Закон переходу кількісних змін у якісні

Діалектика не лише розкриває внутрішнє джерело розвитку. Формулюючи закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, вона пояснює також, як відбувається цей розвиток.

Будь-який предмет має певну якість, що відрізняє його від інших предметів, і певну кількість, яка характеризує його щодо величини, об'єму, ваги тощо. Цей закон говорить про те, яким чином відбувається процес розвитку, який механізм цього процесу. Щоб зрозуміти суть цього закону, треба з'ясувати, що таке якість та кількість. Якість речі - це ніби межі її буття, за якими вона вже є щось інше. Якісна визначеність виявляє момент усталеності в процесі неперервних змін. Якість – це тотожна буттю визначеність. Якщо річ втрачає визначеність, то вона втрачає свою якість. Розрізняють якість як безпосередню визначеність, що сприймається органами відчуттів, і якість як сукупність суттєвих властивостей речей, що сприймаються опосередковано через мислення, абстрагування. Якісні відмінності властиві не лише різним предметам та явищам. Вони існують і між різними стадіями розвитку одного і того ж самого предмета чи явища (у людини: дитинство, юність, старість).

Крім певної якості кожний предмет має кількість, яка характеризує предмет з боку ступеня розвитку чи інтенсивності його властивостей, а також його величини, об'єму тощо. Кількість виражається числом. Якісні зміни, що відбуваються в об’єктивному світі, здійснюються лише на основі кількісних змін. Іншого шляху до появи нового просто не існує. Взаємозв’язок кількісних і якісних змін здійснюється і в процесі пізнання, мислення. Процес збирання фактів, аналітична розумова діяльність є тією необхідною базою, котра передує новим відкриттям, досягненню нових знань.

Кількісні зміни не є одноманітними. Існують кількісні зміни, що відбуваються шляхом нагромадження. Кількість має свої особливості порівняно з якістю:

1. зміна кількості в певних межах не викликає суттєвих змін речей та явищ, адже коли предмет втрачає свою якість, то перестає бути тим, чим він був. Цього не відбувається стосовно кількості;

2. для характеристики предмета з кількісного боку немає ніякого значення зміст предмета, його якість, нас не цікавить матеріал предмета. Називаючи цифру 5, нас не цікавить, означає воно кількість пальців на руці чи пелюстки квітки.

Кількість і якість існують об’єктивно. У предметах і явищах вони перебувають в нерозривній єдності. Єдність, взаємозв’язок і взаємозалежність якості і кількості виражаються в понятті міра. Міра – це єдність кількості і якості. Міра – це межа буття предметів. Міра = кількість + якість

Перша особливість кількісних змін полягає в тому, що вони не приводять до раптової зміни якості предмета або явища. Спочатку якість і кількість поводять себе незалежно, якість не реагує на зміни кількості. Ці зміни припускають можливість зменшення або збільшення кількісних характеристик, при цьому предмет або явище до певного моменту не втрачає своєї якісної визначеності. Наприклад, агрегатний стан води під впливом зміни температури в певних межах від 0 до 100 градусів не втрачає свого якісного стану. Тільки тоді, коли температура води буде вища ніж 100 градусів, вона перетворюється в газоподібний стан, тобто перейде якусь межу, характерну для кожного предмета.

Та межа, до якої кількісні зміни не переходять іншу якість, тобто не ведуть до корінних змін предмета, називається у філософії мірою. Міра - це певний інтервал кількісних характеристик або змін, у межах якого може існувати належна якість. Отже, кількість і якість пов'язані через міру. Якість виявляє стійкість, а кількість - змінність, але їх не можна повністю протиставляти.В якості виявляється мінливість, а в кількості - усталеність.

Властивість як категорія визначає одну із сторін речі щодо іншої. Якість речі визначається виключно через її властивості. Суттєві властивості речей не сприймаються на рівні відчуттів, бо є результатом теоретичного узагальнення. Кожний предмет, річ, явище характеризуються найрізноманітнішими властивостями. Одні з них є особливо важливими, інші – менш важливі та необхідні. Перші називаються істотними, другі – неістотними. Наприклад, автомобіль: істотна властивість – бути засобом пересування, неістотна – колір. У предметах і явищах можуть визначатися специфічні властивості, тобто притаманні даному предмету чи явищу. Наприклад, у людини така специфічна властивість – певний характер або певна назва (ім’я, прізвище, по батькові). Цим суттєво люди відрізняються один від одного. Перехід кількісних змін у якісні відбувається у формі стрибка

Стрибок означає перехід від старої якості до нової. Стрибки здійснюються по-різному в різних сферах:

1. стрибки у формі разових, одноактних змін;

2. стрибки у формі разових поступових якісних перетворень.

Форми стрибків різноманітні і залежать від природи явища, що розвивається, а також від конкретних умов, у яких здійснюється його якісне перетворення. За своєю тривалістю стрибки можуть бути різноманітними: від мізерних часток секунди в мікросвіті до сотень тисяч (утворення нових видів тварин і т. ін.) і навіть мільярдів років (деякі космічні процеси). У суспільному житті стрибки можуть набирати форму соціальних революцій. І тут головна ознака стрибка - не швидкість його, а перехід до нової якості. Англійська буржуазна революція, наприклад, тривала 20 років. Але в природі і суспільстві можуть відбуватись докорінні якісні зміни - стрибки, які не можна назвати революцією. Так, перехід протона і електрона у фотон є стрибок, тобто перехід у новий якісний стан, але цей стрибок не можна назвати революцією. Стрибки розрізняються за тривалістю перетворення (швидкі, повільні), за формою перетворення ("з вибухом" і "без вибуху"), за характером перетворення (зміни елементів системи або структури в цілому). За швидкістю протікання у часі розрізняються стрибки, що тривають мільйонні частки секунди, наприклад у ядерних реакціях, і ті, що тривають кілька тисяч і навіть мільйонів років, у процесі виникнення, наприклад життя на Землі, виникнення людини та її свідомості.

Будь-яке явище виникає як результат попереднього розвитку. Процес зміни, що відбувається в надрах явища при збереженні його як даної якості, здійснюється поступово, а перехід до нової якості - у формі стрибка. Внутрішнім змістом стрибка є розв'язання суперечностей, які становили основу попереднього поступального розвитку Стрибок - завжди розрив конкретної поступовості, тобто процес формування конкретної якості. В природі немає абсолютних розривів, таких, коли б щось зовсім зникало, а інше виникало з нічого.

Висновок: Усі предмети мають кількість та якість, які між собою взаємопов'язані, причому в процесі розвитку непомітні, поступові кількісні зміни переходять у корінні, якісні. Цей перехід здійснюється в формі стрибка. У цьому суть закону переходу кількісних змін на якісні.