- •Гетьманський переворот
- •Внутрішня та зовнішня політика Української держави
- •Перетворено унр на Українську державу монархічного типу на чолі з гетьманом.
- •Впорядкування місцевого управління:
- •Вирішення земельного питання:
- •Розвиток промисловості:
- •Для зміцнення грошової системи:
- •Створення регулярної української армії:
- •У галузі культури:
- •Василь Липківський
- •Зовнішня політика Української держави
- •Ставлення до Української держави політичних партій і народу
- •Боротьба проти гетьманського режиму
- •Павло Скоропадський
- •Погляди Павла Скоропадського
Василь Липківський
Відомий український церковний діяч, який був митрополитом Київським і всієї Русі Української автокефальної православної церкви.
Ініціатор створення Всеукраїнської Церковної Ради, очолював український громадський рух за автокефалію, яку і було створено за гетьманату у 1918 р.
Проводив українізацію церковного життя. Першу церковну службу українською мовою правив у Києві.
Зазнавав переслідувань з боку більшовицьких органів влади.
Зовнішня політика Української держави
Українська держава встановила дипломатичні відносини з 12 країнами: Грузією, Доном, Кримом, Кубанню, Литвою, Фінляндією, Голландією, Іспанією, Данією, Норвегією, Швецією, Швейцарією, Болгарією, Польщею, Російською Федерацією, Німеччиною, Австро-Угорщиною.
Пріоритетний характер мали стосунки з Німеччиною – виконання Брестського договору
У вересні 1918 р. П. Скоропадський здійснив візит до Німеччини і мав переговори з Вільгельмом II.
Гетьманщина мала посольства в 12 країнах світу.
Україну визнало 30 країн світу, 10 із них мали представництва в Києві. Україна мала своїх представників у 23 державах.
Тривалий час у Києві велися переговори з Радянською Росією про укладення мирної угоди та визнання кордонів.
12 червня 1918 р. підписано перемир’я з Радянською Росією. Утім мирної угоди так і не було укладено, бо делегація Раднаркому відмовилася від подальших переговорів.
Велася дипломатична боротьба за повернення українських територій, які залишилися за межами України — частини Бессарабії, Криму, Холмщини і Підляшшя.
Результати:
Створення передумов для економічного зростання України
Активізація національно-культурного життя
Наростання соціальних суперечностей, повстанський рух
Ставлення до Української держави політичних партій і народу
Гетьманський уряд підтримували хлібороби-власники, середня інтелігенція, кадети, великі капіталісти і промисловці.
Партії та організації, які засудили державний переворот П. Скоропадського
Незадоволення викликали такі дії гетьмана:
• повернення землі поміщикам;
• насильницька реквізиція хліба;
• масові репресії;
• відновлення багатьох дореволюційних порядків;
• залежність від німців, які нещадно грабували Україну;
• оточення гетьмана, яке прагнуло до відновлення «єдиної й неподільної» Росії.
Всеукраїнського селянського з’їзду відбувся нелегально на початку травня 1918 p., селянство не визнало гетьмана і закликало організувати бойові дружини й готуватися до виступу.
Всеукраїнський робітничий з’їзд відбувся 14 травня 1918 р. у Києві. Вирішено вести боротьбу за відновлення УНР.
Травень 1918 Український
у липні 1918 р. на і з’їзді Компартії більшовиків України, що відбувся у Москві, створено Компартію більшовиків України, яка була проголошена складовою частиною РКП (б). Першим секретарем ЦК КП(б)У обрано Г. П’ятакова. Партія почала вести роботу з організації робітників і селян на боротьбу за відновлення більшовицької влади в Україні.
