Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник_ЕДП_2014.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
19 Мб
Скачать
☆

Види професіограм і основи їх складання

Професіограми розрізняються за метою, з якою вони складаються, часом складання, мірою спільності та за об'ємом. Найцікавішими є такі класифікації:

За метою складання

Інформаційна - призначена для профконсультаційної роботи з оптантами - людьми, що стоять перед необхідністю вибору професії, - припускає опис необхідних характеристик для цієї посади коротко та узагальнено.

Діагностична - робиться у випадках з'ясування причин низької продуктивності праці, незадовільної якості продукції, аварійності, травматизму, плинності кадрів та ін. - забезпечує організацію професійної психодіагностики, орієнтована на вивчення технічних, правових, психологічних, гігієнічних і соціально-психологічних характеристик праці, важливих для кінцевого результату роботи.

Прогностичне професіографування застосовується з метою видачі обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення професійної діяльності або проектування професійного росту і кар'єри працівників.

У нього входять:

1. Загальна характеристика професії - історія і перспективи розвитку професії, соціально-економічні умови виконання професійної діяльності, професійне середовище

2. Зміст і об'єм професійного поля (професійне поле - сукупність трудових дій, що входять до складу певної професії, а також декількох споріднених професій) - характеристика професійного поля, чинники, що визначають професійне поле, прогноз розвитку професійного поля

3. Професійна освіта, підготовка і підвищення кваліфікації - рівень професійної освіти, професійна підготовка, підвищення кваліфікації

4. Професійна мобільність працівника - широта профілю фахівця, рівень ключових кваліфікацій, можливості зміни спеціальності та професії

5. Оцінка перспективності професії - професійно-психологічний потенціал особи, професійна активність працівника, професійне самовдосконалення і кар'єра

Методологічне професіографування дозволяє підібрати або розробити адекватні методи дослідження професійно значимих якостей і станів суб'єкта праці для вивчення динаміки їх зміни і характеру функціонування. І полягає в оцінці таких чинників, як:

1. Зміст діяльності суб'єкта праці - види дій та їх характеристика, характер планування і виконання роботи, емоційні прояви, види перешкод на робочому місці, види помилок, травм, браку, що виникають в процесі діяльності

2. Умови праці - санітарно-гігієнічне середовище, фізичне середовище, режим праці, форма оплати праці і заохочення.

Освітньо-орієнтоване професіографування (проспектоване професіографування) полягає у вивченні наступного кола питань:

1. Паспорт професії - тип професії та її галузева приналежність; рівень освіти і ступеня (категорії) кваліфікації; суміжні спеціальності і професії; соціально-професійні обмеження

2. Підготовка кадрів - форма і рівні професійної освіти і підготовки кадрів; рівень отримуваної кваліфікації; перспективи професійного росту і кар'єри

3. Характеристика провідної діяльності на кожній стадії професійного становлення - функції, конкретні види діяльності, типові професійні завдання, професійні уміння

4. Проспектована професіограма на кожній стадії професійного становлення (Провідна діяльність, основні підструктури суб'єкта діяльності - професійна спрямованість, професійна компетентність, ПВК, професійно значимі психофізіологічні властивості, - психологічна характеристика кожної підструктури особи)

5. Санітарно-гігієнічні умови праці - режим праці, нервово-психічна напруженість, сенсрмоторна і перцептивна сфери, медичні протипоказання

За мірою спільності професіограми бувають:

Загальна - описує загальні основи професіографування для усіх або групи професій і як правило носить науковий характер, а не прикладний.

Групова - досліджує і описує групу професій, виділених на основі загальної ознаки.

Монографічна - описує одну певну професію, що є найцікавішим застосовано до однієї області дослідження.

Вивчення поведінки, її зовнішньої картини природно переходить у вивчення внутрішніх її психологічних механізмів - внутрішньої картини праці, тобто того, що складає зміст свідомості суб'єкта праці, працюючої людини.