1. Передпродажні послуги:

–  прийом замовлень на товари; 

–  продаж нових товарів в обмін на морально застарілі; 

–  показ мод; 

–  реклама товарів; 

–  консультація спеціалістів. 

2. Післяпродажні послуги:

–  подарункове пакування товарів;

–  доставка товарів додому; 

–  установка товарів; 

–  підготовка до експлуатації; 

–  дрібна переробка виробів, куплених у магазині. 

3. Додаткові послуги:

–  організація запису на аудіо- та відеоплівку; 

–  безкоштовна автостоянка; 

–  оформлення інтер’єру квартири; 

–  продаж періодичних видань (газет, журналів); 

–  надання кредиту. 

Наприклад, у магазинах концерну «Михаїл Воронін» проводилася акція обміну морально застарілих моделей чоловічих костюмів на нові. Дистрибутори виробничої фірми «Р.К.С.» для кращого забезпечення задоволення потреб споживачів використовують спеціалізоване програмне забезпечення для проектування та дизайну розташування меблів. 

Крім того, у торгівлі оновлення товарів більш динамічне, особливо модних товарів; формування асортименту пов’язане із спеціалізацією фірми з метою виключення випадковості у підборі товарів (вузькоспеціалізовані, спеціалізовані та універсальні фірми). Все це також характеризує особливості товарної політики торговельного підприємства. 

Оскільки товарна політика є одним з елементів комплексу маркетингу підприємства, вона взаємопов’язана з іншими його складовими – ціновою, збутовою і комунікаційною політиками. Маркетингова товарна політика не може ефективно здійснюватися без інших зазначених складових комплексу маркетингу підприємства. Так, розробка нового товару (послуги) потребує розробки чіткого його позиціювання, визначення методів та засобів просування, каналів збуту, рівня ціни. 

Товарна політика формується і реалізується під впливом багатьох факторів: економічних, соціальних, національно-історичних, природно-кліматичних, маркетингових тощо. 

До економічних факторів, що впливають на формування товарної політики відносяться: 

–  доходи населення; 

–  рівень торговельного обслуговування; 

–  рівень цін; 

–  обсяг і склад товарної пропозиції; 

–  конкурентне середовище товарного ринку. 

Соціальні фактори включають: 

–  культуру споживання; 

–  моду. 

До національно-історичних і природно-кліматичних факторів відносяться: 

–  національні традиції; 

–  сезон; 

–  географічні умови. 

Товарна політика також формується і реалізується під впливом маркетингових стратегій, які обумовлюють вибір цільових ринків та розробку комплексу маркетингових дій.

2. Складові товарної політики підприємства

Основними складовими товарної політики підприємства є:

1. Розробка стратегії, програми і плану товарної політики. Програма товарної політики розроблюється на основі товарної стратегії, а на основі програми, яка має стратегічний характер, складається щорічний план реалізації маркетингових заходів.

2. Позиціювання товару на ринку, що залежить від характеристики та особливостей сегмента покупців, які можуть змінюватися під впливом мікро- і макросередовища підприємства. При розробці позиціювання вивчається динаміка ємності сегментів, позиція товару відносно конкурентів (наприклад, за параметрами якості та ціни), рейтинг і переваги товару. Ефективне позиціювання товару робить його привабливим для покупців, які сприймають його як ідеальний.

3. Аналіз життєвого циклу товарів. Рішення, які приймаються відносно формування товарної політики підприємства залежить від того, на якій стадії життєвого циклу знаходиться товар, товарний знак, товарний асортимент. Саме тому аналіз життєвого циклу товару здійснюється протягом всієї діяльності підприємства і є важливим завданням маркетингових досліджень. Аналіз життєвого циклу товарів дозволяє вносити зміни при формуванні товарної, цінової, комунікаційної і збутової політик, які у свою чергу впливають на характер й довгостроковість його життєвого циклу. Життєвий цикл товарів характеризує динаміку обсягу продажу і прибутку від моменту виведення нового товару на ринок до виходу з нього.

4. Забезпечення якості і конкурентоспроможності товарів. Конкурентоспро-можний товар задовольняє потреби покупців більшою мірою порівняно з конкурентами. Забезпечення конкурентоспроможності залежить від якості товару, рівня ціни споживання та маркетингової підтримки. Результати оцінки конкурентоспроможності залежить від знання цільового ринку, попиту, діяльності та пропозицій конкурентів, науково-технічних досягнень галузі.

5. Формування й оптимізація товарного асортименту. При управлінні товарним асортиментом необхідно вміти аналізувати його; розробляти асортиментну концепцію з урахуванням потреб споживачів і можливостей підприємства. Головною метою управління асортиментом є його оптимізація. Оптимальний асортимент – це безперервний процес реалізації товарної політики, який включає аналіз життєвого циклу товару, рівень його конкурентоспроможності, а також аналіз широти, глибини, насиченості та гармонійності товарного асортименту. Одна з концепцій, що пропонує вирішення проблем управління асортиментом є організація ефективної взаємодії виробника, оптового і роздрібного підприємств та оптимізація потоку товарів від виробника до кінцевого споживача, яка отримала назву «категорійного менеджменту». При формуванні товарної категорії (сукупності товарів одного призначення різних виробників) враховуються результати обсягу продажу, опитування споживачів, спостереження мерчандайзерів.

6. Створення нових товарів та оновлення товарного асортименту. Спроможність розробляти і пропонувати нові товари є головною умовою розвитку підприємства. При здійсненні інноваційної товарної політики необхідно вміти аналізувати ступінь новизни, визначати маркетингову характеристику та прогнозувати ризик введення нового товару на ринок.

7. Створення ефективної упаковки товару. Розробка нової упаковки може бути одним з варіантів новизни товару і сприйматися покупцями як новий товар. Більшість споживачів купують товар, впізнавши упаковку відомого підприємства, а диференціація якої дає змогу привабити нові сегменти споживачів залежно від рівня доходів, віку, стилю життя.

8. Розробка ефективного товарного знаку. Ефективність роботи зі створення і впровадження товарного знаку може бути оцінена ступенем прихильності покупців до нього. Ефективний товарний знак стає брендом, що дозволяє підприємству з меншими витратами диференціювати товар, розширювати товарний асортимент. Важливими питаннями при розробці товарного знаку є його правовий захисту від підробок та підтримання репутації підприємства.

9. Організація якісного сервісу. Сервіс дає можливість покупцю обрати для себе оптимальний варіант придбання і споживання товару, економічно вигідно експлуатувати його у визначений термін. Організація сервісу на підприємстві залежить від характеру товару, характеристики ринку, характеристики покупців і наявності посередників на ринку.