6.3.Оцінювання знань і вмінь студентів за пк за 40-бальною шкалою.

6.3.1. На останньому практичному (семінарському) занятті у семестрі в журналі обліку поточної успішності та відвідування студентів, науково-педагогічний працівник (НПП) виставляє бали за ПК, з якої передбачено екзамен. Для цього еквівалентні бали за шестибальною шкалою потрібно перевести в бали за 40-бальною шкалою за формулою:

ПК=k×А_с, (1)

де

ПК ‒ сума балів за поточний контроль;

k‒ваговий коефіцієнт еквівалентних балів за шестибальною шкалою у відношенні до балів за ПК (для навчальної дисципліни, з якої передбачено екзамен, ПК = 40 балів). Тоді k = 8;

А_с ‒ середнє арифметичне еквівалентних балів; обчислюється як сума всіх еквівалентних балів, отриманих студентом за відповіді і/чи виконання завдань протягом семестру, поділена на кількість оцінок за семестр;

Звідси бали за ПК обчислюються за формулою:

ПК=8×А_с, (2)

6.3.2. За ПК бали обчислюються лише тоді, коли студент отримав еквівалентні бали не менше, ніж за половину практичних (семінарських) і лабораторних занять та виконання всіх обов’язкових індивідуальних завдань (ОІЗ). Якщо йому виставлено еквівалентні бали за менше, ніж половину занять, то він, за умови повного виконання ОІЗ, має відпрацювати вказану НПП кількість занять й отримати за них відповідні еквівалентні бали.

6.3.3. Якщо десята частина бала за ПК чи ЕК ≤ 0,4, то бал заокруглюється до меншого числа. Якщо десята частина бала за ПК чи ЕК ≥ 0,5, то бал заокруглюється до більшого числа.

6.3.4.До балів за ПКстуденту додатково добавляються бали за наукову роботу (реферати, виступи на наукових заходах, тези, статті, участь в олімпіадах, конкурсах тощо) та ін., згідно з Положенням. У цьому випадку при обчислені балів за Е загальна сума не повинна перевищувати 100 балів (якщо сума балів за ПК, ЕК ідодатково доданих балів більша , ніж 100 балів, то студенту в журнал успішності, відомість і залікову книжку виставляється 100 балів).

6.4. Робочим планом для ЗФН (чи ДФН і ЗФН) передбачена контрольна робота (чи дві контрольні роботи).

КР можна оцінювати різними варіантами.

Перший варіант. Бали за контрольну роботу (КР) виставляються за шестибальною еквівалентною шкалою, а потім збільшуються у k_kразів, тобто за формулою

КР=n×k_k(3) де

КР – отримані бали за контрольну роботу;

n – отриманий еквівалентний бал (0,1, 2, 3, 4 або5);

k_k – ваговий коефіцієнт еквівалентних балів за шестибальною шкалою у відношенні до балів, визначених за КР, який обчислюється за формулою

k_k= (4)

де

N – встановлений максимальний бал за контрольну роботу;

5 – максимальний еквівалентний бал n.

Коли 1контрольна робота оцінюється у 20 балів (тобто N=20), то

k_k= = 4.

Тоді КР=n×4, тобто сума балів за КР обчислюється як добуток 4 і еквівалентного бала.

Другий варіант. Якщо передбачена 1 контрольна робота, яка оцінюється у 80 балів, то вонаможепроводитися у вигляді тестів, за розв’язання котрих передбачено 80 балів. У цьому випадку тести розробляються згідно з попередніми вимогами.

Третій варіант. Полягає в тому, що бали за КР обчислюються за визначеними окремо критеріями. Цей спосіб доцільний, коли за КР виставляється не більше 10 балів. При цьому визначаються критерії від 1 до 10 балів.

Четвертий варіант. Полягає в тому, що бали за КР обчислюються як сума балів, отриманих за виконання кожного завдання (питання) за еквівалентними або визначеними НПП балами, відповідно до загальної кількості за КР. У цьому випадку бали за виконання різних завдань можуть бути різними, але максимальна їх сума не має перевищувати встановлений за КР бал (наприклад, КР = 20 балів.) При цьому також визначаються критерії.

П’ятий варіант. Полягає в тому, що КР розбивається на jчастин, кожна з яких оцінюється за шестибальною еквівалентною шкалою – 0, 1, 2, 3, 4 і 5, а загальна сума за КР обчислюється як сума всіх еквівалентних балів. При використанні цього способу контрольну роботу також можна оцінювати в 10, 15, 20…. і більше кратних п’яти балів.

6.5. Критерії оцінювання результатів навчання студентів під час екзаменаційного контролю (ЕК).

6.5.1. ЕК з навчальної дисципліни складається у письмово-усній формі, згідно з Положенням. Кількість балів, відведених на ПК, кафедрою встановлено 40, а на ЕК 60.При цьому з 60 балів, відведених на екзаменаційний контроль, 20 балів – відведено на усну компоненту і 40 балів – на письмову компоненту.

6.5.2. Письмова компонента ЕК, як правило, проводиться у вигляді розв’язання студентами педагогічних тестів (ставиться першим питанням у білеті) й оцінюється максимально у 40 балів. Критерії оцінювання педагогічних тестів розробляються окремо, згідно рекомендаціями кафедри (див. додатки 1, 2 і 3).

Усна компонента проводиться у формі відповіді студента на поставлені не менше, ніж два питання, які разом максимально оцінюються у 20 балів (кожне питання максимально оцінюється у 10 балів) Кафедра рекомендує виставляти бали за шестибальною еквівалентною шкалою, при цьому еквівалентний бал, отриманий за відповідь на одне питання, збільшити у 2 рази (k_е = 2).

6.5.3. Викладач на ЕК розробляє не менше 30 білетів. Кожний білет включає не менше три питання. Наприклад:

Білет № 18

1. Розв’язати тести. Варіант 5.

2. У чому відмінність між зовнішньою і внутрішньою мотиваціями?

3. Розкрийте психологічну структуру конкурентоспроможної особистості.

6.5.4. Бали за ЕК є сумою балів, отриманих студентами за розв’язання тестових завдань, і за відповіді на усні питання, тобто

ЕК= ЕТ + Р_ук, (7)

де

ЕК ‒ бали за екзаменаційний контроль;

ЕТ ‒ бали за розв’язання екзаменаційних тестів;

Р_ук‒ реальні бали, які отримав студент за усну компоненту екзамену.

За екзамен студенту виставляються бали, які сумою балів зв ПК та ЕК, тобто

Е=ПК+ЕК, (8)

6.5.5. Студенту в залікову книжку (і відомості) виставляються бали, оцінка за національною шкалою і шкалою ЄКТС (див. табл.1).

Таблиця 1