Роздрукувати презентацію в звіт, розмістивши 6 слайдів на 1 лист формату А4.
Приклад оформлення презентації
Зміст звіту з лабораторної роботи
Назва та мета лабораторної роботи
Теоретичні відомості
Слайди презентації
Висновок до лабораторної роботи
Контрольні запитання
Охарактеризуйте області завдань для форматування окремих слайдів та презентацій в цілому в середовищі Microsoft Power Point
Розкажіть, як забезпечити режим доповідача при показі слайдів
Розкажіть про особливості відтворення звуку і анімації в Microsoft Power Point
Яким чином здійснюється управління параметрами вставки і автоматичними змінами?
Назвіть загальні правила створення презентацій
Що Ви розумієте під поняттям «Дизайн презентації»?
Розкажіть про застосування ефекту прихованого слайда
Які режими перегляду презентації Ви знаєте і в чому вони полягають?
Які вимоги до змісту презентації за Д. Льюїсом Вам відомі?
Лабораторна робота № 5
Курс макетування та верстування. Створення рекламних буклетів
Мета роботи: Ознайомитися з основними прийомами макетування та верстування інформації при створенні буклетів, видами буклетів та технологічними особливостями виготовлення буклетів. Закріпити навички роботи з графічними редакторами шляхом створення рекламного буклету
Теоретичні відомості
Буклетом називають неперіодичне листове видання, надруковане з обох боків листа і складене будь-яким способом в два і більше згинів.
Як правило, буклети мають розміри стандартного євро-конверта. Такий буклет легко уміщається в руці або, наприклад, в дамській сумочці. Буклети зручно поширювати, у тому числі через поштові скриньки, або розкладати в зоні видимості потенційного клієнта. Яскравий, барвистий буклет з мінімальною необхідною інформацією завжди притягує покупців в магазинах, відвідувачів на виставках, клієнтів у банку.
Буклет обов'язково повинен містити фірмову символіку, необхідну інформацію про товар або послугу і координати фірми. Одна з головних переваг буклету - стислість подання найосновнішої, найнеобхіднішої інформації, і, зазвичай, зручність її сприйняття споживачем.
Основними видами буклетів є:
- інформаційні. Такі буклети несуть основну інформацію про товар або послугу. Вони повинні чітко і лаконічно розповідати про продукт, тому краще не перевантажувати їх детальними текстами. Головне завдання полягає в тому, щоб яким-небудь елементом зацікавити читача. Тут доречне використання барвисті фотографії, графіки і таблиць;
- іміджеві. Ці буклети є обличчям компанії, тому вимоги до них дуже високі. У них фірма розповідає про себе, свої досягнення і плани, приводить огляд товарів. Важливо підкреслити свої переваги, унікальність і, звичайно, солідність. Тому такі буклети виготовляють із застосуванням оригінальних дизайнерських рішень.
Іміджеві буклети є значною мірою обличчям фірми, тому до їх зовнішнього вигляду пред'являються високі вимоги. Для таких видань вибирається якісний папір, нерідко колекційний (у тому числі оригінальні кальки, картон), окрім традиційного повнокольорового офсету можуть бути присутніми додаткові кольори або навіть інший спосіб друку (наприклад, шовкографія). Для обробки використовують тиснення, вирубування, вибіркове лакування. Такий буклет вимагає досить великих фінансових вкладень, а також значних інтелектуальних витрат. На розробку іміджевого буклету йде у декілька разів більше часу, ніж на його виробництво;
- для поштової розсилки. Реклама в ЗМІ розрахована на масову аудиторію. А буклети, що прийшли поштою, розглядають кожного споживача як індивідуальність. Це підкреслюють повага до одержувача, тому вони привертають більше уваги. Як правило, такі буклети дуже прості в плані поліграфічного виконання, адже при великих накладах важлива вартість одного екземпляра. З обробки використовують тільки лакування, папір вибирається тонкий - він легший, та і при поштовій розсилці, де не останню роль грає вага відправлення, виходить вигідніше. Великі фірми замовляють такі буклети великими накладами, в основному при проведенні рекламних кампаній;
- на час акції. Рекламні акції давно є чудовим засобом для стимулювання продажів. Такі буклети дають інформацію про знижки, місце і умови проведення розпродажу. Зрозуміло, їх поширення обмежене термінами акції.
Способи складання буклетів
Головним елементом буклету, як в плані розробки дизайну, так і технології виробництва (звідси і вартості), є кількість і способи згинів (фальцювання).
Для того, щоб згин був акуратним і не ламаним, необхідно використати тонкий папір, щільністю до 150 г/м. кв. Інакше, може вийти надірваний, рваний згин (злам). Але якщо все ж потрібно щільніший, дорожчий папір для відповідних клієнтів, то для акуратної лінії згину, перед початком фальцювання, використовують біговку.
Під біговкою (від нім. biegen - гнути, згинати) прийнято розуміти попереднє нанесення на матеріал ліній згинів за допомогою тупих дискових ножів або планками у біговальних машинах, які вдавлюють і ущільнюють матеріал. Тільки після того, як лист відбігують, його починають фальцювати.
Отже, при виборі паперу за щільністю, необхідно враховувати цю особливість, оскільки додаткова технологічна операція на біговку призводить до дорожчання рекламного виробу.
Розрізняють три види фальцювання :
- взаємно перпендикулярне - кожен подальший згин перпендикулярний попередньому;
- паралельне - усі згини паралельні;
- комбіноване - послідовність паралельних і перпендикулярних згинів не регламентована.
Найбільш поширений вид фальцювання - взаємно перпендикулярні згини листа навпіл. Залежно від числа сторінок в листі (від долі листа, в яку віддрукована книга або журнал) застосовується фальц в один, два, три або чотири згини.
Перехресний фальц (перехресне фальцювання, перпендикулярне фальцювання, зустрічне фальцювання) - спосіб складання запечатаного листа, коли кожен подальший згин перпендикулярний попередньому, яка призводить до отримання зошита.
Вкладене фальцювання - спосіб складання запечатаного листа, коли усі згини паралельні, при якому спочатку лист згинається навпіл, і цей лист також складається навпіл паралельно первинному згину.
Фальц гармошкою - спосіб складання запечатаного листа, коли усі згини паралельні і обернені в зовнішню сторону. Розкривається такий буклет (сфальцьований гармошкою) простим розтягуванням без розкладки листів.
Фальцювання усередину (віконне фальцювання) - спосіб складання запечатаного листа, коли усі згини паралельні, при якому крайні долі листа кожного разу складаються усередину.
За кількістю згинів буклети діляться на наступні види:
- буклет з одним фальцем можна виготовити з листа форматів А6, А5, А4, А3. Робити буклет з одним фальцем з листа формату А2 не практично, оскільки дуже важко представити вручення клієнтові виробу розміром 42´59,4 см. Такий буклет не покладеш ні в теку, ні стандартний паперовий пакет;
- буклет з двома фальцами можна виготовити з листа форматів А5, А4, А3, 630´297 мм. Як видно, існують два типи такого фальцювання - гармошкою і фальци усередину;
- буклет з трьома фальцами можна виготовити з листа форматів А3, А2, А1. Способів згину вже більше: три фальца гармошкою, усередину, зустрічні фальци;
- буклети з чотирма фальцами роблять в основному гармошкою. Можна звичайно зробити і складніший вигляд фальцювання, але фальцовочні машини не розраховані на виконання чотирьох фальців у всередину. Цей вигляд фальцювання (усередину) роблять вручну;
- буклети з п'ятьма фальцами - це найбільш складний вид фальцювання Фальцовочні машини, здатні зробити 5 згинів за один прогін, зустрічаються не часто, оскільки й такі замовлення рідкісні та найекономічніше робити такий буклет з половини А2 листа (420´297 мм);
- буклет з двома перехресними фальцами. Найбарвистіший приклад - це газета, коли лист спочатку складають один раз а потім перехресний складає ще один раз
До розмірів буклетів застосовуються наступні вимоги:
а) максимальна довжина буклету не може перевищувати максимальної довжини друкарського листа А1 формату (рідше А0 формату);
б) мінімальна довжина буклету не може бути менше 90 мм, оскільки мінімальний фальц як правило не може бути менше 40 мм;
в) максимальна щільність паперу для фальцювання - 150 г/м. кв. (170 г/м. кв. украй не бажано відразу фальцювати), мінімальна, - 80 г/м. кв;
г) мінімальний згин - 4 см;
д) кількість виробів в розвороті повинна оптимально лягати на друкарський лист, щоб не було зайвих відходів.
Шрифти, використовувані при друці буклетів
Шрифт - графічний малюнок зображень букв і знаків, що становлять єдину стилістичну і композиційну систему.
Основні характеристики шрифтів :
- гарнітура: об'єднання різних за кеглем та зображенням, але однакових за характером малюнка шрифтів;
- зображення: прямий, курсивний
- насиченість: світлий, напівжирний, жирний (відношення товщини штриха до ширини внутрішньобуквеного просвіту);
- ширина: нормальний, вузький, широкий;
- розмір (кегль) в пунктах (1 пункт = 1/72 дюйми);
- чіткість;
- форма зарубок.
Гарнітура шрифту - графічний малюнок зображень букв і знаків, що становлять єдину стилістичну і композиційну систему. Вона утворює сукупність зображень, що мають зорово сприйману графічну цілісність за рахунок схожості форми знаків і їх окремих елементів.
Розрізняють основні групи шрифтів: набірні і акцидентні (декоративні) шрифти. Ці дві групи розгалужуються на безліч підгруп. Кожна гарнітура має своє найменування. Розробка гарнітур - складна і трудомістка робота. Шрифти створюються художниками у відповідності:
- з образним задумом;
- з вимогами єдності стилю і графічної композиції;
- з конкретними смисловими і художньо-декоративними завданнями.
У одній і тій же гарнітурі шрифти можуть відрізнятися розміром (кеглем) і зображенням. Зображення - один з варіантів графічного рішення конкретного шрифту, що відрізняється від інших:
- насиченістю: наджирний (Black), жирний (Extra bold), напівжирний (Bold), світлий (Light);
-нахилом: курсив (Italic); пропорціями: стислий (Condensed), широкий (Wide), надширокий (Extra wide);
-художніми ефектами: порожнистий (Hollow), з тінню (Shadow), з вывороткой (Cameo) та ін.
Початковий варіант зазвичай називають прямим або нормальним зображенням.
Кегль (від йому. kegel) - переводиться як розмір висоти букви, включаючи нижнє і верхнє заплічики у цієї букви або знаку. У ручному наборі високого способу друку кегль вимірювали через висоту літерного майданчика, на якому розташована буква або знак. У лінотипному наборі, кегль вимірювали через відстань між заднього і переднього стінками рядка. Кегль вимірюється в друкарських пунктах.
При спробі забезпечити максимальне розпізнавання і розуміння інформації, надрукованої яким-небудь шрифтом, первинного значення набуває чіткість друку.
Чіткість шрифту - це відношення кольору шрифту до кольору фону - носія знаків; фактури, якості виконання. Цей чинник сильно впливає на легкість зчитування .
Шрифти можна розділити на дві основні категорії: із зарубками (серифами) і без зарубок (рубані). Зарубки є невеликими елементами на кінцях штрихів букв. У поліграфії шрифти без зарубок також називають гротесками .
Існує велика різноманітність шрифтів як із зарубками, так і без них. Обидві групи містять як гарнітури, розроблені для набору великих об'ємів тексту, так і призначені в основному для декоративних цілей. Наявність або відсутність зарубок є лише одним з багатьох чинників, які враховуються при виборі шрифту.
Часто вважають, що в довгих текстах легше читати шрифти із зарубками, чим без них. Дослідження цього питання дають неоднозначні результати, даючи основу вважати, що головна причина цього ефекту у більшій звичності до шрифтів із зарубками. Як правило, в друкарських роботах, таких як газети і книги, застосовуються шрифти із зарубками, принаймні в основному тексті. Веб-сайти можуть не визначати шрифт і використати призначені для користувача налаштування браузеру. Але ті з них, які задають шрифт, зазвичай застосовують шрифти без зарубок, тому що вважається, що, на відміну від друкарських матеріалів, на комп'ютерних екранах з низьким дозволом їх читати легше.
Залежно від призначення шрифти прийнято ділити на:
- текстові (ними набрана більшість символів в книгах і журналах, такі шрифти виглядають "найнейтральніше" і забезпечують максимальну легкість для читання);
- видільні (що дозволяють зробити фрагмент помітним серед великих масивів тексту);
- титульні (заголовні) :
- акцидентні (декоративні, вживані у буквиці, написах на плакатах, етикетках і інших прикрасах).
Використання шрифтів одного виду там, де потрібний інший (особливо, коли замінюють текстовий шрифт на заголовний або декоративний), зазвичай впадає у вічі і сприймається погано.
Існує декілька класифікацій, що підрозділяють шрифти залежно від загальних особливостей малюнка. За радянських часів уся вітчизняна поліграфія використала досить складну класифікацію ГОСТ; зараз для користувачів комп'ютерів актуальніше простіша схема, запропонована фірмою Microsoft. Ця схема включає наступні групи:
- Roman - разноширинные шрифти із зарубками (зарубки, або серифы, -- невеликі декоративні штрихи, що завершують основні вертикальні і горизонтальні штрихи), наприклад Times, Garamond або Baskerville;
- Swiss - разноширинные рубані (т. е. що не мають зарубок) шрифти типу Helvetica, Futura або Arial;
- Modern -- шрифти брусків (неконтрастні) і моноширинних із зарубками, що імітують машинопис, скажемо Courier;
- Script -- шрифти, що імітують рукописний стиль, наприклад Brush Script;
- Decorative -- різні види акцидентних шрифтів, наприклад Sherwood.
Залежно від зображення розрізняють пропорційний і моноширинний шрифти.
Пропорційний шрифт відображає символи різної ширини, тоді як непропорційний, або моноширинний, шрифт використовує знаки постійної фіксованої ширини. Більшість людей знаходять пропорційні шрифти привабливішими і легшими для читання, і тому ці шрифти найчастіше застосовуються в професійно виданих друкарських матеріалах.
При підстановці двох літер разом або двох лінотипних рядків, між ними утворювався «інтерліньяж» - пробільна відстань між рядками. При наборі в металі він складається з висоти літери (кегля) і пробільного матеріалу (шпони) і змінюється шляхом вставки пробільних матеріалів різної товщини.
Основними вимогами до шрифтів, використовуваних при друці буклетів, являються наступні:
а) легкість зчитування шрифту.
Легкість зчитування є однією з найважливіших переваг гарного шрифту. Це не лише загальна оцінка придатності його форми, але і показник краси. На легкість для читання впливають наступні чинники:
- форма шрифтових знаків (малюнок або тип шрифту, розмір, пропорціональність відношення ширини знаку до його висоти, ритм форми, насиченість, колір);
- шрифтова композиція (довжина рядка (написи) або ширина шрифтового поля (колонки), пропуск навколо рядка або шрифтового поля, інтервал між рядками, шрифтовими полями, форма рядків, шрифтового поля, ритм рядка і композиції тексту, колірне рішення);
- впізнанність знаків, їх диференційована, виправдана простота форм, представлення змісту.
Необхідність дотримання вимоги легкості зчитування викликана психофізіологічними особливостями людини, що проявляються в процесі читання і осмислення тексту. До сказаного слід додати, що легкість зчитування залежить від складності змісту, текстової завантаженості, оточення, що потрапляє в поле зору одночасно з шрифтом, а також міри освітленості;
б) зміст і форма, образність шрифту.
На форму шрифту, його образність безпосередньо впливає зміст тексту. Єдність форми букви і змісту письмового повідомлення - друга основна після легкості для читання вимога. Форма шрифту не пасивно йде за змістом, вона, так само як і саме мистецтво шрифту, має відносну самостійність і чинить дію на зміст. Вона може сприяти розвитку предмета або, навпаки, гальмувати його;
в) ритмічний лад шрифту.
Закон розвитку форми в шрифті зумовлюється повторенням таких пар протилежностей, як округлий - незграбний, широкий - вузький, великий - маленький, контрастний – н’юансний. Боротьба протилежностей викликає відчуття умовного руху, внутрішньої динаміки зображення. Це і є ритм - нова якість протилежностей.
Ритм створюється продуманим чергуванням плям букв і міжбуквених пропусків, взаєморозташуванням слів і рядків, геометричною і оптичною пропорціональністю букв, рядків, композиції в цілому - усім лінійно-просторовим ладом. Ритм ускладнюється при об'ємно-просторовому рішенні тексту.
Шрифт, підкоряючись усім цим зоровим закономірностям ритму, впливає на людину, викликаючи те або інший настрій. активізує або гальмує сприйняття, легкість читання і образність форми.
За емоційним сприйняттям ритмічний лад тексту може бути простим і складним, статичним і динамічним, урівноваженим і неспокійним. Порушення ритмічних зв'язків спричиняє за собою враження дробової, випадковості, втрату цілісності композиції і, навпаки, гармонійна побудова допомагає читанню, доставляє зорове задоволення;
г) колір - засіб художньої виразності шрифту.
На художню форму шрифтового зображення істотно впливає колір, привносячи свої якісні особливості до ритмічного і композиційного ладу. Організація гармонії колірного рішення - одна з основних вимог.
Як відомо, колір впливає на глядача своїми фізичними і психосуб'єктивними якостями. За фізичними якостями колір вважається вдалим, якщо має достатній коефіцієнт відображення, тобто відповідає нормальним умовам зорового сприйняття - чіткості і легкості для читання - першій вимозі в роботі над шрифтом.
Таким чином, колір, впливаючи на художню форму, не лише підвищує або знижує легкість читання шрифту, але і чинить, будучи виразним засобом, естетичний вплив на основі ряду асоціацій, що викликаються у глядача, частково особистих, частково загальнолюдських, а також обумовлених класовими, національними і тимчасовими причинами;
д) наочність в оформленні письмових текстів.
Ефективність буклету, його візуальне сприйняття залежать від наочності змістовної структури інформації. У комплексному художньому оздобленні особливу роль грає уміння зв'язувати воєдино компоненти різноманітного змісту з одночасним виділенням головного. Наочність залежить від читаності форм шрифтових знаків, які утворюють слова, рядки і абзаци, від їх гармонії з матеріалом носія інформації. Вона визначає, наскільки легко, точно і швидко здійснюється процес зорового сприйняття тексту.
Технологічні особливості виготовлення буклетів
Основні способи друку відрізняються принципами створення друкуючих і пробільних елементів на друкарській формі і методами передачі друкарської фарби з друкарської форми на запечатуваний матеріал.
При використанні способу високого друку передача тексту і зображення на запечатуваний матеріал здійснюється з друкарської форми, на якій друкарські елементи розташовані вище за пробільні. Фарба наноситься на поверхню друкарських елементів, що виступають. При зіткненні з папером фарба переходить на папір.
При використанні способу плоского друку передача тексту і зображення на запечатуваний матеріал здійснюється з використанням друкарської форми, на якій друкарські та пробільні елементи розташовані практично в одній площині. Вони мають виборчі властивості сприйняття олієвмісної фарби і зволожуючого розчину - водного розчину слабких кислот і спиртів, який наноситься на друкарську форму перед нанесенням фарби.
При способі глибокого друку передача фарби на папір в процесі друкування здійснюється з друкарської форми, на якій друкарські елементи поглиблені по відношенню до пробільних елементів. Фарба з пробільних елементів знімається тонкою сталевою пластиною - ракелем. Друкарська форма виготовляється безпосередньо на мідній поверхні формового циліндра. Зображення на формі дзеркальне. У глибокому друці, як зображення, так і текст раструються. Для способів глибокого друку характерне те, що півтони на відбитку виходять за рахунок зміни товщини барвистого шару. Якість півтонових зображень на відбитку глибокого друку недосяжна для інших способів друкування. Плавність переходу тонів і відтінків кольору чудова.
При способі трафаретного друку передача зображення на запечатуваний матеріал здійснюється з друкарської форми, що є сіткою. Крізь осередки друкарських елементів за допомогою ракеля продавлюється друкарська фарба. Традиційний трафаретний друк іноді називається шовкографією, або сітковим друком. Товщина барвистого шару на відбитку може бути значно більше, чим при інших способах друку. Це дозволяє створювати дуже насичений текст на сильно всмоктуючих і шорстких (грубих) поверхнях. Сітка друкарської форми може облягати різні, і не лише плоскі, але і опуклі поверхні. Отже, способом трафаретного друку можна друкувати на поверхні різної геометричної форми - циліндричної, кулястої тощо.
Буклети, як і інша рекламно-поліграфічна продукція, можуть додатково піддаватися різним післядруковим операціям. Так, для того, щоб захистити запечатану поверхню буклету від помарок і розмазання, лицьові смуги покривають офсетним або ВД лаком (водно-дисперсійним лаком). Якщо у виробі є присутніми великі площі запечатки однотонної фарби (плашки), то завжди бажано використати захисний офсетний лак.
Дуже часто, в якості додаткового дизайнерського оформлення буклетів, для надання виробу неповторної індивідуальності і запам’ятовуваності, використовують вибірковий УФ лак (лаки, які швидко сохнуть в ультрафіолетових променях - камерах). Бувають глянсові, матові, і лаки з домішкою блискіток.
Буклети іноді оформляють тисненням фольгою. Фольга може бути як срібленою, золотою, голографічною, так і різних кольорів і відтінків. Тиснення може бути як блінтові (коли зображення отримують тільки втискуванням), так і конгревне (коли зображення виходить втиснуто-видавленим).
Є у буклетах одна особлива можливість - це коли одну із смуг-стулок перетворюють на відривний купон за рахунок перфорації замість одного з фальца. В цьому випадку, одну з ліній згину перфорують - роблять отвори з різним кроком. Розрізняють два основні види отворів - круглі і прямокутні.
Розробка оригіналу макету буклету
При розробці інформаційних буклетів основним завданням проектування є чітке і лаконічне донесення до потенційного клієнта розповіді про пропоновані фірмою-замовником послуги.
Якщо, наприклад, в якості замовника виступить фірма, що надає послуги у сфері неруйнівного контролю будівель і споруд шляхом проведення тепловізійних обстежень, то інформаційний текстовий блок необхідно буде розділити на декілька частин:
- коротка інформація про тепловізійний контроль, його цілі та переваги;
- приклади використання цього виду діагностики;
- інформація про послуги, що надаються підприємством;
- контактні відомості.
В якості шрифту для буклету може бути вибраний Arial, як один з найбільш легких у читанні. Крім того, шрифт дуже красивий, чіткий, строгий і чудово підходить для донесення технічної інформації.
Вибір конструкції буклету
На цьому етапі проектування проводиться аналіз існуючих стилів і видів буклетів, їх конструктивних форм і матеріалів. Було вирішено, що оптимально буде зробити буклет формату А4 з двома фальцами усередину (у три складання). У складеному виді такий буклет має розмір 1020 см і може використовуватися для рекламної поштової розсилки.
При розробці оригінал-макета встає завдання розташовувати матеріал на листку, як з розрахунку його цілісності, так і з розрахунку появи окремих секторів - смуг після фальцювання - складання. В даному випадку кожний бік листа ділиться на три сектори.
Зовнішній бік буклету міститиме логотип і назву підприємства - з лицьового боку і контактну інформацію - з тильного боку. На розворотах буклету представлені текстова частина та ілюстрації.
Визначення ілюстративної частини буклету
В якості ілюстрацій обирають малюнки чи фотографії, що пояснюють суть надання послуг.
Колірне рішення
Колір фону буклету обирають виходячи з яскравості та колірності використаних знімків та малюнків. Наприклад, якщо задіяні в оформленні буклету знімки мають спектральні кольори, то можна використати в оформленні буклету спектральну градієнтну розтяжку на чорному фоні.
Градієнтна заливка може бути застосована до логотипу підприємства на лицьовій частині буклету, а також у вигляді горизонтальної смуги на тильній стороні. В якості фону для тексту і фотографій устаткування тоді краще використати світло-сірий колір.
Верстання і друк
Для створення оригінал-макетів буклетів можуть бути застосовані програми Adobe Photoshop CS3 і CorelDRAW X3.
Друк може виконуватися на струминному принтері, наприклад, Epson Stylus Photo R270.
А для буклету можна використати папір LOMOND semi glossy або Epson glossy з щільністю 170.
Приклади оформлення буклетів
Завдання на лабораторну роботу
Створити рекламний буклет використовуючи програми Adobe Photoshop CS3, CorelDRAW X3 або інші графічні редактори.
Оформити та захистити звіт з лабораторної роботи.
Зміст звіту з лабораторної роботи
Назва та мета лабораторної роботи
Теоретичні відомості
Розроблений рекламний буклет
Висновок до лабораторної роботи
Контрольні запитання
Які основні види буклетів Вам відомі?
Які Ви знаєте способи складання буклетів?
Що таке фальцювання та які види фальцювання Вам відомі?
На які види діляться буклети за кількістю згинів?
Які вимоги застосовуються до розмірів буклетів?
Назвіть основні характеристики шрифтів
На які види прийнято ділити шрифти залежно від їх призначення?
Назвіть основні вимоги до шрифтів, використовуваних при друці буклетів
В чому полягають технологічні особливості виготовлення буклетів?
Що таке колірне рішення та від чого воно залежить?
Лабораторна робота № 6
Створення логотипів продукції та торгових знаків фірм – виробників
Мета роботи: ознайомитися передумовами формоутворення знаково-символьних об'єктів графічного дизайну. Закріпити навички роботи з графічними редакторами шляхом розробки логотипу продукції чи торгового знаку фірми - виготівника
Теоретичні відомості
Знакові образи графічного дизайну, виражаючи свої естетичні, утилітарні властивості, мають інтуїтивні, емоційні, чуттєві, інтелектуальні канали впливу на спостерігача (споживача). Вони стали невід'ємною частиною сучасного життєвого і виробничого середовища людей.
Перш ніж освітити значення геометрії в дизайні знаково-символьних образів, розглянемо графічний знак як компонент системи візуальної культури.
Семіотика визначає знак як матеріальний предмет, що чуттєво сприймається і виступає в процесі пізнання і спілкування як представник (заступник) іншого предмета або явища і використовується для прийому, збереження, перетворення і передачі інформації про предмет або явище, що заміщається.
Як відомо, існує багато класифікацій поняття "знак", в основу яких покладений певний аспект розгляду (психологічний, історичний, синтаксичний та інші), але нас цікавитимуть, передусім, образотворчі символи, які мають спорідненість з реальними або уявними образами.
Еволюція людства свідчить, що першими знаками образотворчої форми були прості досюжетні нефігуративні знаки:
гриффади печерного ведмедя,
перев’язь каменю,
ямки і кольорові диски, що зображували рани і символізували дієздатність людини у боротьбі із звіром,
"вохрові плями" неандертальців, що означали, на думку дослідників, вогонь або кров і так далі.
В результаті простоти форми того, що вони зображали, більшість подібних знаків є максимально схематичними і сьогодні сприймаються як абстрактні формоутворення.
За часів палеоліту вже визначилися різновиди зображень, що відрізнялися рівнями і способами відображення дійсності, а саме:
1. Реалістичні або фігуративні зображення, в яких очевидним є сюжет.
2. Геометричні - в них схематизм форми може призводити до їх невпізнання, а тематика може бути виявлена лише за допомогою певного дешифрування.
3. Орнаментальні – в них ритмічно організовані елементи, у яких зв'язок з темою встановити можна далеко не завжди.
Ці лінії розвитку зображень не є самоізольованими, вони частіше переплітаються між собою. Зразки найдавніших знаково-символьних зображень приведені на рис. 6.1.
Рисунок 6.1 - Зразки найдавніших знаково-символьних зображень
За формою знаків їх розділяють на конвенциальные і іконічні.
Знаки, які не зображують того, що вони означають, називають конвенціальними. Якщо скрізь контури знаку вгадується певний предмет - знак має назву іконічного.
Вимоги до форми знаків як іконічних, так і конвенциальных, не обмежуються тільки завданнями змісту і виразності. Знаки як матеріальні предмети мають бути наділені властивостями, що забезпечують їх функціонування: закріплення, збереження і передачу інформації.
Основні етапи становлення промислової графіки
У давнину символічне зображення видів товарів називали клеймом, потім з'явилася назва торгова марка і тільки з кінця XIX століття - узаконений термін "товарний знак".
Як відомо, своєю появою товарний знак зобов'язаний розвитку товарно-грошових стосунків і відділенню ремесла з натурального господарства в самостійне товарне виробництво. Саме тоді і з'явилися прообрази перших знаків кустарів - ремісників, які були авторським підписом на виробах. Такі знаки зустрічаються на побутових предметах, інструментах, зразках зброї в древній Асирії, Єгипті, Греції, Римі та інших країнах.
З моменту своєї появи функція знаку полягала в охороні власності і авторського пріоритету. Тільки завдяки особистому клейму до нас дійшли прізвища майстрів ремісничого дизайну і будівельників Київської Русі Х-ХІІ сторіч.
Під час Середньовіччя різноманітність громадської, торгово-побутової діяльності, поява численних ремісничо-цехових і торгових підприємств в містах Західної Європи викликала необхідність використання цехових знаків, знаків-вивісок, товарних, геральдичних знаків, фамільних гербів тощо.
Найцікавіші зразки такого дизайну були кованими, розписаними кольоровими емалями знаками, найрізноманітнішими були прийоми стилізації форми. Вони або з абсолютною точністю відтворювали зображення, або передавали основні характеристики знакового образу в дуже спрощеному виді.
Досить багато збереглося цікавих знакових форм періоду європейського Відродження; серед них емблеми перших друкарів, власників мануфактури, будівельної, зброярів і тому подібне. Під впливом головних стильових особливостей в архітектурі та образотворчому мистецтві іншої форми набувають і знакові образи. Як правило, це були мініатюрні гравюри, прикрашені візерунковими рамками, з багатослівними сюжетними композиціями, переважно міфологічного змісту. Їх авторами були найвидатніші художники того часу, навіть такі, як А. Дюрер, Гольбейн молодший та інші.
Після великих географічних відкриттів (XV - XVII ст.), коли особливо пожвавився розвиток ремесла і мануфактурної промисловості, а торгівля вступила до фази широких міжнародних зв'язків, європейський товарний знак знаходився в постійному розвитку. Наприклад, тільки у Львові в XVI столітті існувало понад 20 цехів: ковалів, слюсарів, лимарів, сідловщиків, мечників та ін., і кожен цех мав свою виробничу мітку - знак. Окрім цього, найдосвідченіші майстри мали право особистого клейма. Зразки знакових форм XIII - XVII віків показані на рис. 6.2, а, б.
Рисунок 6.2 - Зразки знакових форм минулих сторіч
Поступово формувалося законодавство, яке охороняло пріоритет виробників товару. Підробка товарного знаку цеху або особистого клейма майстра вважалася серйозним злочином. Розвиток знакового законодавства по-своєму відбивав рівень економіки і товарного ринку, ставив серйозні вимоги до графічної виразності самих знаків, демонструючи і розвиваючи естетичні смаки споживачів ремісничого дизайну того часу.
З розвитком капіталістичних стосунків новий якісний поштовх в "промисловій графіці" стався в результаті виникнення місцевих, національних виставок-ярмарків. Як вже відзначалося, в 50-х роках XIX століття покладений початок проведенню всесвітніх промислових виставок, де демонструвалися найкращі досягнення в усіх галузях людської діяльності.
Символами промислової могутності, окрім "живих експонатів", були їх зорові образи. Фірмовим і товарним знакам належала роль візитних карток, як товарів, так і товаровиробників. Відомі художники, архітектори, майстри декоративно-прикладного мистецтва, народних промислів працювали над створенням іміджу як країн учасниць, так і окремих підприємств. Саме у цей період Паризька конвенція про охорону промислової власності виділила товарні знаки із загального поняття клейм, визнала їх об'єктом виняткового права.
У композиції товарних знаків другої половини XIX - початку XX століття вражає, передусім, різноманітність прийомів, засобів, сюжетів, широкий діапазон використання прообразів рослинного і тваринного світу, поєднання в загальній композиції технічних, декоративних форм з елементами фауни і флори на принципах алегорії, завуальованого підтексту (рис. 6.2, в).
Багато знакових форм дореволюційного періоду (у до 1917 р.) в Україні, Росії, Прибалтиці було виконано на справжньому високо-художньому рівні, який точно відповідав споживчим характеристикам товарів. На рис. 6.3 показаний загальний вигляд "типової продукції" графічного дизайну кінця XIX - почала XX віків.
На початок 90-х років в Україні існувала певна система художнього проектування: Філія головного науково-методичного центру з технічної естетики (ВНДИТЕ) в Києві, проектні бюро технічної естетики на виробництвах, було відкрито ряд відділень з підготовки фахівців-дизайнерів середньої та вищої кваліфікації. Але по-справжньому розвиток графічного дизайну не відбувався і не міг статися, бо це можливо тільки в умовах природного розвитку ринкової економіки, "здорової конкуренції" товарів і технологій їх виробництва, розвиненої системи реклами.
Рисунок 6.3 – Зразки "типової продукції" графічного дизайну
кінця XIX - почала XX віків
За роки незалежності в Україні швидкими темпами відбувається становлення і розвиток усіх видів реклами. У цих умовах надзвичайно важливим завданням графічного дизайну є створення зразків промислової графіки, у тому числі фірмових і товарних знаків, які б сполучали в образотворчих формах не лише функціональність, технологічність виконання, образність, національні особливості, оригінальність, а також науково обґрунтовані принципи формоутворення.
Геометричні передумови художнього формоутворення знакових образів
Об'єктами аналізу були знакові форми, які характеризувалися лаконізмом, чіткою геометричною характеристикою, візуально-сприйнятливим принципом побудови, цілісністю композиції і неподільністю форми, без текстових і декоративних аксесуарів. Загальна кількість знаків, які були проаналізовані, складала 985 різновидів.
Результати аналізу геометричної морфології знакових форм свідчать, що:
- найбільшу перевагу художники-дизайнери віддають квадрату і комбінаторним діям з квадратними модулями - таких знаків 18,71% ;
- серед знаків, що складаються з одного елементу, який при цьому є елементарним геометричним модулем, переважають круглі - 12,60%;
- знаки, побудовані на комбінаториці частин кола, цілого кола, циркульних кривих, складають 11,52%;
- лінійні знаки, форма яких утворена плавним рухом безперервної лінії, ламаним лінійним контуром або рядом прямолінійних відрізків, займають четверте місце - їх налічується 11,08%;
- незважаючи на те, що переважна кількість знаків будується на квадратній або прямокутній підоснові, "чисту прямокутну конфігурацію" мають лише 8,26%;
- знаки форми правильних 5-,6-,8-кутників складають 7,82%;
- форма рівнобічного трикутника і його комбінацій властива 6,3% від загальної кількості знаків;
- найбільш вживаною динамічною плоскою кривою в знакових формах є спіраль. Знаки, побудовані по контурах її різновидів складають 5,21%;
- "об'ємні і "просторові" характеристики" мають відповідно 4,34% і 3,69% знаків;
- криві конічних перерізів : еліпс, парабола, гіпербола і їх відрізки властиві формам знаків, які символізують, як правило, активні, рухливі процеси або явища. Серед знакових геометричних типажів вони складають 7%;
- контури циклоїди і її різновидів характеризують 3,47% знаків.
На підставі отриманих результатів не можна зробити висновки відносно пріоритету тієї або іншої геометричної форми. Незважаючи на найбільшу кількість "квадратних знаків" - це не означає, що такі форми є "найкращими" або "наймоднішими".
В процесі проектування вибір і обґрунтування композиції образу залежить від багатьох чинників:
іміджу фірми,
її стилю,
рівня виробництва,
характеристик товару,
ринку збуту продукції,
вимог замовника,
кваліфікації фахівців,
а також засобів проектування і відтворення проектної і демонстраційної графіки.
Проаналізовані "діючі зразки" фірмових і товарних знаків, розроблені кращими фахівцями багатьох країн світу у кінці 80-х, - впродовж 90-х років переважно традиційним "ручним методом". Як наслідок цього, в основі композиції знакових форм домінують прості формотворні принципи, елементарні геометричні форми. Складніші модулі типу спіралей, циклоїдних кривих, конічних перерізів, безумовно, збагачуючи образно-пластичний арсенал знаків, використані обмежено, що пов'язано, очевидно, з проблемами точного відтворення форми кривих, відсутністю або недостатньою кількістю у той час комп'ютерних технологій, подібних до сучасних.
Завдання на лабораторну роботу
Ознайомитися з теоретичними відомостями.
За завданням викладача, використовуючи пакети пркладних графічних програм, спроектувати логотип або торговий знак, згідно із заданим варіантом.
Захистити лабораторну роботу, відповівши на контрольні питання.
Приклади сучасних логотипів та фірмових знаків
Зміст звіту з лабораторної роботи
Назва та мета лабораторної роботи
Теоретичні відомості
Розроблений логотип із зазначенням назви товару, послуги чи виробника товару та роду його діяльності.
Висновок до лабораторної роботи
Контрольні запитання
Яке визначення поняттю «знак» дає семіотика?
Які різновиди зображень визначилися з прадавніх часів?
Яким чином знаки розділяють за формою?
Назвіть основні етапи становлення промислової графіки
Які форми знаків є переважними за результатами аналізу геометричної морфології знакових форм
Якими чинниками обумовлений вибір і обґрунтування композиції образу
Словник основних термінів та визначень
Адаптація, зорова - процес, під час якого зміни у стані зорової системи стимулюються чинниками впливу, які можуть мати різну освітленість, спектральний розподіл та кут поширення
Адитивний спосіб отримання кольору - спосіб, при якому випромінювання трьох основних кольорів спрямовуються на одне місце сітківки і створюють відчуття того або іншого кольору.
Ансамбль - це найбільш загальне визначення сукупності окремих елементів, які представляють разом струнке, погоджене, гармонійне ціле.
Антропометричні чинники – чинники, що обумовлюють відповідність структури, форми, розмірів устаткування, оснащення і їх елементів структурі, формі, розмірам і масі людського тіла.
Арт-дизайн - абсолютно особлива діяльність, спрямована на організацію художніх вражень, які утворюються від сприйняття об'єкту. Назва "арт-дизайн" походить від англійського "art" - мистецтво, "мистецтво-дизайн. Це "проектування емоцій", мета якого співпадає з деякими завданнями "чистого образотворчого мистецтва".
Архітектура - це творча діяльність, яка спрямована на створення матеріально-організованого середовища.
Баланс яскравості - відношення між яскравістю зображення на дисплеї та яскравістю суміжного оточення чи послідовно видимих поверхонь.
Біонічний метод в дизайні - це підхід до рішення питань естетичного освоєння багатств природних форм, пошук нових можливостей художньої виразності і вироблення критеріїв оцінки і вдосконалення методів розпізнавання прекрасного і гармонійного.
Блиск - умови, створювані під час невідповідного розподілення чи невірно обраного діапазону яскравості або за підвищеної контрастності, за яких відчувається дискомфорт оглядання чи послаблення здатності розглядування окремих деталей або об'єктів
Відблиск - блиск, створений відображенням, зокрема в тих випадках, коли відбите зображення виникає у тому самому напрямку або поруч із тим напрямком, у якому розглядають об'єкт
Відбите світло – світло, що виникає при відбитті деяким предметом (вірніше, його поверхнею) світлових хвиль, що падають на нього від джерела світла.
Виробниче устаткування - інструменти, машини, транспортні засоби, прилади, робочі меблі і різне допоміжне устаткування у виробничій зоні.
Гармонія, або гармонійність (з грец. зв'язок, стрункість) - це узгодженість окремих сторін предметів і явищ, специфічна єдність в різновидах.
Гігієнічні чинники – чинники, що зумовлюють вимоги щодо освітленості, газового складу повітряного середовища, вологості, температури, тиску, запиленості, вентильованості, токсичності, напруженості електромагнітних полів, інтенсивності різних видів випромінювань, у тому числі радіації, шуму, гравітаційного перевантаження і прискорення.
Графічний дизайн - художньо-проектна діяльність зі створення оригіналів, призначених для масового відтворення будь-якими засобами візуальної комунікації (поліграфія, кіно, телебачення та ін.).
Дизайн - це проектування матеріальних об'єктів і життєвих ситуацій на основі методу компонування при необхідному використанні даних науки з метою надання результатам проектування естетичних якостей і оптимізації їх взаємодії з людиною і суспільством.
Дизайн архітектурного середовища - це нова архітектурно-дизайнерська діяльність, пов'язана з комплексним формуванням і естетизацією об'єктів і систем "другої природи", що оточує нас, як гармонійної, художньо осмисленої єдності усіх її компонентів, від будівель і приміщень до гардин і побутової техніки.
Динамічні антропометричні ознаки - це розміри тіла, що змінюють свою величину при кутових і лінійних переміщеннях вимірюваної частини тіла в просторі. Вони характеризуються кутовими і лінійними переміщеннями (кути обертання в суглобах, кут повороту голови, лінійні виміри довжини руки при її переміщенні вгору, убік тощо)
Доцільність - органічний зв'язок малюнка букв зі змістом тексту, образність шрифту.
Ергономіка (грец. έργος - праця і νώμος - закон) — наука, яка комплексно вивчає особливості виробничої діяльності людини в системі «людина-техніка-довкілля» з метою забезпечення її ефективності, безпеки та комфорту.
Ергономічні властивості - це властивості виробів (предметів), які проявляються в системі «людина-машина» в результаті реалізації ергономічних вимог.
Ергономічні вимоги - це вимоги, які пред'являються до системи «людина-машина» в цілях оптимізації діяльності людини-оператора з урахуванням його соціально-психологічних, психофізіологічних, психологічних, антропологічних, фізіологічних і гігієнічних характеристик і можливостей.
Ергономічні стандарти - це ретельно відібрані, перевірені, гранично сконцентровані дані і вимоги ергономіки, представлені в найбільш прийнятній для практичного використання формі.
Ізоляційні властивості одягу - здатність одягу опиратися втраті сухого тепла від тіла (конвекцією, випромінюванням, теплопровідністю).
Інженерний дизайн, або конструювання, - різновид дизайну, який характеризується тим, що гармонійний результат, естетична виразність технічної конструкції (наприклад, літака або форми моста) досягається чисто розрахунково-математичними методами.
Коефіцієнт відображення визначає співвідношення світлових потоків, але не показує їх розподілу в просторі.
Коефіцієнт передавання кольору Ra - спеціальний коефіцієнт передавання кольору, який визначають за допомогою комплекту з дев'яти випробовувальних зразків кольоpiв
Коефіцієнт яскравості - є відношення яскравості освітленої поверхні в цьому напрямі до яскравості ідеально розсіювальної світло поверхні, що знаходиться в тих же умовах
Колір - одна з властивостей об'єктів матеріального світу, сприймана як усвідомлене зорове відчуття.
Колориметр - прилад для визначення кольору
Колористика - наука про колір, що включає знання про природу кольору, основні, складені і додаткові кольори, основні характеристики кольору, колірні контрасти, змішення кольорів, колорит, колірну гармонію, колірну мову і колірну культуру.
Кольорова температура - температура випромінювача Планка, випромінювання якого має таку саму кольоровість, що і розглядуваний об'єкт
Комунікація - це і предметне середовище, що оточує і зв'язує людей, допомагає їм взаємодіяти, співпрацювати, спілкуватися.
Логотип - словесний знак, словесна назва, ім'я виробу
Людські чинники - сукупність анатомічних, фізіологічних і психологічних особливостей людини, що чинять вплив на ефективність його життєдіяльності у контакті з машинами і середовищем.
Макет - об'ємне зображення об’єкту, що дає відомості про просторову структуру, розміри, пропорції, пластику (топологію) поверхонь, кольорофактурне рішення та інші особливості виробу.
Макетування – проектно-дослідницьке моделювання, спрямоване на отримання наочної інформації про властивості проектованого виробу у формі об'ємного зображення.
Масштабність - це поняття, яке характеризує позитивну якість композиції, правильність прийнятого масштабного ладу (ряду) для цього виду і розміру предмета в цих конкретних умовах.
Мерехтіння - залишкове візуальне відчуття під впливом миготливого світла, створюване розглядуваним джерелом, або спектральне розподілення флуктуацій у часі
Мнемосхеми є наочним графічним зображенням функціональної схеми об'єкту або системи, технологічного процесу, включають цифрові і стрілочні прилади, відеотермінали та ін.
Мультмен - це модель тіла людини, що відбиває умовно розміри тіла множини людей однієї або декількох груп, числові значення яких обмежені певним перцентилем.
Насиченість - є властивістю зорового сприйняття, характеризується чистотою, тобто долею монохроматичного кольору в суміші з білим при постійній яскравості суміші.
Наявна температура - однакова температура абсолютно чорної оболонки, у середині якої відбувається обмін тепла випромінюванням і конвекцією у такій самій кількості, як і у реальному нерівномірному навколишньому середовищі.
Норма протягів - передбачуваний відсоток людей, яким заважають протяги
Органи управління (кнопки, клавіші, важільні і поворотні перемикачі, крутні, педалі і тому подібне) призначені для передачі дій, що управляють, від працюючої людини до виробничого устаткування і грають роль сполучної ланки між ними.
Освітленість (у точці поверхні) - частка від ділення світлового потоку, що падає на елемент поверхні, якому належить точка, на площу цього елемента
Освітлення, локалізоване - освітлення, спроектоване таким чином, щоб максимально освітлені були певні спеціально обрані ділянки, наприклад, робочі місця
Основне освітлення - практично рівномірне освітлення всього простору без пред'явлення спеціальних локальних вимог (Примітка. Основне освітлення можна тлумачити як освітлення приміщення таким чином, щоб у всіх місцях приміщення було досягнуто практично однакові візуальні умови)
Патентна документація - сукупність документів, складених відповідно до існуючих в державах патентних законодавств, що встановлюють факти наявності відкриттів, винаходів, промислових зразків і корисних моделей.
Патентні дослідження - це процес наукового, інженерно-технічного також юридичного пошуку і аналізу патентної інформації, який здійснюється на усіх етапах науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт і спрямований на створення передумов для творчого вирішення завдань при оптимальних тимчасових і матеріальних витратах.
Передавання кольору - вплив освітлювального засобу на колір об'єктів, що з'являються, за допомогою свідомих чи підсвідомих порівнянь з кольором об'єктів при застосуванні еталонного освітлення
Перцентиль - це сота доля об'єму виміряної сукупності, виражена у відсотках, якій відповідає певне значення ознаки. Площа, обмежена кривою нормального розподілу значень ознаки, ділиться на 100 рівних частин, або перцентилів, кожен з яких має свій порядковий номер. Так, 5-й перцентиль обмежує ліворуч на кривій нормального розподілу 5 % чисельності людей з найменшими значеннями ознаки, 95-й - 5 % справа, а 50-ою відповідає середньому арифметичному значенню ознаки М.
Престиж - це думка однієї людини про інших людей, яка визначається не лише словами і вчинками, але і предметним оточенням людини.
Промисловий дизайн (художнє конструювання) - художньо-проектна діяльність зі створення змісту і форми штучного виробу масового індустріального виробництва, при якому проектувальник одночасно і взаємопов'язано розробляє усі утилітарні і естетичні аспекти одиничного об'єкту, призначеного для масового тиражування.
Пропорціональність - це поняття, яке характеризуватиме правильно знайдену співмірність усіх елементів і частин, що становлять форму, між собою і з цілим виробом, гармонійну узгодженість їх розмірних стосунків (лінійних, площинних, об'ємних).
Психологічні чинники – чинники, що зумовлюють відповідність устаткування, технологічних процесів і середовища можливостям і особливостям сприйняття, пам'яті, мислення, психомоторики закріплених і знову формованих навичок працюючої людини.
Психофізіологічні чинники – чинники, що обумовлюють відповідність устаткування зоровим, слуховим і іншим можливостям людини, умовам візуального комфорту і орієнтування в предметному середовищі.
Реклама - це передача інформації про товари, послуги або ідеї з метою залучення споживачів, створення попиту, популяризації.
Робоча поверхня - це елемент устаткування робочого місця, на якому працюючий, використовуючи необхідні засоби, виконує дії з предметом діяльності.
Робоча поза - означає найбільш часте і переважне взаєморозташування ланок тіла при виконанні трудових операцій. Робоча поза динамічна. Її зміна пов'язана з робочими рухами, причому поза розглядається як просторова межа фази руху (початкова, гранична, кінцева).
Робоча система - система, яка включає одну людину або більшу кількість людей і виробниче устаткування, використовуване при виконанні завдання системи в робочому просторі, в середовищі на робочому місці і в ситуаціях, визначуваних робочими завданнями.
Робоче завдання — це мета, яка має бути досягнута в певних умовах, і необхідні дії для виконання завдання людиною або великим числом людей.
Робоче середовище (виробниче середовище) — це фізичні, хімічні, біологічні, організаційні, соціальні і культурні чинники, сукупність яких складає середовище на робочому місці.
Робоче сидіння - це елемент робочого місця, який забезпечує підтримку робочої пози в положенні сидячи.
Робочий простір - деякий об'єм, призначений в робочій системі для трудової діяльності однієї людини або більшого числа людей і що дозволяє виконати робоче завдання.
Світлота - результат зорового відчуття, характеризується відношенням відбитого світлового потоку до того, що падає, і оцінюється коефіцієнтом відображення. Чим більше коефіцієнт відображення, тим більше світлою здається поверхня.
Світло, що випромінюється, - це світло, що випускається активним джерелом.
Стандартизація - це діяльність, спрямована на розробку і встановлення вимог, норм, правил, характеристик як обов'язкових для виконання, так і рекомендованих, що забезпечує право споживача на придбання товарів належної якості за прийнятну ціну, а також право на безпеку і комфортність праці.
Статичні антропометричні ознаки - це розміри тіла, виміряні одноразово в статичному положенні випробовуваного. Вони включають розміри окремих частин тіла і габаритні, тобто найбільші розміри в різних положеннях і позах людини.
Середня випромінювана температура - однакова температура уявної оболонки, в якій передавання тепла від людського тіла відбувається так, як у реальній оболонці, температура якої нерівномірна
Система «людина-техніка» — основний об'єкт досліджень ергономіки
Соматографія - техніко-антропологічний аналіз положення тіла і зміни робочої пози людини, співвідношення розмірів людини і машини. Результати цього аналізу зазвичай представляються в графічній формі (людська фігура зображається в трьох проекціях з урахуванням головних контурних і функціональних розмірів)
Стайлінг (комерційний дизайн) - художньо-проектна діяльність зі створення форми речі (переважно виробу масового промислового виготовлення) з метою залучення покупця і забезпечення збуту за рахунок самоцінної виразності зовнішнього вигляду і яскравого оформлення.
Субтрактивний спосіб отримання кольору - спосіб, при якому з білого світу віднімається один або декілька спектральних кольорів так, щоб кольори, що залишилася, дали необхідний.
Тектонічна форма - це виразність з точки зору художньо-осмисленого прояву, властивостей матеріалу, конструкції і способу виготовлення промислового виробу.
Фізіологічні чинники покликані забезпечити відповідність устаткування фізіологічним властивостям людини, його силовим, швидкісним, біомеханічним і енергетичним можливостям.
Фірмовий знак - індивідуальний розпізнавальний символ підприємств і організацій, галузей виробництва, зразків продукції. Фірмові знаки діляться на емблеми, фабрично-заводські, товарні і торгові знаки.
Хіротехніка - прикладна дисципліна ергономіки, що займається проблемою відповідності форми елементів і інструменту (пов'язаних з рухами рук людини) вимогам зручності.
Читаність - чіткість, ясність, простота графічних форм.
Список використаної та рекомендованої літератури Основна література
Амиров Ю.Д. Основы конструирования: Творчество - стандартизация -экономика: Справочное пособие. - М.: Издательство стандартов, 1991. - 392 с.
Антропометрический атлас. Методические рекомендации. - М.: Изд-во ВНИИТЭ, 1977.
Ашеров А. Т., Капленко С. А., Чубук В. В. Ергономіка інформаційних технологій: Навч. посібник. - Харків: Вид. ХДЕУ, 2000. - 224 с
Волкова В.В. Дизайн рекламы: Учебное пособие. - М.: "Книжный дом "Университет", 1999. - 144 с.
Волков Н. Курс макетирования и верстки. - Навчальний посібник.
Дж. К. Джонс. Инженерное и художественное конструирование. Современные методы проектирования : Пер с англ. - М.: Мир, 1976. - 287 с.
Зайцев В.С. Системный анализ операторской деятельности. - М.: Радио и связь. 1990.-120 с.
Зернов В.А. Цветоведение. - М.: Книга, 1972.- 239 с.
Иванов СИ. Человек среди автоматов. - М.: Знание, 1982. - 240 с.
Исикава К. Японские методы управления качеством: Сокр. пер с англ. / Науч.ред. и авт. предисл.. А.В. Гличев. - М: Экономика, 1988. - 215 с.
Иттен Иоханнес Искусство цвета/Пер.с немецкого.- М.: Изд.Д.Аронов, 2000.- 96 с.
Кириллов Е.А. Цветоведение. - Навчальний посібник.
Крылова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии: Учебник для вузов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. - 479 с.
Купряков Е.М. Стандартизация и качество промышленной продукции: Учеб. для экон. спец. вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Высш. шк., 1990. - 304 с.
Методика художественного конструирования. - М.: ВНИИТЭ,1983.- 166 с.
Мунипов В.М., Зинченко В.П. ,Эргономика: человек ориентированное проектирование техники, программных средств и сред / Учебник для ВУЗов. – М.: Логос, 2001. – 356с.
Повилейко Р.П. Архитектура машины. - Новосибирск.: Западно-Сибирское книжное издательство, 1974. - 143 с.
Повилейко Р.П. Эстетика для инженера. - Кемерово.: Кемеровское книжное издательство, 1976. - 144 с.
Повилейко Р.П., Левицкий Л.В. Человек, машина, красота. Техническая эстетика. Проблемы и практика. - Новосибирск.: Западно-Сибирское книжное издательство, 1969. - 198 с.
Пузанов В.И., Петров Г.П. Макеты в художественном конструировании.- М.: Машиностроение, 1984.128 с.
Романов Ф.И., Шахнов В. А. Конструкционные системы микро - и персональных ЭВМ: Практ. пособие. - М.: Высш шк., 1991. - 272 с.
Г.Салвенди Человеческий фактор. Эргономика… - Навчальний посібник в 6-ти томах.
Фомин В.Н., Чиннов И.Н. Сертификация продукции: принципы и их реализация. – М.: Центр эргономики и маркетинга, 1998. – 168с.
Фромберг.Э.М. Конструкции на элементах цифровой техники. - М.: Радио и связь, 1991.-160 с.
Харрингтон Дж. X. Управление качеством в американских корпорациях: Сокр. пер. с англ. /Авт. вст. ст. и науч. ред. Л.А. Конарева. - М.: Экономика, 1990. - 272 с.
Холмянский Л.М. Макетирование и графика в художественном конструировании.- М.: Изд-во МАрхИ,1978.
Хоффман Д. Техника измерения и обеспечение качества: Пер. с нем. - М.: Энергоатомиздат, 1983. - 471 с.
Художественное конструирование. Проектирование и моделирование промышленных изделий: Учеб. для студентов художественно-промышл. .вузов /Быков З.Н., Крюков Г.В., Минервин Г.Б.и др.; Под ред. З.Н. Быкова, Г.Б.Минервина.- М.: Высш.шк., 1986.- 239 с.
Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації (підручник). - К.: Видавництво УФІМБ, 1997. - 150 с
Шпара П.Е., Шпара И.П. Техническая эстетика и основы художественного конструирования.- Киев: Высшая школа, 1989.- 247 с.
Эмиль Рудер Типографика – Навчально-методичний посібник.
Эргономика: Лабораторные работы / Под ред. Г.В. Дуганова. – К.: Вища школа, 1976. – 174с.
Эргономика зрительной деятельности человека / В.В. Волков, А.В. Луизов, Б.В. Овчиников, Н.П. Травникова. – Л.: Машиностроение, 1989. – 112с.
Эргономика: принципы и рекомендации: Метод. рук-во. Изд. второе, перераб. - М.,1983.
Эргономика: Проблемы приспособления условий труда к человеку / Под ред. В.Ф. Венда. – М.: Мир, 1971. – 422с.
Эргономика: Учеб. пособие для вузов / В. В. Адамчук, Т. П. Варна, В. В. Во ротникова и др.; Под ред. Проф. В. В. Адамчука- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.-254 с.
Эргономика и безопасность труда / Л.П. Боброва-Голикова, О.М. Мальцева, Н.А. Коханова, А.Н. Строкина. - М: Машиностроение, 1985. - 112 с.
Эргономика : Учебник /Под ред. Крылова А. А., Суходольского Г. В. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та., 1988. - 184 с.
Яблонский Ф.М., Троицкий Ю.В. Средства отображения информации: Учеб. для вузов спец. «Промышленная электроника». - М.: Высш. шк., - 1985. - 200 с.
Додаткова література
Борев Ю.Б. Эстетика. - М.: Политиздат, 1988.
Борисовский Г.Б. Эстетика и стандарт. - М.: Издательство стандартов, 1983.
Дэвид Фаулер Печатная реклама – трамплин для роста продаж. Практическое руководство. - Навчальний посібник.
Иттен И. Основы цвета. - Навчальний посібник.
Казанцев А.В. Основы компьютерной графики. - Конспект лекцій.
Крылова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии: Учеб.- М: Аудит, ЮНИТИ, 1998. - 479 с.
Пилдич Дж. Путь к покупателю. О том как преуспевающие компании делают товары которые мы с удовольствием покупаем: Пер с англ. / Общ. ред. и вст. ст. Е.М. Пеньковой. - М.: Прогресс, 1991. - 256 с.
Фролов В.А. Анализ и оптимизация в прикладных задачах конструирования РЭС :Учеб. пособие.-К.: Выщашк., 1991.-310 с.
Хрестоматия по инженерной психологии / Сост. : Б.А. Душков, Б.Ф. Ломов, Б.А. Смирнов/Под ред. Б.А. Душкова: Учеб. пособие.-М: Высш. шк., 1991.-287 с.
Якокка Л. Карьера менеджера: Пер. с англ. / При участии У.Новака; общ. ред. и вступ, ст. СЮ. Медведева. - М.: Прогресс, 1991. - 384 с.
Нормативні посилання
Національні стандарти
ДСТУ 3899-99. Дизайн і ергономіка. Терміни та визначення.
ДСТУ 3943-2000. Дизайн і ергономіка. Склад, виклад та зміст документації.
ДСТУ 3944-2000. Дизайн і ергономіка. Правила виконання дизайн-ергономічних робіт під час розроблення та поставлення продукції на виробництво.
ДСТУ 3963-2000. Дизайн і ергономіка. Класифікація і номенклатура дизайнових та ергономічних показників якості побутових машин та приладів”.
ДСТУ ГОСТ 31296.1:2007 (ISO 1996-1:2003). Шум. Опис, вимірювання і оцінка шуму на місцевості. Частина 1. Основні величини і процедура оцінювання.
ДСТУ ISO 2631-1:2004. Вібрація та удар механічні. Оцінювання впливу вібрації на людину. Частина 1. Загальні вимоги
ДСТУ ISO 2631-2:2004. Вібрація та удар механічні. Оцінювання впливу загальної вібрації на людину. Частина 2. Вібрації в будівлях (від 1 Гц до 80 Гц)
ДСТУ EN ISO 5349-1:2005. Вібрація механічна. Вимірювання та оцінювання впливу на людину локальної вібрації. Частина 1. Загальні вимоги.
ДСТУ EN ISO 6385:2005. Ергономічне проектування робочих систем. Основні принципи.
ДСТУ Б EN ISO 7730:2011. Ергономіка теплового середовища. Аналітичне визначення та інтерпретація теплового комфорту на основі розрахунків показників PMV i PPD і критеріїв локального теплового комфорту.
ДСТУ ГОСТ ИСО 8995:2003. Принципи зорової ергономіки. Освітлення робочих систем усередині приміщень.
ДСТУ ISO 9241-3:2004. Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі. Частина 3. Вимоги до відео терміналів.
ДСТУ ISO 9241-6:2004. Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі. Частина 6. Вимоги до робочого середовища.
ДСТУ ISO 9241-7:2004. Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі Частина 7. Вимоги до дисплеїв з відбитками.
ДСТУ ISO 9612:2008. Акустика. Настанови щодо вимірювання та оцінювання експозиції шуму у виробничому середовищі.
ДСТУ ISO 11690-1:2005. Акустика. Практичні рекомендації щодо проектування малошумних робочих місць, обладнаними механізмами. Частина 1. Стратегія керування шумом.
ДСТУ ІЕС 61000-4-2:2008 Електромагнітна сумісність. Частина 4-2. Методики випробовування і вимірювання. Випробовування на несприйнятливість до електростатичних розрядів.
ДСТУ EN 61000-4-8:2012. Електромагнітна сумісність. Частина 4-8. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до магнітних полів частоти мережі.
Міжнародні стандарти
ISO 1996-1 Acoustics — Description and measurement of environmental noise — Part 1: Basic quantities and procedures
ISO 2631-1 Evaluation of human exposure to whole-body vibration — Part 1: General requirements
ISO 2631-2 Evaluation of human exposure to whole-body vibration — Part 2: Continuous and shock-induced vibration in buildings (1 to 80 Hz)
ISO 5349 Mechanical vibration — Guidelines for the measurement and the assessment of human exposures to hand-transmitted vibration
ISO 6385 Ergonomic principles in the design of work systems
ISO 7730:1994 Moderate thermal environments — Determination of the PMV and PPD indices and specification of the conditions for thermal comfort
ISO 8995:1989 Principles of visual ergonomics — The lighting of indoor work systems
ISO 9241:3:1992 Ergonomic requirements for office work with visual display terminals (VDTs) — Part 3: Visual display requirements
ISO 9241-7 Ergonomic requirements for office work with visual display terminals (VDTs) — Part 7: Requirements for display with reflections
ISO 9612 Acoustics — Guidelines for the measurement and assessment of exposure to noise in a working environment
ISO 11690-1:1996 Acoustics — Recommended practice for the design of low-noise workplaces containing machinery — Part 1: Noise control strategies
IEC 61000-4-2:1995 Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 4: Testing and measurement techniques — Section 2: Electrostatic discharge immunity test
IEC 61000-4-8:1993 Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 4: Testing and measurement techniques — Section 8, Power frequency magnetic field immunity test.
Додаток. Приклади оформлення титульних сторінок
Приклад оформлення титульної сторінки на розрахунково-графічну роботу
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Кафедра комп’ютеризованих та інформаційних технологій у приладобудуванні
Розрахунково-графічна робота
з дисципліни «Ергономіка та дизайн у приладобудуванні»
Перевірив: |
|
Виконав: |
|
К.т.н., доцент |
|
Студент групи _________ |
|
|
Ю.Ю. Бондаренко |
|
______________________ |
«____»_____________201__р. |
|
«____»_____________201__р. |
|
Черкаси, 20____
Приклад оформлення титульної сторінки на звіт і лабораторних робіт
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Кафедра комп’ютеризованих та інформаційних технологій у приладобудуванні
ЗВІТ
з лабораторних робіт
з дисципліни «Ергономіка та дизайн у приладобудуванні»
Перевірив: |
|
Виконав: |
|
К.т.н., доцент |
|
Студент групи _________ |
|
|
Ю.Ю. Бондаренко |
|
______________________ |
«____»_____________201__р. |
|
«____»_____________201__р. |
|
Черкаси, 20____
1 Око людини може візуально сприймати одночасно 5 – 7 окремих об'єктів.