Але перші спроби систематизувати уривчасті дані про інші країни зафіксовані в Європі в ХVI-XVII – це роботи представників «описової школи» і особливо «політичних арифметиків».

Створення національних статистичних служб в багатьох країнах світу відкрило можливість узагальнення результатів їх діяльності і вироблення перших методологічних підходів щодо забезпечення зіставності статистичних даних по різних країнах. Такі узагальнення були започатковані періодичними Міжнародними статистичними конгресами, ініціатором яких став бельгійський статистик, соціолог та астроном А. Кетле (1796-1874 рр.). З 1853 по 1876 р. було проведено дев‘ять таких конгресів. На першому конгресі було створено першу міжнародну класифікацію – міжнародну класифікацію хвороб. Сучасна версія – це 10 видання.

У 1876 р. Міжнародний статистичний конгрес було розпущено, в першу чергу через зовнішньополітичні суперечки між окремими країнами.

На зміну конгресам у 1885 р. після проведення конференцій у Лондоні та Парижі було створено Міжнародний статистичний інститут на неурядовій основі (МСІ). При МСІ в 1913 р. було створено Постійне бюро, яке організує діяльність цієї міжнародної організації і керує роботою комісій МСІ. Бюро почало видавати перші Статистичні щорічники а згодом Спеціальні бюлетені з різних питань. У 1905 р. в Римі почав функціонувати Міжнародний аграрний інститут із секцією зі статистики. У 1919 р. було засновано ще 2 міжнародних органи, які мали відношення до збору і зіставлень статистичних даних – Міжнародний інститут торгівлі та Міжнародне бюро праці (зараз – МОП). Ці організації тісно співпрацювали з Лігою Націй (1919-1944 рр.), а після 1946 р. увійшли до складу організацій системи ООН.

Значний розвиток міжнародної статистики пов‘язаний саме із діяльністю Ліги Націй (ЛН). Під егідою ЛН та за участю МСІ було проведено ряд міжнародних конференцій зі статистики де відбувалися заходи щодо узгодження принципів побудови і розрахунків значної кількості статистичних показників на порівняльній основі (індекси фізичного обсягу промислової продукції, національного доходу, характеристик чисельності населення, статистики зовнішньої торгівлі, прожиткового мінімуму тощо).

Сучасна система міжнародної статистики сформувалась і активно розвивалась після Другої світової війни. В центрі системи – статистичні органи ООН. Існують спеціалізовані агенції та інші структурні органи під егідою ООН. Крім того, створені регіональні організації, такі, як, наприклад, ЄС та ОЕСР, які не є складовими ООН. ООН та деякі її агенції мають свої регіональні представництва в усіх регіонах світу, але найбільше вони репрезентовані в Європі.

Відповідно до Статуту ООН у 1946 р. була заснована Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР). При ЕКОСОР засновано п‘ять регіональних економічних комісій, при яких почали працювати регіональні конференції статистиків у Європі, Країнах Азії й Океанії, Африки, Латинської Америки. У секретаріатах цих комісій створено статистичні відділи як постійні виконавчі органи для сприяння впровадженню міжнародних статистичних стандартів і рекомендацій ООН виходячи із специфіки цих регіонів.

При ЕКОСОР було також створено дев‘ять функціональних комісій, зокрема статистичну комісію ООН (СК ООН). Поряд з цими функціональними комісіями ЕКОСОР заснував систему спеціалізованих установ, зв‘язаних зі Статистичним відділом СК спеціальними угодами.

У 1993 р. в Секретаріаті ООН було створено Департамент соціально-економічної інформації та аналізу результатів проведеної міжнародними організаціями політики і програм розвитку. Він покликаний інтегрувати і поліпшувати всю відповідну інформацію в світі на основі концепцій СНР і баз даних міжнародних обчислюваних центрів системи ООН.

Тим самим ООН заклала основи унікальної системи міжнародної статистики на базі єдиних методологічних принципів і координації найважливіших статистичних робіт як окремих країн, так і міжнародних організацій.