§ 32. Період і частота власних коливань.

Від швидкості розряду і заряду конденсатора залежить період вільних коливань у контурі.

Якщо конденсатор розряджається через котушку з великою індук­тивністю, то внаслідок виникнення значної е. р. с. самоіндукції процес розряду (а також і заряду) відбуватиметься поволі, в ре­зультаті чого період коливань збільшується.

Отже, чим більша індуктивність контура, тим більший період власних коливань.

Так само при збільшенні ємності конденсатора контура зростає час, потрібний для його розряду або заряду, і таким чином збіль­шується період коливань.

Величина періоду власних коливань Т в секундах визначається за формулою Т = 6,28 , де L— індуктивність котушки в генрі, С — ємність конденсатора у фарадах.

Частота коливань f є, як відомо з фізики, величина, обернена періоду:

f =

Одиницею частоти є герц (гц), що відповідає одному періоду за секунду. Тисяча періодів за секунду становить один кілогерц (кгц), а мільйон періодів за секунду — мегагерц (мггц).

Обираючи потрібні конденсатор і котушку, можна створити коливання з дуже коротким періодом, а значить, з великою часто­тою, що й потрібно в радіотехніці.

§ 33. Збудження затухаючих коливань.

Для одержання затухаючих коливань, що періодично повто­рюються, треба в схемі (рис. 100) періодично переключати переми­кач з положення 1 у положення 2 і назад. Використання механічного перемикача пов’язане з рядом технічних труднощів. Більш доцільним є використання іскрового розряду. На рис. 105 показана схема іскрового генератора затухаючих коливань, який використо­вувався в перші роки розвитку радіотехніки.

Первинна обмотка ін­дукційної котушки К вмика­ється послідовно з перери­вачем Пр в коло джерела постійного струму. При на­тисканні ключа Кл зами­кається електричне коло, струм іде через первинну обмотку і намагнічує сер­дечник котушки, внаслідок чого залізна пластина пере­ривача притягнеться до сер­дечника і розімкне контак­ти переривача.

При розімкнутих контактах переривача струм припиняється, сердечник розмагнічується, і внаслідок цього пластина переривача знову замкне контакти. Таким чином, при натиснутому ключі пере­ривач весь час буде автоматично розмикати і замикати первинне електричне коло, подібно до того, як це відбувається в електричному дзвінку.

Вторинна обмотка ін­дукційної котушки склада­ється з великої кількості витків. При кожному роз­миканні струму перерива­чем у вторинній обмотці виникають електричні ім­пульси високої напруги, що заряджають конденса­тор С.

Якщо напруга досягає певної величини, іскровий розрядник Р пробивається, і конденсатор С розряджається через нього на ко­тушку L, створюючи затухаючі коливання (рис. 106), частота яких, як уже відомо, може бути обчислена за формулою

f =

§ 34. Змушені коливання.

Досі ми розглядали вільні електричні коливання в контурі, які поступово затухають внаслідок неодмінних втрат енергії в самому контурі.

Проте, коли приєднати до коливального контуру генератор змін­ного струму, то в контурі будуть підтримуватись незатухаючі ко­ливання з частотою генератора. Такі коливання називаються зму­шеними.

Існують два способи сполучення генератора з коливальним контуром: послідовне і паралельне. Розглянемо кожний з них.