3.3 Оснащення роботи

Стержневі ящики, стержнева суміш, формовочний інстру­мент.

3.4 Методика виконання роботи

Виготовити ливарний стержень в такій послідовності:

1. Очистити порожнини частин стержневого ящика, скласти їх і скріпити кільцем або струбциною. Встановити ящик на рівну поверхню;

2. Наповнити порожнину ящика стержневою сумішшю, вста­новити каркас, ущільнити суміш, досипати суміш і знову ущіль­нити. Досипання та ущільнення повторювати до повного запов­нення порожнини стержневого ящика;

3. Зрізати лінійкою стержневу суміш на рівні стержневого ящика, зробити вентиляційні канали;

4. Постукати по ящику дерев’яним молотком, зняти верхню частину стержневого ящика, видалити стержень з нижньої час­тини.

3.5 Техніка безпеки

1. З метою запобігання пошкодження очей не використову­вати при очищенні порожнин стержневого ящика стиснуте по­вітря.

2. Обережно робити вентиляційний канал щоб не поранити руки.

3.6 Інформація до складання звіту

1. У підрозділі "Теоретична інформація" рисунки не приводити.

2. У підрозділі "Дані виконання роботи" представити ескіз стержневого ящика і стержня, які використовувались та були виготовлені на лабораторній роботі.

3.7 Питання для самостійної підготовки

1. Яке призначення мають стержні при виготовленні виливків?

2. Які властивості повинні мати стержневі суміші?

3. Який склад мають стержневі суміші і коли їх вико­ристовують?

4. З яких матеріалів виготовляють стержневі ящики?

5. Що таке знак стержня та яке він мав призначення?

6. Якими способами підвищують міцність стержнів?

7. Що роблять з стержнями після виготовлення виливків?

4 Лабораторна робота № 4 Листова штамповка

4.1 Мета роботи

Ознайомлення з технологією, обладнанням та оснасткою листової штамповки.

4.2 Теоретична інформація

Листовою штамповкою називають процес виготовлення тонко­стінних плоских або об’ємних деталей із листового або полосового матеріалу.

Перевагами цього виду обробки в порівнянні з іншими є висока продуктивність (до 40 тис. деталей за зміну), можли­вість виготовлення міцних і жорстких деталей мінімальної ваги, які другими способами виготовити важко або взагалі неможливо, висока точність деталей, мінімальність (відсутність) подаль­шої механічної обробки, економність витрат матеріалу, можли­вість автоматизації процесу.

В автомобілебудуванні штамповкою з листового матеріалу виготовляють біля 60 % деталей, в точному машинобудуванні та приладобудуванні - до 75 %, а у виробництві товарів широкого вжитку - до 96 %.

При листовій штамповці заготовкою є лист або полоса товщиною до 10 мм з низьковуглецевих та пластичних легованих сталей, міді, латуні, сплавів алюмінію, сплавів титану та інших матеріалів.

Листову штамповку виконують на кривошипних і гідравліч­них пресах.

В кривошипних пресах простої дії обертовий рух від еле­ктричного двигуна 1 (рисунок 3.1) передається на шків 2 і через ремінну передачу 3 на шків-маховик 4. При замкнутій муфті 5 обертовий рух передається на кривошипний вал 6, ша­тун 7 і повзун 8. Зупинка обертання кривошипного вала та втри­мання від переміщення рухомих частин повзуна при виключеній муфті виконується за допомогою гальма 9.

1 - електродвигун; 2 - шків; 3 - ремінна передача; 4 - шків маховик; 5 - муфта; б - вал кривошипний; 7 - шатун; 8 - повзун; 9 - гальмо.

Рисунок 4.1 - Кінематична схема преса

Основними вузлами та деталями преса (рисунок 3.2) є станина 1, дві стійки 2, стіл 3, повзун 4, електричний дви­гун 5, муфта з гальмом 6. На робочих поверхнях повзуна та стола закріплюються частини штампа, за допомогою якого вико­нується листова штамповка.

Штампи можуть бути простої дії, в яких виконують тільки одну операцію, і багатоопераційні.

В багатоопераційних штампах послідовно виконують декіль­ка переходів. На рисунку 3.3 показана схема багатоопера­ційного штампа послідовної дії для виготовлення шайб з поло­си. В ньому за один робочий хід повзуна виконується два переходи: пробивка отвору однієї деталі і вирубка другої де­талі.

Нижня плита штампа 1 болтами закріплюється до столу преса, а верхня плита 2 за допомогою хвостовика 3 - до пов­зуна преса. На нижній плиті в матрицетримачі 4 встановлені матриці 5, а на них дві направляючі лінійки 6 і зйомник 7. На верхній плиті за допомогою пуансонотримача 8 закріплені пуансони 9 і 10. Точне направлення пуансонів відносно матриць забезпечується направляючими колонками 11, закріпленими в нижній плиті і направляючими втулками 12, закріпленими у верхній плиті.

1 - станина; 2 - стійка; 3 - стіл; 4 - повзун; 5 - електродвигун;

6 - муфта з гальмом.

Рисунок 4.2 - Схема кривошипного преса

1 – нижня плита; 2 – верхня плита; 3 – хвостовик; 4 – матрицетримач;

5 – матриці; 6 – направляючі лінійки; 7 – зйомник; 8 – пуансонотримач;

9, 10 – пуансони; 11 - направляюча колонка; 12 – направляюча втулка;

13 – полоса; 14 – упор.

Рисунок 4.3 – Схема штампа послідовної дії

Процес штамповки виконується в такій послідовності: полоса 13 подається в зазор під зйомник 7. Коли верхня час­тина штампа опускається, вирубний 9 і пробивний 10 пуансони одночасно входять у відповідні матриці 5 і виконують одразу два переходи: вирубку і пробивку. При цьому полоса щільно находить на пуансони і при підніманні їх зйомником 7 зніма­ється з пуансонів. Перед наступним робочим ходом полоса пода­ється вперед до упора 14.

В багатоопераційних штампах наряду з пробивкою та ви­рубкою виконують також згин, витяжку, обрізку та інше.

Сила, необхідна для вирубки або пробивки, визначається за формулою

,

де S – товщина листа;

L – периметр зрізу;

σ_b – тимчасовий опір матеріалу, з якого виготовляється деталь.