- •Відомості про автора
- •Знайомство з автором курсу, її адреси.
- •Змістовний модуль 1. Спілкування як соціальний феномен. Етичні проблеми у діловій сфері.
- •Навчальні матеріали
- •1.1.1.Етика ділового спілкування як учбова дисципліна, її завдання.
- •1.1.2. Спілкування як основа життєдіяльності людей і їх взаємодії
- •1.1.3. Ділове спілкування і його особливості
- •1.1.4. Культура ділового спілкування
- •Навчальні матеріалі
- •1.2.1. Мораль і здоровий глузд
- •Розділ 1.2. Тема «різноманітні підходи щодо розглядання моралі»
- •1.2.2. Мораль і право
- •1.2.3. Мораль і культура
- •1.2.4.Структура моралі
- •1.2.5. Функції моралі
- •Розділ 1.3.Тема: «формування моральної поведінки в діловій сфері»
- •Навчальні матеріали
- •1.3.1. Взаємодія загальноприйнятих поглядів, цінностей і поведінки
- •1.3.2. Офіційна ідеологія та ідеологія, що управляє
- •1.3.3.Рівень етичного розвитку
- •1.3.4. Міжособові відносини і їх вплив на поведінку
- •1.3.5. Етична слабкість
- •Навчальні матеріали
- •1.4.1. Деякі етичні проблеми керівників ділового світу.
- •1.4.2.Організація і моральні стандарти
- •1.4.3. Засоби підвищення етичного рівня організації
- •Навчальні матеріали
- •1.5.1. Корпоративна етика і ухвалення рішень
- •1.5.1.1. Етичні обов'язки керівників.
- •1.5.1.2. Риси, властиві хорошим підлеглим.
- •1.5.2. Використання мотивації співробітників і проблема маніпулювання
- •1.5.3. Проблема службових викриттів
- •1.5.4. Етика вигідних зв'язків
- •Навчальні матеріали
- •2.1.1 Взаємозв'язок і відмінність зпонять «етики» і «етикету»
- •2.1.2. Правила поведінки з точки зору етики і етикету
- •2.1.4. Основні елементи ділового етикету
- •Навчальні матеріали
- •2.2.1. Культура спілкування на роботі
- •2.2.2. Мовленнєве спілкування або вербальна комунікація.
- •2.2.2.1. Культура слухання
- •2.2.2.2.. Культура говоріння
- •2.2.3. Значення переконуючого впливу в мовленнєвому спілкуванні
- •2.2.4.Вплив особистості на ефективність переконання
- •2.3.1. Невербальна поведінка. Етикет жестів
- •2.3.2. Візуальний контакт (погляд). Види поглядів, їх трактування і рекомендовані дії
- •2.3.3. Проксемічні особливості невербального спілкування
- •2.3.4.Діловий одяг
- •2.3.5. Національні особливості невербального спілкування
- •2.4.1. Сутність ділової бесіди
- •Критика в діловій бесіді: передумови, типи реакцій, особливості поведінки
- •2.4.3. Відмова в діловій бесіді: техніка ввічливої відмови, сфера їх застосування
- •2.4.4. Психологічні прийоми розташування до себе співрозмовника
- •2.4.5. Методи переконання співрозмовника
- •2.5.1. Розробка плану переговорів
- •2.5.2. Вибір стратегії ділових переговорів
- •2.5.3. Тактика переговорів
- •2.5.4. Прийоми, вживані на ділових переговорах, і методи протидії ним.
- •2.5.5. Національні особливості стилю переговорів
- •2.6.1. Сутність і види ділових нарад
- •2.6.2. Переваги і недоліки ділових нарад
- •2.6.3. Організація і проведення ділової наради
- •2.6.4. Роль голови (ведучого) ділової наради
- •2.6.5. Правила поведінки на нараді
- •2.7.1. Конфлікт. Види конфліктів.
- •2.7.2. Причини конструктивних і деструктивних конфліктів
- •2.7.3. Стратегії поведінки в конкретних ситуаціях.
- •2.7.4. Контроль власного роздратування і страху в конфліктній ситуації
1.1.3. Ділове спілкування і його особливості
Люди, як правило, починають спілкуватися з якого небудь приводу. при цьому їх дії пов'язані з предметом спілкування, що визначає його суть, дає можливість визначити спрямованість спілкування. Існує, наприклад, спілкування інтимне, дружнє, професійне, ділове, анонімне і ін.
Під час ділового спілкування легше встановлюється контакт між людьми, якщо вони говорять "однією мовою" і прагнуть до продуктивної співпраці. При цьому основою їх спілкування є етичні норми і культура спілкування. Разом з тим ця культура має індивідуальний характер і позначається в засобах спілкування, які вибирає суб'єкт в певних ділових ситуаціях щодо конкретних людей.
Налагоджуючи ділові відносини з іноземцями, належить пам'ятати про національні особливості спілкування. У кожного народу є свої культурні традиції, свій національний характер. Їх не можна ігнорувати. Поки інтереси сторін співпадають, національні відмінності практично не помітні. Якщо виникає конфлікт - вони грають важливу роль. Національний стиль спілкування – це найбільш яскраво виражені особливості мислення і поведінки. Ці риси властиві не обов'язково всім представникам певної нації. Але завжди при зустрічах з іноземцями ця інформація повинна служити орієнтиром, оскільки національні особливості можуть вплинути на результати спілкування.
1.1.4. Культура ділового спілкування
Під час опитування, проведеного серед студентів інститутів, коледжів, учнів старших класів, на питання "Що таке культура спілкування?" відповідали, що це: сукупність умінь людини аналізувати вчинки інших людей, поважати їх; складова культури мови; уміння поводитися культурно, мати чітку вимову; уміння в будь-якій ситуації виявити правильний і делікатний підхід; бажання бути приємним співбесідником і ін. Як видно, опитувані не диференціюють культуру мови, поведінки і спілкування.
Культура мови - це здатність використовувати оптимальні для конкретної ситуації мовні прийоми.
Культура спілкування є складовою частиною культури людини вцілому. Вона характеризується станом суспільства, його історією, традиціями, національними особливостями.
Важливою складовою спілкування є комуникативні установки. Установка - це етап готовності індивіда або групи певним чином (позитивно або негативно) реагувати на об'єкти і суб'єкти.
В процесі спілкування КУ виникають, змінюються, або зникають.
Схематично культуру спілкування можна зобразити так:
КС = КУ + 3 + У
Де КУ -комуникативні установки; 3 - знання з етики і психології спілкування; У - уміння застосовувати ці знання на практиці.
Відомо, що поведінка людини змінюється залежно від конкретної ситуації. По різному виявляються навіть такі риси вдачі, як чесність і здатність викликати довіру. Людина буває чесною в одній ситуації і нечесною в іншій, це залежить від зовнішнього середовища, мети впливу обставин або інших людей.
Пристосуватись до оточення, в якому доводиться працювати, не завжди легко. Коли людина відчуває себе не досить комфортно, продуктивність праці набагато знижується. Деякі західні компанії, добре розуміючи необхідність адаптації нової людини, створюють спеціальні програми профорієнтації і інформації, де мова йде про те, як службовці можуть спілкуватися між собою і з клієнтами, щоб підтримувати високий імідж корпорації. У деяких закордонних фірмах навіть створена спеціальна служба людських взаємин.
Крім того, на культуру поведінки і спілкування людини впливає те, з чим вона ніби безпосередньо не стикається, але разом з тим залежить від цього. Наприклад, людину безумовно, хвилює те, що відбувається в світі, в її країні, як підвищуються ціни на товари і продукти харчування і т. ін. Під впливом цього людина іноді свідомо, а частіше несвідомо свою незадоволеність, роздратування "виливає" на інших.
Висновки
Спілкування є однією з центральних проблем, крізь призму якої вивчаються питання сприйняття і людьми один одного, лідерство і керівництво, згуртованість і конфліктність, міжособистісних взаємини і ін.
Інтерес до спілкування проявляють представники різних шарів суспільства, оскільки спілкування є багатовимірним і багаторівневим: спілкування як засіб реалізації суспільних відносин; вид діяльності де фіксуються субъект-субъектні відносини; вплив спілкування на формування особистості;усвідомлення значущості Іншого і цінність звернення до нього як до рівноправного.
Під час ділового спілкування встановлюється контакт між людьми, які говорять "однією мовою" і прагнуть до продуктивної співпраці. При цьому основою їх спілкування є етичні норми і культура спілкування.
Контрольні питання:
Спробуйте простежити етимологію термінів «етика», «мораль».
Дайте визначення спілкування.
Що таке культура мовлення.
