Вимоги до бесіди

1. Викликати повагу і довір'я до себе.

2. Тон дослідника – діловий, доброзичливий.

3. Неприпустимі безтактність, уїдливість.

4. Питання ясні, чіткі, доступні.

5. Не перевантажувати великою кількістю питань.

6. Можливі відхилення від плану.

7. Фіксувати непомітно (після бесіди, магнітофон).

Результати бесіди бажано порівняти з результатами інших методів дослідження.

Іноді трапляється так, що факти, отримані під час бесіди, не підтверджують висунуту дослідником наукову гіпотезу. Цього не повинні боятись. Істина дорожча за все. Вчений-фізіолог І. П. Павлов теж в свій час підтримував цю думку і, одного разу вигукнув: “Перед паном фактом зніми шляпу”.

Анкетування. Цей метод має багато схожого з методом бесіди. У наш час вони дуже поширені завдяки своїй оперативності, практичності, ефективності, можливості широкого охоплення великої кількості об'єктів дослідження, одержання великого емпіричного матеріалу.

Анкетування є:

• відкрите;

• закрите;

• напіввідкрите.

Анкетний спосіб має ту перевагу, що дає змогу вести дослідження на основі точної анкетної інформації, а під час запису інформації бесіди, після її проведення, можуть виникнути неточності. Ще одна перевага, яка відрізняє анкету від бесіди, що анкета дає можливість зібрати інформацію без безпосередньої участі дослідника, навіть поштою. Бесіда – метод усного опитування, анкета – письмового.

Недолік - анкета не дає можливість спостерігати реакцію людини на питання, яка також дає певну інформацію про неї.

Вимоги до анкетування

1. Підбір питань, що найточніше характеризують явище і дають надійну інформацію.

2. Використання як прямих, так і не прямих запитань.

3. Виключення підказок у формулюванні запитань.

4. Попередження двоїстого розуміння змісту запитань.

5. Використання і закритих і відкритих запитань.

6. Використання попередньої перевірки ступеня розуміння запитань на невеликій кількості учнів і, при необхідності, внесення корективів до змісту анкети.

Інтерв'ю. Як і інші методи опитування інтерв'ю містить сукупність питань, що пропонується респонденту, відповіді якого і утворюють необхідну досліднику інформацію. Якщо анкета – це опосередкована взаємодія, то бесіда і інтерв'ю – безпосередня.

Результати інтерв'ю залежать від:

• продуманості запитань (щоб людина не відчувала себе “піддослідною”);

• атмосфери взаєморозуміння, довіри;

• врахування емоційного та фізичного стану співрозмовника.

Різниця між бесідою і інтерв'ю, що під час інтерв'ю не відходять від запланованих запитань.

Вивчення шкільної документації – дослідження педагогічних явищ і процесів по тих даних, описах, які містяться в документах.

Шкільна документація

• особові справи;

• характеристики;

• плани;

• звітність;

• класті журнали;

• медичні картки;

• протоколи педрад, методоб'єднань тощо.

Аналіз результатів діяльності – метод опосередкованого вивчення педагогічних явищ по результатам навчання і виховання.

Продукти діяльності дітей:

• щоденник;

• саморобки;

• зошити;

• малюнки та інше.

Вони дають різнобічний матеріал про стиль діяльності дітей, їх мотивацію, можливість виявити їх відношення до явища, що вивчається.

Експеримент – передбачає спостереження, яке здійснюється в спеціально організованих умовах, які необхідно створити для вивчення педагогічних явищ.

Експеримент (за укр. пед. словником) – науково поставлений дослід у галузі навчальної чи виховної роботи, спостереження досліджуваного педагогічного явища в спеціально створених і контрольованих дослідником умовах

Експеримент є основним, найдосконалішим методом наукового дослідження.

Від педагогічного спостереження та інших методів дослідження педагогічний експеримент відрізняється тим, що тут дослідник не обмежується констатацією здобутих фактів, а активно втручається в навчально-виховний процес, змінює його, щоб встановити, як ці зміни відобразяться на його результатах. “Дослід, - наголошував І.П.Пав-лов, маючи на увазі експеримент, - ніби бере явища в свої руки і пускає в хід то одне, то інше й таким чином у штучних, спрощених комбінаціях визначає істинний зв'язок між явищами. Інакше сказати, спостереження збирає те, що йому пропонує природа, а дослід бере те, що він хоче”.

Надзвичайно важливе значення для розвитку науки має можливість багаторазового відтворення експерименту. Користуючись публікацією початкового експерименту, інші дослідники мають змогу проконтролювати здобуті результати, внести до них уточнення і корективи, а головне, продовжити, розвинути далі розпочатий науковий пошук.

Розрізняють експеримент:

1. За місцем проведення:

• природний;

• лабораторний.

2. В залежності від мети, яку передбачає експеримент:

• констатуючий;

• перетворюючий (творчий, формуючий).

3. За тривалістю:

• тривалий;

• короткочасний.

В педагогіці найбільш поширені дві форми експерименту: природний і лабораторний.

• Природний експеримент проводиться в звичайних умовах (в при-міщенні класу, кабінетах, аудиторіях, майстернях, навчально-дослідних ділянках) із сталим колективом учнів. Часто учні і не знають, що вони приймають участь у експерименті.

В педагогіці природний експеримент (без вживання терміна) вперше провів у 1897р. відомий педагог В. П. Вахтеров. Це був експеримент з дидактики природознавства, який він провів в ряді фабричних шкіл м.Твері.

• Лабораторні експерименти здійснюються в спеціально обладнаних необхідними приладами приміщеннях з окремими учнями або спеціально підібраними групами. Такий експеримент буде мати наукове і практичне значення тільки в тому разі, якщо висновки, здобуті на змодельованому об'єкті, можна буде потім поширити на об'єкт, процес, явище в натуральних умовах. Переносячи результати педагогічного експерименту на натуральний об'єкт, дослідник завжди повинен пам'ятати, що їх було здобуто в більш чи менш штучних умовах, і здійснювати таке перенесення з належною обережністю, вносячи у формульовані висновки відповідні обмеження та застереження.

Щоб наблизити лабораторний педагогічний експеримент до масової шкільної практики, часто проблему вивчають на рівні спеціальних класів – лабораторій чи навіть шкіл-лабораторій. Своєрідними лабораторіями були класи, в яких створювали й апробовували свої методичні ідеї В. Ф. Шаталов, С. М. Лисенкова, І. П. Волков, Є.М.Ільїн та інші вчителі-новатори; роль шкіл-лабораторій виконували також навчальні заклади, очолювані С. Т. Шацьким, А. С. Макаренком, Ш. О. Амонашвілі, М.П. Щетиніним.

Природний та лабораторний експерименти пов'язані між собою. Часто лабораторний експеримент грає домінуючу роль, тобто використовується для вивчення окремих часткових питань, які не взмозі охопити природний експеримент (наприклад, чому окремі учні або цілі групи показали в експерименті негативні результати?).

• Констатуючий. У дослідженнях з педагогіки, психології, присвячених визначенню ефективності тієї чи іншої новинки, на першому етапі ставиться завдання оцінити, констатувати стан у даній галузі, що вже досліджено, які вже існують відомості, які явища вже вивчені. Отже, під час констатуючого експерименту вивчаються наявні педагогічні явища, факти. Саме тому деякі вчені відстоюють думку не вживати “констатуючий експеримент”, а висловлюватись “констатуючий зріз”, “констатуючий етап дослідження”.

• Перетворюючий (творчий, формуючий), який передбачає створення нових умов для розв'язання поставленого питання.

Словник із психології так характеризує формуючий експеримент – “це метод простежування змін психіки дитини в процесі активного впливу дослідника на випробуваного. Формуючий експеримент дає змогу не обмежуватись реєстрацією виявлених фактів, а через створення спеціальних ситуацій розкривати закономірності, механізми, динаміку, тенденції розвитку, становлення особистості”.

• Тривалий.

• Короткочасний.

Часто під час проведення педагогічного експерименту спостерігаються і зіставляються два об'єкти (наприклад, два класи чи групи): один – експериментальний, другий – контрольний.

Характеризуючи педагогічний експеримент, треба також відзначити його тісний зв'язок з іншими методами педагогічного дослідження: спостереженням, індивідуальною бесідою, анкетуванням, тестуванням. Спостереження органічно включене до структури експерименту і здійснюється на всіх етапах його практичного проведення. Індивідуальна бесіда і анкетування покликані з'ясувати, як вплинули експериментальні дії на психічний стан досліджуваних, яке викликали до себе ставлення з їхнього боку та ін.

З усього сказаного випливає специфічна риса педагогічного експерименту – його складність. Адже педагогічні впливи, яких зазнає дитина в школі, у сім'ї, на вулиці дуже численні й різноманітні. Надзвичайно складним, багатоплановим є й сам об'єкт цих впливів – розвиток індивідуальності дитини. Тому й визначити точний ефект якогось впливу дуже важко.

Метод узагальнення незалежних характеристик – передбачає вивчення, аналіз, узагальнення думок про результати навчання і виховання, отримані від різних джерел – учителя, батьків, однокласників та інше.

Метод рейтингу – оцінка тих чи інших сторін діяльності компетентними суддями (експертами)

Вимоги до експертів

1. Компетентність.

2. Креативність – здатність вирішувати творчі завдання.

3. Позитивне ставлення до експертизи.

4. Відсутність схильності до конформізму.

5. Наукова об'єктивність.

6. Аналітичність і глибина мислення.

7. Самокритичність.