Розділ 2. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші

Натуральне господарство — певна організація суспільного виробництва, в умовах якого продукти праці призначені для задоволення особистих потреб виробника і надходять до споживача шляхом прямого розподілу. Характеризується низьким рівнем розвитку продуктивних сил, незначними за обсягом і однорідними за складом потребами

Natural economy is a certain organization of social production under conditions of which labour products for satisfaction of personal needs come up to consumer by direct distribution. Natural economy is also characterized by low level of productive forces development, and slight volume and homogeneous structure of the needs

Натуральное хозяйство — определенная организация общественного производства, в условиях которого продукты труда предназначены для удовлетворения собственных потребностей производителя и поступают к потребителю путем прямого распределения. Характеризуется низким уровнем развития производительных сил, незначительными по объему и однородными по составу потребностями

Етапи суспільного поділу праці: І — відокремлення скотарства від землеробства; ІІ — відокремлення ремісництва; ІІІ — відокремлення торгівлі

Stages of social division of labour: I —separation of agriculture from animal husbandry; II —separation of workmanship; III —separation of trading

Этапы общественного разделения труда: І — отделение земледелия от скотоводства, ІІ — отделение ремесленничества, ІІІ — отделение торговли

Товарне виробництво — певна організація суспільного виробництва, в якій економічні відносини між людьми виявляються через ринок, через купівлю-продаж продуктів їхньої праці. Має дві стадії зрілості: просте та капіталістичне

Commodity production — a definite social production organization, in which economic relations between people are shown up through the market, via sale of their labour products. It has two stages of maturity: simple and capitalistic

Товарное производство — определенная организация общественного производства, в которой экономические отношения между людьми происходят через рынок, через куплю—продажу продуктов их труда. Имеет две стадии зрелости: простое и капиталистическое

Просте товарне виробництво — перша стадія зрілості товарного виробництва, що характеризується приватною власністю безпосереднього виробника на засоби виробництва, метою якого є виробництво продуктів для продажу

Simple commodity production is the first stage of commodity production maturity, which is characterized by private property of direct producer on the production means. The main aim of it is output of products for sale

Простое товарное производство — первая стадия зрелости товарного производства, характеризующаяся частной собственностью непосредственного производителя на средства производства, целью которого является производство продуктов для продажи

Капіталізм — друга стадія товарного виробництва, коли товарами стають не лише продукти людської праці, а і робоча сила

Capitalism is the second stage of commodity production when not only products of labour become a commodity, but also the labour itself.

Капитализм — вторая стадия товарного производства, когда товарами становятся не только продукты человеческого труда, а и рабочая сила

Товар — річ, яка завдяки своїм властивостям здатна задовольняти ті чи інші потреби людини, і потрапляє до споживача через ринок

Commodity is a thing that due to its properties is capable to satisfy different person needs, and gets to consumer through the market

Товар — вещь, которая благодаря своим свойствам способна удовлетворять те или иные потребности человека, и попадает к потребителю через рынок

Споживча вартість товару — здатність речі задовольнити певну потребу людини

Commodity use value is an ability of a thing to satisfy a certain need of a person

Потребительная стоимость товара — способность вещи удовлетворить определенную потребность человека

Вартість — втілена в товарі праця

Value — is a labour embodied in a commodity

Стоимость — воплощенный в товаре труд

Двоїстий характер праці товаровиробника — полягає в тому, що праця водночас виступає і як конкретна праця, яка створює споживчу вартість, і як абстрактна праця, що створює вартість

Dual nature of commodity producer’s labour is apparent in the fact that labour acts from the one side as the concrete labour, that develops commodity use value, and from the other side as an abstract labour, that develops value

Двойственный характер труда товаропроизводителя — состоит в том, что труд одновременно выступает и как конкретный труд, создающий потребительную стоимость, и как абстрактный труд, создающий стоимость товара

Конкретна праця — праця, витрачена в певній доцільній формі, яка має результатом річ споживчу вартість товару

Concrete labour is a definite work expended in certain rational form and resulted in a use value

Конкретный труд — труд, затраченный в определенной целесообразной форме, имеет результатом потребительную стоимость товара

Абстрактна праця — праця як витрачання людської робочої сили взагалі, як витрата енергії, мускулів, нервів в будь-якій конкретній формі

Abstract labour means work as general human labour inputs, such as expenses of energy, muscles and nerves in any concrete form

Абстрактный труд — труд как затраты человеческой рабочей силы вообще, как затраты энергии, мускулов, нервов в любой конкретной форме

Суспільно-необхідний робочий час — робочий час, необхідний для виготовлення тієї чи іншої споживчої вартості при суспільно-нормальних умовах виробництва і середніх в даному суспільстві рівнях продуктивності та інтенсивності праці. Це час тієї групи виробників, які задовольняють основні суспільні потреби в даному продукті і виробляють найбільшу масу товарів

Socially necessary labour time — working time necessary for production of one or another commodity use value in socially—normal conditions of production and with average in the given society performance levels and intensity of work. It is time of the group of manufacturers that satisfy basic public production requirement for the product and produce the greatest amount of the goods

Общественно-необходимое рабочее время — рабочее время, необходимое для изготовления той или иной потребительной стоимости при общественно-нормальных условиях производства и средних в данном обществе уровнях производительности и интенсивности труда. Это время группы производителей, удовлетворяющих основные общественные потребности в данном продукте и вырабатывающих наибольшую массу товаров

Продуктивність праці — вимірюється кількістю продукції в одиницю часу; залежить від розвитку і вдосконалення засобів виробництва, від розвитку науки та її практичного використання, від ступеню майстерності робітників та їх кваліфікації. При зростанні продуктивності вартість зменшується

Productivity of labour — is measured by an output in unit time; it depends on the level of development and improvement of production means, on development of science and its practical use, on the level of workers’ proficiency and skills. When productivity grows, cost of production decreases.

Производительность труда — измеряется количеством продукции в единицу времени; зависит от развития и совершенствования средств производства, от развития науки и ее практического использования, от степени мастерства рабочих и их квалификации. При возрастании производительности стоимость уменьшается

Інтенсивність праці — визначається витратами праці, енергії в одиницю часу; залежить від індивідуальних зусиль робітника. Збільшення інтенсивності призводить до зростання вартості товару

Labour intensity — is defined by labour inputs, expenditure of energy in unit time; it depends on individual efforts of each worker. The increase of intensity leads to increase of goods` value

Интенсивность труда — определяется затратами труда, энергии в единицу времени; зависит от индивидуальных усилий рабочего. Увеличение интенсивности приводит к возрастанию стоимости товара

Ціна — грошовий вираз вартості

Price — money terms of value

Цена — денежное выражение стоимости

Закон вартості — обмін товарів здійснюється у відповідності з суспільно-необхідними витратами праці на їх виробництво

Value law — an exchange of the goods is carried out according to socially necessary expenses of labour for their manufacturing

Закон стоимости — обмен товаров осуществляется в соответствии с общественно-необходимыми затратами труда на их производство

Напрями дії закону вартості у товарному виробництві: регулятор суспільного виробництва; рушійна сила розвитку продуктивних сил; основа диференціації товаровиробників

Vectors of value law action in commodity manufacturing: as a regulator of the social production; as a factor of the productive forces development; as a basis of the commodity producers differentiation

Направления действия закона стоимости в товарном производстве: регулятор общественного производства; движущая сила развития продуктивных сил; основа дифференциации товаропроизводителей

Гроші — загальна форма, в якій виявляється вартість усіх товарів

Money — a general form of all goods’ value expression

Деньги — всеобщая форма, в которой выражается стоимость всех товаров

Вартість грошей — кількість товарів та послуг, які можна обміняти на одиницю грошей; купівельна спроможність одиниці грошей

Value of money is expressed in the quantity of goods and services that may be exchanged for the money unit; buying capacity of the money unit

Стоимость денег — количество товаров и услуг, которые можно обменять на единицу денег; покупательная способность единицы денег

Форми мінової вартості — проста або випадкова; повна або розгорнута; загальна; грошова

Exchange value forms — a) elementary or accidental; b) complete or expanded; c) general; d) monetary

Формы меновой стоимости — простая или случайная; полная или развернутая; всеобщая; денежная

Види грошей — металеві, паперові, кредитні, електронні

Money kinds — coinage; soft money; credit money; e-money

Виды денег — металлические, бумажные, кредитные, электронные

Банкнота — вексель банку, за яким пред’явник може отримати гроші та яким банк замінює комерційний вексель

Bank note — a promissory note issued by bank, that enables its bearer to receive money and is used by the bank as a substitute for a commercial bill

Банкнота — вексель банка, по которому предъявитель может получить деньги и которым банк заменяет коммерческий вексель

Вексель — письмове зобов’язання встановленої законом форми, в якому зазначена величина грошового боргу, строки його сплати, а також право його власника вимагати від боржника сплати боргу за настанням означеного строку

Bill — a commitment letter of the set form, in which the following is defined: an amount of debt, conditions and terms of its repayment, and also the right of the holder to demand repayment from the debtor in specified time

Вексель — письменное обязательство установленной законом формы, в котором указана величина денежного долга, сроки его уплаты, а также право его собственника требовать от должника уплаты долга при наступлении обозначенного срока

Закон грошового обігу — кількість грошей в обігу повинна бути прямо пропорційна сумі цін товарів і обернено пропорційна кількості обертів грошової одиниці

Money circulation law— the amount of the money in circulation should be in direct ratio to the sum of products’ prices, and in inverse ratio to the amount of the monetary unit turnovers

Закон денежного обращения — количество денег в обороте должно быть прямо пропорционально сумме цен товаров и обратно пропорционально количеству оборотов денежной единицы

Функції грошей — міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші

Money functions — measure of value, instrument of circulation, instrument of payment, instrument of accumulation, world money

Функции денег — мера стоимости, средство обращения, средство платежа, средство накопления, мировые деньги

Форми інфляції — відкрита, прихована, придушена

Forms of inflation — open, hidden, suppressed

Формы инфляции — открытая, скрытая, подавленная

Види інфляції — повзуча, галопуюча, гіперінфляція

Types of inflation — creeping, galloping, hyperinflation

Виды инфляции — ползучая, галопирующая, гиперинфляция

Інфляція — зростання цін на товари і послуги, супроводжуване знеціненням грошової одиниці

Inflation — an increasing of prices for goods and services, accompanied by depreciation of the monetary unit

Инфляция — рост цен на товары и услуги, сопровождаемый обесцениванием денежной единицы

Відкрита інфляція — форма інфляції, коли ціни офіційно підвищуються в державній торгівлі або на вільному ринку

Open inflation — the form of inflation when prices are officially raised up in the government trade sector or in the free market

Открытая инфляция — форма инфляции, когда цены официально повышаются в государственной торговле или на свободном рынке

Прихована інфляція —— форма інфляції, коли офіційні ціни лишаються незмінними, але деякі товари зникають з продажу і споживачі змушені замінювати їх менш корисними або більш дорогими; або коли старий товар з незначними змінами продається як новинка за значно збільшеними цінами; або за незмінної ціни погіршується якість продукції

Hidden inflation — the form of inflation when officially prices remain unchanged, but certain goods are no longer sold; this force consumers to substitute them for less useful or more expensive analogues; hidden inflation is also observed when existing goods that have undergone certain insignificant changes, are sold as newly designed goods at substantially higher prices, or when prices remain unchanged, but quality of the goods worsens

Скрытая инфляция — форма инфляции, когда официальные цены остаются неизменными, но некоторые товары исчезают из продажи и потребители вынуждены заменять их менее полезными или более дорогими; или когда старый товар с незначительными изменениями продается как новинка по значительно увеличенным ценам; или при неизменной цене ухудшается качество продукции

Придушена інфляція — форма інфляції, коли гроші не знаходять на ринках потрібних товарів і вимушено накопичуються на рахунках або на руках у населення (а також на рахунках підприємств)

Suppressed inflation — the form of inflation when money does not find any needed goods in the market and are forced to accumulate in accounts or in hands (as well as in enterprises’ accounts)

Подавленная инфляция — форма инфляции, когда деньги не находят на рынках нужных товаров и вынужденно накапливаются на счетах или на руках у населения (а также на счетах предприятий)

Джерело інфляції — це праця та послуги, які належить оплатити, але які не втілюються у що-небудь, на що споживач може витратити гроші

Source of inflation — work or services that should be compensated, though they fail to transform into something worth spending consumers’ money

Источник инфляции — это работы и услуги, которые следует оплатить, но которые не воплощаются в что—либо, на что потребитель может потратить деньги

Фактори інфляції — низький рівень виробництва та продуктивності праці; структурні диспропорції; загальна народногосподарська незбалансованість; безплатність капіталу; монополістична структура сфери виробництва та обігу; відсутність механізму внутрішньої та зовнішньої конкуренції; неефективна зовнішньоторговельна та валютна політика; зростання зовнішньої заборгованості; занадто великі обсяги допомоги іншим країнам

Factors of inflation are: low level of production and labour productivity; structural disproportions; general national economy imbalance; free-of-charge basis of the capital; monopolistic structure of manufacturing and distribution spheres; absence of mechanism of internal and external competition; inefficient foreign trade and currency policy; increase of external debts; oversized assistance to other countries

Факторы инфляции — низкий уровень производства и производительности труда; структурные диспропорции; общая народнохозяйственная несбалансированность; бесплатность капитала; монополистическая структура сферы производства и обращения; отсутствие механизма внутренней и внешней конкуренции; неэффективная внешнеторговая и валютная политика; возрастание внешней задолженности; слишком большие объемы помощи другим странам

Антиінфляційна політика — комплекс взаємопов’язаних заходів держави і центрального банку з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні

Anti-inflation policy — a complex of interfacing decisions of the government and Central Bank in order to prevent high inflation rate and to operate it on the level safe for economic system stability

Антиинфляционная политика — комплекс взаимосвязанных мероприятий государства и центрального банка с целью предотвращения высоких темпов инфляции и управления ею на безопасном для стабильности экономической системы уровне