Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Магістерська Кочержук 2015 КНУКІМ (1).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

1.3. Класифікація комп’ютерних музичних програм

У даний час кількість програм для роботи з музичними і мовними сигналами зростає в геометричній прогресії разом зі збільшенням потужності комп’ютерів.

Програми постійно ускладнюються і можливості їх весь час розширюються. У даному розділі наведена класифікація основних видів цих програм. Зрозуміло, запропонована нижче класифікація не вичерпує всіх видів музичних програм, однак вона дозволяє дати деяке загальне уявлення про сучасні комп’ютерні музичні програми.

Використання комп’ютерних музичних програм у ХХІ столітті дещо змінило коло комунікаційних моделей у сучасному просторі. Так традиційні моделі («Композитор – Виконавець», «Виконавець – Слухач», «Композитор – Виконавець – Слухач») наповнилися новим смисловим контентом. Крім того, ідентифікується нова модель: «Інтерактивний програмний засіб – Користувач» [21].

Науковець С. В. Пучков, котрий досліджує сучасні музичні комп’ютерні технології, виявив два фактори, що стали стимулом до появи і розвитку технічної музики та її різновидам у XXІ, які вплинули, на подальший розвиток КМТ у галузі музичного мистецтва, це:

  • прагнення композиторів та артистів-вокалістів до пошуку нових виражальних засобів у музичному мистецтві та прагнення до розвитку нової музичної мови і як наслідок – новому інструментарію та звучанню голосу у вокальній техніці;

  • стрімкий, науково-технічний розвиток у галузі електроніки музичних інструментів, а пізніше й музичних інформаційних технологій[62].

Досліджуючи комп’ютерні музичні програми І. Гайденко визнає важливу роль комп’ютерів у музичній науці та педагогіці. Вивчаючи нові креативні музичні можливості на прикладі діяльності IRCAM14 (Париж, Франція), музикознавець виділяє основні напрями розвитку галузі комп’ютерних музичних технологій, що мають безпосереднє відношення до композиторської практики, серед яких дослідницький напрям щодо звукового синтезу, створення музики, розробки комп’ютерного устаткування і комп’ютерних спеціалізованих програм [16].

На прикладі діяльності IRCAM (Париж, Франція) – провідного інституту з досліджень та координації у напрямку передових музичних технологій – виділено головні сучасні напрями розвитку галузі комп’ютерних музичних програм, що мають безпосереднє відношення до композиторської практики:

  • дослідницький напрям, де за допомогою комп’ютерної техніки вивчаються акустичні феномени інструментальних і штучних джерел звуку, місць прослуховування (симуляція віртуального простору), слухацького сприйняття (психоакустика);

  • звуковий синтез, що базується на різноманітних моделях, які розширюють музичні обрії в порівнянні з інструментальними обмеженнями;

  • символічна репрезентація музичного матеріалу та композиційних форм на допомогу композиторам в їх діяльності;

  • дизайн і адаптація технологічних інструментів для музичних досліджень і творчості (комп’ютерне устаткування і комп’ютерні спеціалізовані програми);

  • створення музики, де паралельно ставляться завдання знаходження зв’язків між традиційною музичною мовою і технологічним устаткуванням із поданням дослідницьких моделей для стимуляції композиторської уяви [16].

К. В. Фадєєва та П. Л. Яковенко у своїх наукових роботах розглядали та досліджували етапи видобутку нових звучань інструментів та голосу артиста-вокаліста в галузі студійного звукозапису до створення нових тембрів за допомогою комп’ютерних музичних програм, так само, як і прагнення полегшити надзвичайно складну працю композитора і артиста-вокаліста у студії звукозапису та поява можливості використовувати для цього нові інформаційні технології, як зумовили використання комп’ютерів у процесі створення музики [73,78].

Вчені І. М. Красильников та В. С. Ульянич, котрі досліджували комп’ютерну музику, зазначають у своїх роботах про те, що комп’ютерні музичні програми, які динамічно та активно розвиваються в зв’язках з музичним мистецтвом, особливостями яких є формування музичних інформаційних технологій та музичної акустики, є результатом численних впливів музики на досліджувану область у галузі комп’ютерних музичних технологій [44].

Проблеми взаємозв’язку музичного мистецтва та сучасних технічних засобів обговорювалися задовго до того, як з’явилися персональні комп’ютери (тобто до серпня 1981 року).

Варто нагадати, що в Росії надзвичайно плідно в цьому напрямку працював вчений P. X. Заріпов, який вивчав та вдосконалював принципи алгоритмізації музичних творів та принципів моделювання музичних мелодій за допомогою комп’ютерних музичних програм [72].

На заході є актуальними наукові роботи А. Моля у галузі музичного мистецтва, які пов’язані з використанням у студії звукозапису комп’ютерних музичних програм. Таким чином, створювалися умови для того, щоб музичний напрям інформатики та акустики змогли знайти нові якості і увійти в практику музичного мистецтва, щоб стати комп’ютерними музичними програмами (комп’ютерною акустикою) [61].

На підставі попередніх визначень, вчений В. С. Ульянич досліджує та публікує у своїй науковій роботі «Нотатки про комп’ютерну музику», три концепції в галузі комп’ютерних музичних програм:

  • по-перше, найважливішим є досвід творчої – композиторської та виконавської діяльності; тільки цей досвід надає зміст, естетичну сутність тій музиці, яка пов’язана з новою технікою (електронної, конкретної, комп’ютерної) і, звичайно, активно впливає на музичний інструментарій;

  • по-друге, це теоретичні та практичні роботи в галузі електроніки та інформатики. Вони забезпечили створення і розвиток апаратури, програмного забезпечення, електронних музичних інструментів;

  • по-третє, це спеціальні знання в галузі фізичної, музичної акустики, архітектурної акустики, електроакустики, психофізіології слуху.

Вони є специфічними для розвитку розглянутого напрямку. Включені в систему музичних знань. Комп’ютерні музичні програми та акустика знайшли найрізноманітніше застосування – в музичних творах, в виконанні різноманітної музики, в музичній педагогіці, у спеціальних музикознавчих дослідженнях [74].

Дослідження розкриті у роботі В. С. Ульянича схиляють нас до того, що комп’ютерні програми надають багато цікавих можливостей в музичній галузі і це може стати ефективним засобом, базою для музичної творчості і розвитку музичних здібностей.

Зазначимо лише деякі напрями музичної діяльності, в яких комп’ютер відіграє все більшу роль. Це створення і використання музикознавчих баз даних, нотно-видавнича діяльність, створення аранжувань і оригінальних композицій, реставрація старих записів, звукорежисерська робота, підготовка фонограм та відео кліпів.

У сучасному світі комп’ютерні музичні програми у дослідженнях в галузі музичної культури мають різноманітне спрямування, так як ці програми створюються за допомогою програмістів світового рівня та спеціалістів у галузях музичного мистецтва [59].

Такі науковці, як Д. Войницкая, П. Л. Живайкин, А. К. Мазур,

В. М. Сиказин, які досліджують й донині, комп’ютерні музичні програми, намагаються привернути увагу до взаємин між музичними комп’ютерними технологіями і музикою, які визначають розвиток як музичного мистецтва, так і науки.

Тобто йдеться про цілісну систему, в яку входять і музична творчість, і пізнання творчості точними алгоритмічними методами.

Комп’ютерні музичні програми, за висновками двох вчених

І. М. Красильникова та В. С. Ульянича, – це дуже молода і динамічно розвиваюча галузь наукових знань. Вона знаходиться на стику між технікою і музичним мистецтвом, що надає людині постійно удосконалені музичні інструменти та їх властивості для музичної творчості, навчання в галузі музичного мистецтва та наукових досліджень в галузях музикознавства. Ця галузь знань, безсумнівно, має динамічні етапи розвитку, яка пов’язана з безперервним оновленням досягнень у науково-технічному прогресі [44].

Можна відзначити, що ця система знань в галузі комп’ютерної музичної технології ще багато в чому роз’єднана, так як всі її ступені пізнання виявляють своє бачення в різних наукових питаннях.

Російський вчений А. Б. Родіонов у науковій праці «Комп’ютер у музичній творчості» наголошує на тому, що музичне мистецтво розглядає комп’ютерні музичні програми як важливу частину музичного виховання в ВНЗ в Росії та Білорусії і ще в деяких країнах Північної Америки.

Детальніше з ними можна ознайомитися у науковій статті «Музика, мова і комп’ютер» вченого Е. Мансфельдерса, це:

  • програмами для редагування і цифрової обробки звуку (музичні редактори) займався вчений Е. Мансфельдерс, який виділив основні можливості в цих програмах, які передбачають наступний набір функцій: операції з файлами (запис, відтворення, імпорт, збереження й ін.); редагування (копіювання, вирізання, збільшення або зменшення гучності, мікшування, інвертування, реверс та ін.); процесорна обробка (реверберація, луна, хорус, дилей, флен-жер, вібрато, еквалайзер, компресія, зрушення висоти тону та ін.); робота з MIDI-інтерфейсом (синхронізація по коду з MIDI-секвенсором, введення інформації з MIDI-клавіатури, наявність віртуальної MIDI-клавіатури та ін.); синтез звуку; синхронізація SMPTE; робота з відео-файлами та ін. До перелічених вище власним можливостям цих програм слід віднести можливість підключення додаткових модулів (plug-in) – наприклад, фірм Steinberg, Sonic Foundry, Waves та ін., які дозволяють реставрувати записи, створювати віртуальні тривимірні звукові поля і т.д. Всі ці програми відповідають єдиним стандартом Direct X, що дозволяє працювати з ними всім музичним редакторам [62].

Найбільш відомі програми цієї групи, використовувані в даний час, –Sound Forge, WaveLab, Cool Edit Pro.

Програмами багатоканального запису і монтажу звуку займалася радянська вчена А. С. Зайцева У дослідженні А. С. Зайцевої «Імпровізація в структурі творчої діяльності вокаліста» комп’ютерні музичні програми є аналогами стрічкових магнітофонів: вони дозволяють записувати, мікшувати і обробляти процесорами ефектів кілька незалежних звукових доріжок. Запис на жорсткий диск має ряд переваг: миттєвий доступ до будь-якого фрагменту, довільний вибір послідовності фрагментів для відтворення, можливість не руйнуючого монтажу, широкий вибір редакторських можливостей. Прикладом таких програм можуть служити Samplitude Studio, Cool Edit Pro, Software Audio Workshop [35].

Віртуальні студії розглядав з наукової точки зору вчений в галузі електронної комп’ютерної музики Дж. Браун, що включає в себе програми, які дозволяють працювати як з аудіо-(цифровим звуком), так і з MIDI-доріжками (синтезованим звуком) в одному вікні. Кожна з них має великий вибір ефект-процесорів, цифрових мікшерів, синтезаторів, дозволяє застосовувати спеціальні MIDI-прийоми редагування (квантизації, транспонування, зміна тембрів і вибір інструментів і т.д.) і може працювати з будь-якими MIDI-пристроями. Прикладом таких програм можуть служити Cubase VST SX, Cakewalk Sonar, Nuendo, Logic Audio Platinum, Reason[80].

Але вчена Ю. Г. Дмитрюкова вивчала віртуальні синтезатори, які здійснюють програмним шляхом імітацію різних типів синтезаторів (наприклад, аналогових). У них використовуються спеціальні постійно удосконалюючи математичні алгоритми, які дозволяють синтезувати складні звуки різного тембру і мелодійної послідовності, експортувати синтезований звук в стандартний звуковий файл, записувати і відтворювати його. Крім синтезу такі програми зазвичай використовують банки записаних семплів (виступають у ролі семплером). Прикладом таких програм можуть служити: Reality, Audio Architect, Mellosoftron, Seq-303, MouSing, Gigasampler [23].

Програми для створення MIDI-композицій, за висновками науковця

Д. Ю. Дубровського, відносять насамперед до MIDI-секвенсорів – програм, що дозволяють записувати, редагувати MIDI-повідомлення та представляти їх у вигляді треків. Як і в апаратних секвенсорах, в них запам’ятовується вся керуюча інформація. Такі секвенсори дозволяють редагувати MIDI-повідомлення (редактор списку, нотний редактор, редактор управління темпом, мікшерний пульт та ін.), Забезпечують можливість імпорту/експорту MIDI-файлів, роботу із зовнішніми MIDI-пристроями, містять аранжувальник, логічний редактор, забезпечують можливість цифрового запису, редагування звукових файлів, виклику зовнішніх редакторів і т. д.

Прикладами таких програм можуть служити Cubase Audio VST, Cakewalk Pro Audio, Logic Audio, Music Time 3.0, Digital Orchestrator Plus, Concertware, Power Chords Pro, Recording Session, Studio 4 [33].

До цієї ж групи «музичних редакторів» вчений П. Л. Живайкин у своїй роботі «600 звукових і музичних програм» відносить й авто аранжувальника, який здатний створювати музичні партії на основі заданої акордової схеми в різних музичних стилях і жанрах (Visual Arranger, Band and Box, Jammer Pro, Easy Keys та ін.), Музичні конструктори забезпечують створення музичного файлу на основі шаблонів або спеціальних алгоритмів (DoReMix, Koan X Platinum, Dance Machine та ін.)

Нотні редактори виконують подання звукової інформації в нотному вигляді з урахуванням загальноприйнятих музичних символів; відкриття одночасно декількох нотних станів; підтримку різних музичних ключів; експорт окремої партії з партитури; експорт нотного тексту в графічний файл; друк з усіма символами; програвання нотного тексту за допомогою MIDI, конвертування MIDI-файлу в нотний текст.

До числа таких програм можна віднести Encore, Finale, Sibelius, Score і ін. Є також програми, що забезпечують переклад нот в MIDI-повідомлення (Midiscan), конвертування звукового файлу в MIDI і нотний текст (Autoscore, Sound2Midi, AKoff Composer, Gama з використанням одного з перерахованих вище MIDI-секвенсоров) [3].

Вчений П. Л. Живайкин зазначає, що мультимедіа-плеєри (аудіорекордер, MIDI-плеєри) призначені для відтворення різних звукових і MIDI-файлів, аудіо компакт-дисків, які при цьому забезпечують управління процесом відтворення, зміною параметрів виконання, пошук потрібних файлів, складання альбомів та ін. (Winamp , Midi Master, Music Genie, Media та ін.) [31].

Російські вчені Р. Ю. Петелін та В. Ю. Петелін у книжці присвяченій виконанню та запису електронних композицій «Музика на PC Cakewalk» та В. Белунцов пояснюють навчальні музичні програми, які зараз активно розвиваються, котрі призначені для вирішення різних завдань: навчання теорії музики, розвитку слуху (Piano Professor, Music Lessons, Music Tutorial та ін.), Вивчення музичної літератури (Midisoft Sound Explorer, Music mentor, Music Magic та ін .), навчання грі на якомусь інструменті (Midisoft Play Piano, The Jazz Guitarist, Chord Wizard) і навчання вокалу (Singing Tutor) [58].

Крім цих програм, є велика різноманітність інших програмних продуктів, що забезпечують роботу з музичними файлами.

Цікавим є те, що наукові роботи дослідників у галузях музичного мистецтва та звукорежисури, присвячені розкриттю специфік сучасних комп’ютерних музичних програм, котрі оснащені набором спеціальних музичних додатків та забезпечують технічні засоби для створення, запису та редагування музичних творів – можуть бути як визначенням та доповненням до вивчення роботи різноманітних видів комп’ютерних музичних інструментів.

Поява таких можливостей є базою для розвитку існуючих і створення нових напрямків у музичному мистецтві (в т. ч. електронної або комп’ютерної музики), а також основою для розвитку наукових і технічних досліджень у галузі музичної акустики.

Початок XXI століття відзначено формуванням синтезу музичного мистецтва, музичної акустики (як його природничої основи) і комп’ютерних технологій, що дозволяє очікувати принципово нових відкриттів у всіх цих напрямках. Але, незважаючи на попередні дослідження, слід зазначити, що комп’ютерні музичні програми – це молода галузь. Саме від того, як і в якому вигляді вона займе своє місце в системі знань найближчих поколінь педагогів, музикантів і звукорежисерів, залежить спадкоємність культурної спадщини, науки і педагогічних традицій в галузі музичного мистецтва.

Завдяки дослідженням науковця А. В. Севашка у галузі педагогічних знань «комп’ютерні музичні програми» постають перед нами як нова і, здебільшого, експериментальна дисципліна. Освітні стандарти для цієї дисципліни перебувають у стадії формування, а питання розкриваються в її змісті та методиці викладання. Але вже цілком виразно видно проблематика питань, пов’язаних з її впровадженням в різні системи освітнього досвіду [68].

У статті «Звукова студія» А. Нісбетт описує основні важливі питання:

  • Чи шкодить комп’ютер музиці чи допомагає їй?

  • Чи сумісна «чиста творчість» зі складними технологіями?

  • Чи може музикант бути інженером і програмістом без шкоди для творчості?

Ми живемо в дивовижний час, коли в культурі народжується щось принципово нове. А комп’ютерна музика – одна з граней нової реальності. Комп’ютер може замінити не тільки цілий розрахунковий відділ бухгалтерів, конструкторів і креслярів, а й навіть цілий симфонічний оркестр з його різноманіттям музичних інструментів і законів композиції музичних жанрів [4].

Головний доказовий фактор, який використовує вчений Ф. Ньюелл у своїй роботі «Звукозапис, акустика поміщень» необхідний для успішного викладання цієї дисципліни, стосується питань виховання, як в учневі, так і у викладачі механізмів самовдосконалення. Темпи розвитку комп’ютерної техніки та програмного забезпечення змушують освоювати все нові версії музичних редакторів, модифікувати і вдосконалити апаратну підтримку технологічного процесу створення музичних файлів. Прогрес у науці і техніці зумовив появу безлічі нових електронних інструментів, розробку музичних комп’ютерних програм, що зумовило збагачення й ускладнення системи засобів музичної виразності [51].

Отже, теоретична концепція комп’ютерних музичних технологій у наукових роботах Ф. Ньюелла як нового явища в мистецтві, включає:

  • положення: про закономірності історичної еволюції музичного інструментарію (процес прискорення зміни музичних стилів і творчих методів творів музики, спіралевидний принцип освоєння нових тембрових можливостей електронного інструментарію). Про специфіку сучасного електронного інструментарію, що визначається принципами звуко-видобування, звукоутворення і принципово іншим підходом до творчості виконавця; про комп’ютерні музичні технології як новий інструмент творчості, фактор, стимулюючий інтеграцію в музикознавстві наукових методів, що раніше вважалися прерогативою точних наук, які обумовлювали перехід досліджень на більш високий рівень пізнання музичного мистецтва;

  • класифікацію і характеристику сфер застосування сучасного комп’ютерного інструментарію: музична творчість – комп’ютеризація музичної діяльності (створення, запис та виконання сучасної музики); дослідження музичного мистецтва, де нові технології дозволяють виявити нові закономірності і інтегральні характеристики музики, алгоритмізувати різні види композиторської та виконавської діяльності, отримати об’єктивні характеристики музичної фактури та інших компонентів музичної творчості; навчання музичному мистецтву – аналізу музичних творів, засвоєнню історії музики та виконавського мистецтва, теорії музики, оволодіння мистецтвом інструментування та аранжування, де ці системи, котрі матимуть зв’язок між собою, забезпечують вирішення комплексу педагогічних, творчих, психологічних і технічних та музичних проблем.

Висновок до І розділу

Отже, цікавим залишається факт використання комп’ютерних музичних програм у галузі музичного мистецтва, котрий тісно пов’язаний з галуззю звукорежисури, а кількість наукових досліджень з цих предметів з кожним роком зростає, вдосконалюючи нові методичні підходи у вивченні проблематики роботи артиста-вокаліста у студії звукозапису за допомогою комп’ютерних музичних програм (їх використанню, накопиченню та обробці музичного матеріалу). З кожним роком зростає й кількість нових методичних пояснень термінів «артист-вокаліст», «студія звукозапису», «студійний звукозапис» та «комп’ютерні музичні програми», а спорідненість цих наукових понять полягатиме у поступовому накопиченні, використанні та аналізі музичного матеріалу, котрий тісно переплітається один з одним, його практичних та теоретичних частин. Науковці з галузі звукорежисури та музичного мистецтва пояснюють цю новітню систему як підхід до нового, більш якісного етапу накопичення, виконання та використання в широких масах публіки музичного матеріалу на цифрових носіях, а за допомогою комп’ютерних музичних систем та їх масовому зростанню у ХХІ столітті наковці, котрі вивчають ці проблеми, нададуть змогу підростаючому поколінню аматорів та професіоналів у галузі естрадного співу вивчати отримані результати якісного та поетапного дослідження артиста-вокаліста в умовах студійного звукозапису.