3.Поняття інфляції і дефляції

Економічні показники розраховуються в постійних (незмін­них) та поточних цінах. Постійні ціни — це ціни базового періоду.

Поточні ціни — це ціни поточного року.

Вимірювання економічних показників у постійних цінах дозволяє економістам надати більш об'єктивну оцінку (без впливу зміни цін) економічним процесам.

Для визначення тенденцій і динаміки економічних явищ та процесів розраховуються темпи зростання і приросту економіч­них показників.

Темпи зростання та приросту розраховуються за такими фор­мулами:

Первинним статистичним показником є номінальний ВВП. Для обчислення реального ВВП номінальний ВВП коригується за допомогою індексів цін. Основними з них є індекс споживчих цін і дефлятор ВВП. Вони обчислюються як співвідношення між ціною ринкового кошика в даному періоді і ціною ідентичного або подібного ринкового кошика в попередньому періоді.

Процес коригування номінального ВВП може виступати у формі дефлювання або інфлювання. Під дефлюванням розуміють перетворення номінальних показників у реальні за допомогою індексів цін, які відображають зростання фактичних цін порівняно з цінами базового року. Інфлювання характеризує перетворення номінальних показників у реальні за допомогою індексів цін, які відображають зниження фактичних цін порівняно з цінами базового року.

4. Суть і методи розрахунку валового національного продукту, чистого національного продукту, особистого і національного доходу

До основних компонентів витрат суспільства належать осо­бисті споживчі витрати, валові внутрішні інвестиції, урядові витрати та чистий експорт.

У ВНП включаються валові внутрішні інвестиції, які не коригуються на амортизацію і тому не містять подвійного рахунку при вимірюванні ВНП. І тому для більш точного вимірювання ВНП використовують показник чистого національного продукту (ЧНП), Це ВНП за мінусом амортизації, тобто враховуються тільки чисті інвестиції. До доходів суспільства (ВНД) належать заробітна плата, процент, рента та інші майнові доходи, непрямі податки, аморти­зація, прибутки.

Величина національного доходу дорівнюєЧНП за мінусом непрямих податків.

Особистий дохід відрізняється від національного доходу. Він змен­шується на суму виплат на соціальне страхування, відрахувань по­датків з доходів і величину нерозподіленого прибутку та зростає на суму трансфертних платежів. А особистий дохід більше доходу кін­цевого використання на суму індивідуальних податків (особисті по­датки з доходів, податки на особисте майно, податки на спадщину).

5.Поняття номінальної і реальної вартості

В макроекономічному аналізі використовується номінальний і реальний ВВП. Номінальний ВВП — це ВВП, який обчислюється у фактичних цінах поточного року. Реальний ВВП є ВВП, обчислений в порівнянних цінах, тобто в фактичних цінах того року, що приймається за базу розрахунків.

Для вимірювання ринкової вартості ВНП використовуються ринкові ціни різних товарів і послуг. Ціни змінюються у часі, бо інфляція з року в рік підвищує ціни.

Вимірювати ВНП за відповідний рік можна, використовуючи фактичні ціни цього року. У результаті буде отриманий номіналь­ний ВНП або ВНП у поточних цінах. Але частіше суспільство ціка­вить визначення реального ВНП. Для його визначення потрібно номінальний ВНП поділити на індекс цін ВНП(дефлятор).

Індекс цін показує відносну зміну середнього рівня цін за пев­ний період. Він визначається за формулою:

Номінальні доходи — це сума доходів населення без ураху­вання зміни цін у країні.

Реальні доходи — це сума доходів населення з урахуванням зміни цін у країні, або та кількість товарів і послуг, яку людина може реально придбати при поточному рівні цін.

Зростання номінальних і реальних доходів населення свідчить про пожвавлення економічних процесів у країні.

Макроекономічні показники не враховують працю домогоспо­дарок та інші роботи в домашньому господарстві, які задовольня­ють власні потреби; виробництво товарів та послуг тіньової еконо­міки; зростання фонду вільного часу; підвищення якості продукції; характер розподілу ВНП; стан навколишнього середовища.