§ 37. Добротність контура.

Якість коливального контура характеризується величиною, що дорівнює відношенню реактивного опору при резонансі до активного опору і називається добротністю контура.

Добротність позначається буквою Q і обчислюється за формулою

Q=

Чим більша добротність, тим гостріша резонансна крива контура (рис.109). При виготовленні деталей коливальних контурів намагаються зменшити активний опір r і тим самим збільшити добротність. Сучасні контури доброї якості мають добротність Q = 200 —З00. У контурів середньої якості добротність дорівнює лише кільком десяткам.

Величина, обернена добротності, називається затуханням контура:

d = , бо чим менше Q , тим швидше затухають коливання.

§ 38. Зв’язані коливальні контури.

З багатьох випадках треба передати енергію високочастотних коливань з одного контура в другий. Для цього потрібно, щоб між коливальними контурами існував зв’язок, який створював би таку передачу. Такі контури мають назву зв’язаних. Контур, що збуджується генератором, називається первинним, а зв’язаний з ним — вторинним.

В радіотехніці використовують різні види зв’язку.

Індуктивний або трансформаторний зв’язок. В цьому випадку зв’язок здійснюється з допомогою магнітного поля котушок.

Внаслідок взаємоіндукції магнітне поле змінного струму котушки первинного контура L₁ створює в котушці L₂ е. р. с., яка і є джерелом колисань у вторинному контурі (рис. 110).

Коефіцієнт взаємоіндукції позначається буквою М і вимірюєть­ся, подібно до коефіцієнта самоіндукції, в генрі. При зближенні котушок взаємоіндукція збільшується.

Ступінь зв’язку між контурами вимірюється коефіцієнтом зв’яз­ку, що обчислюється за формулою

K = ; K%=

Максимальна величина коефіцієнта зв’язку — одиниця, або 100%.

Автотрансформаторний зв’язок. При такому зв’язку у вторин­ний контур вмикається частина витків первинної котушки L_зв (рис. 111). Електрорушійна сила, створювана в цих витках струмом первинного контура, є джерелом коливань у вторинному контурі.

Посилення зв’язку досягається збільшенням кількості витків, ввімк- нених у вторинний контур.

Ємнісний зв’язок. Між двома коливальними контурами може існувати зв’язок через спеціальний конденсатор зв’язку С_зв як це показано на рис 112. В цьому випадку змінна напруга, що існує на конденсаторі С₁ першого контура, створює струм I_зв, що проходить через конденсатор зв’язку і живить вторинний контур. Чим більша ємність конденсатора С_зв, тим сильніший зв’язок між двома контурами.

Ступені зв’язку. Якщо коефіцієнт зв’язку не перевищує 5%,то з одного контура в другий переходить лише невелика частина енер­гії, і такий зв’язок називають слабким.

При слабкому зв’язку резонансна крива первинного контура розширюється через втрати енергії на живлення вторинного кон­тура.

Максимум енергії переходить у вторинний контур при певній величині зв’язку, що називається критичним зв’язком.

Коли зв’язок стає більшим за критичний, то енергія у вторин­ному контурі зменшується, а резонансна крива матиме два горби, по одному з кожного боку від резонансної частоти. Чим сильніший зв’язок, тим далі розходяться ці горби (рис. 113).