4.3 Оснащення роботи

Кривошипний прес, штамп, заготовка, штангенциркуль.

4.4 Методика виконання роботи

1. Вивчити будову преса та штампа.

2. Включити прес і виготовити декілька деталей.

3. Зробити ескіз деталі.

4. Визначити суму периметрів отворів та зовнішнього контуру деталі, товщину деталі та тимчасовий опір матеріалу з якого виготовляється деталь.

5. Визначити силу, яку розвивав прес при виготовленні деталі.

4.5 Техніка безпеки

Для забезпечення безпечної роботи забороняється:

1. Допускати до роботи на пресі осіб, які не мають необхідної кваліфікації та не пройшли інструктаж з техніки безпеки;

2. Працювати на пресі зі знятим огородженням;

3. Працювати на зіпсованому пресі;

4. Встановлювати та налагоджувати штамп при включеному електродвигуні і маховику який обертається;

5. Прибирати та обтирати прес під час його роботи;

6. Працювати при незаземленому пресі;

7. Поправляти положення заготовки після нажиму педалі або кнопок двурукого вімкнення;

8. Працювати на пресі при зіпсованому та ненадійно зак­ріпленому штампі;

9. Працювати на пресі в режимі "Автоматична робота" при відсутності автоматизації подачі заготовок в штамп і вида­лення деталей за межі небезпечної зони.

Приступати до роботи на пресі, необхідно надіти спец­одяг, нарукавники, або зав'язати рукава на зап’ястях, прибрати волосся під головний убір.

4.6 Інформація до складання звіту

1. У підрозділі "Теоретична інформація" приведення рисунку 3.І обов'язкове.

2. У підрозділі "Дані виконання роботи" привести ескіз деталі, результати визначення периметру отворів, зовнішнього контуру деталі, та сили, яку розвивав прес при виготовленні деталі.

4.7 Питання для самостійної підготовки

1. Що таке листова штамповка?

2. Де використовується листова штамповка?

3. Які переваги має листова штамповка?

4. Які основні операції мав листова штамповка?

5. На якому обладнанні виконується листова штамповка?

6. Які основні деталі та вузли мав кривошипний прес для листової штамповки?

7. Як називається пристрій, в якому виконується листова штамповка і які бувають їх різновиди?

5 Лабораторна робота № 5 Електричне дугове зварювання

5.1 Мета роботи

Ознайомлення з обладнанням, технологією і технікою ручного дугового зварювання.

5.2 Теоретична інформація

Зварювання - технологічний процес одержання нероз’ємних з'єднань матеріалів,шляхом установлення міжатомного зв’язку між зварюваними частинами.

Дугове зварювання відноситься до термічного класу, яке здійснюється з використанням теплової енергії електричної дуги. Дуга являє собою потужний стабільний електричний роз­ряд у іонізованій атмосфері газів та парів металу з темпе­ратурою до 6000° С.

Зварювання може виконуватись на змінному і постійному струмах. При зварюванні змінним струмом джерелом живлення зварювальної дуги є зварювальний трансформатор, при зварю­ванні на постійному струмі - зварювальний генератор або вип­рямляч.

Напруга запалення зварювальної дуги практично дорівнює: для постійного струму V₃ =40-60 В, для змінного V₃ =50-70 В.

Дугове зварювання може здійснюватись двома способами: зварювання вуглецевим (неплавким) електродом і зварювання металевим (плавким) електродом. У промисловості частіше зас­тосовується електричне дугове зварювання металевим /плавким/ електродом.

При зварюванні металевим електродом в електродотримач 1 (рисунок 4.1) вставляється металевий електрод 2. До елек­троду і виробу /основного металу/ 3 підводиться струм від джерела живлення. Ручне дугове зварювання виконують зварю­вальними електродами, які вручну подають в зону зварювання і переміщують уздовж з'єднання. При торканні електрода з виробом між ними збуджується електрична дуга 4. Вона розплав­ляє металевий електрод і основний метал. Під дугою виникає зварювальна ванна 5, в якій відбувається зміщування розплав­лених металів електрода і вироба.

По мірі руху дуги зварювальна ванна охолоджується, і рідкий метал твердіє (кристалізується). Таким чином форму­ється зварний шов 6, який міцно з’єднує зварювані деталі.

Повна теплова потужність дуги визначається за формулою:

Дж/с,

де k – коефіцієнт несинусоідальності напруги і струму (для постійного струму k=1, для змінного струму k=0,7 – 0,97);

I_зв – зварювальний струм, А;

V – напруга дуги, В.

Однак не вся потужність дуги використовується на наг­рівання і розплавлення електрода і основного металу, частина її втрачається в наслідок тепловіддачі в навколишнє середовище. Частина потужності дуги, яка витрачається на нагрі­вання заготовки, називається ефективною тепловою потужністю зварної дуги.

1 - електродотримач; 2 - електрод; 3 - основний метал; 4 - електрична дуга; 5 - зварювальна ванна; 6 - зварний шов

Рисунок 5.1 – Схема до ручного дугового зварювання

Вона визначається за формулою:

Дж/с,

де - коефіцієнт корисної дії (ККД) дуги, який являє собою відношення ефективної потужності дуги до повної .

Величина ККД залежить від способу зварювання, виду і складу зварних матеріалів.

Для автоматичного зварювання під флюсом = 0,9, для ручного дугового покритим електродом = 0,8, для газоелектричного зварювання = 0,6.

Режим ручного дугового зварювання залежить від товщини зварюваного металу, діаметра і типу металу електрода.

В загальних зварювальних роботах застосовуються електроди діаметром 2-7 мм. Вибір діаметра електрода проводять за таблицею 4.1.

Таблиця 5.1 – Вибір діаметра електрода

Товщина металу, мм	1-2	3-5	4-10	12-24	30-60
Діаметр електрода, мм	2-3	3-4	4-5	5-6	6-7

Величина зварного струму залежить від діаметра і типу металу електрода і визначається за формулою:

A,

де k – дослідний коефіцієнт, який дорівнює 40-60 для електродів зі стержнями із маловуглецевої сталі і 35-40 для електродів зі стержнями із високолегованої сталі, А/мм;

d_e – діаметр електрода, мм.

Менші значення коефіцієнта у цій формулі використовують для електродів меншого діаметра, а більші - для більшого.

Ручне дугове зварювання може виконуватися двома типами металевих електродів: простими і якісними. Металевий електрод являє собою стержень (електродний дріт), покритий шаром пев­ного складу суміші, розчиненої у рідкому склі. Прості електроди мають тонке покриття, а якісні - товсте. Призначення таких покриттів - полегшити запалення дуги і підвищити стійкість її горіння у процесі зварювання. Товсті покриття служать також для захисту металу шва від шкідливого впливу навколиш­нього середовища. При зварюванні якісними електродами у ме­тал шва майже зовсім не попадає кисень і азот, повітря, тому міцність зварювального з’єднання значно вища, ніж при зва­рюванні простими електродами.