Методичні рекомендації:

У першому питанні слід зупинитися на одному з джерел романо-германської правової сім’ї. При характеристиці джерел романо-германського права основну увагу завжди приділяють нормативно-правовим актам. Це обумовлюється тим, що в країнах романо-германської сім’ї вони є стрижневими, основою всього національного права.

У другому питанні необхідно охарактеризувати групи, які виділяють в межах цієї правової сім’ї. Правові системи, що входять у романо-германську правову сім’ю, за рядом специфічних ознак підрозділяються на дві відносно самостійні групи: романську і германську. До романської групи належать правові системи Франції, Італії, Іспанії, Бельгії, Люксембургу і Голландії. До германської групи відносять правові системи ФРН, Австрії, Швейцарії і ряду інших держав.

Публічне і приватне право можна вважати наскрізними у правовому розвитку романо-германської сім’ї. Публічне і приватне право – це якісно різні галузі правового регулювання. Для публічного права переважне значення має суспільна значущий (публічний) інтерес, тобто визнаний державою і забезпечений правом інтерес соціальної спільноти, задоволення якого служить умовою і гарантією її існування та розвитку. Критерієм визначення приватного права є приватний інтерес, що матеріалізується в інтересах окремих осіб, в їх правовому і майновому становищі, а також у їхніх стосунках з іншими суб’єктами. В останньому питанні необхідно зупинитися на поділі романо-германського права на публічне і приватне право.

Література:

1. Бехруз Х. Сравнительное правоведение. – О. : Фенікс; М. : ТрансЛит, 2008. – 504 с.

2. Голяк Л.В., Мацко А.С., Тюріна О.В. Порівняльне правознавство. – К.: МАУП, 2004. – 200 с.

3. Дмитрієв А.І., Шепель А.О. Порівняльне правознавство / відп. редактор В.Н. Денисов. – К. : Юстиніан, 2003. – 184 с.

4. Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз: Пер. з франц. – К.: Основи, 1996. – 420 с.

5. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоре­тичні аспекти). – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.

6. Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.

7. Порівняльне правознавство / за ред. В.Д. Ткаченка. – Х. : Право, 2003. – 274 с.

8. Порівняльне правознавство : підручник / за заг. ред. О.В. Петришина. – Х.: Право, 2011. – 272 с.

9. Савчин М.В. Порівняльне правознавство: Загальна частина. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 288 с.

10. Скакун О.Ф. Общее сравнительное правоведение: Основные типы (семьи) правовых систем мира. – К. : Ін Юре, 2008. – 464 с.

Тема 6. Англо-американська в сім’я

1. Формування американського права.

2. Федеральне право і право штатів США.

3. Структура американського права.

Методичні рекомендації:

Американське право почало формуватися ще в колоніальний період. Історія британського колоніального правління бере свій початок із заснування англійськими переселенцями форту Джеймстаун (1607 p.). Англійські поселенці принесли із собою англійське загальне право, яке із часом у кожній з колоній зазнало певних змін. У колоніях діяло спрощене англійське право або ж просто суміш звичаїв поселенців з їх морально-релігійними настановами, і навіть з біблійними текстами. У першому питанні студент має розкрити процес формування американського права. У другому питанні необхідно зупинитися на характеристиці федерального права та права штатів США, визначити їх співвідношення. В останньому питанні необхідно розкрити структуру американського права. Зокрема, регулювання цивільно-правових відносин, в основному, входить до компетенції окремих штатів, а федеральне право лише частково торкається цивільно-правових відносин у загальному контексті зростаючого федерального регулювання економіки.