Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_lektsiy_MT.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
7 Мб
Скачать
☆

3.2. Основні напрями регіональних досліджень в Україні

З проголошенням України незалежною державою наукова регіоналістика набрала особливої актуальності. У роботі [4] наведені основні підходи до визначення поняття регіону та мети регіоналістики (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Основні підходи до визначення завдань регіоналістики

Автори

Основні положення регіональних досліджень

1

2

Поповкін В. А. [48]

Парадигма регіональної цілісності повинна будуватися на "теорети­ко-філософському прийнятті концепції єдиної географії" – об’єктивного взаємозв’язку природних, соціальних та економічних процесів і явищ, що існують у певному територіальному ареалі. Існують "закони, єдині для природи і суспільства". У будь-якому виробництві бере участь людина. Від природних та економічних умов залежить як життя людини, так і самопочуття суспільства.

Регіон становить цілісність власне природного середовища, матеріального, середовища, створеного людиною, і соціуму, "різні типи регіонів формуються та існують завдяки певним типам взаємозв’язків між цими трьома середовищами". Тобто регіони – це "специфічні триєдності"

Чумаченко М. Г. [116]

Під регіональною політикою можна розуміти діяльність влади на регіональному рівні. Цій діяльності притаманний розподіл функцій між центром і регіонами. Регіональна політика має економічну, соціально-політичну, науково-технічну, гуманітарну, національну, управлінську, демографічну, зовнішньоекономічну складові. Стрижнем концепції регіональної політики є особлива увага до міжрегіональних інтегральних зв’язків у контексті забезпечення цілісності України

М. Кноглер

та О. Сєкарєв [37]

Регіональна політика – сукупність заходів, спрямованих на усунен­ня відмінностей в економічній дієздатності та життєвому рівні, на­яв­них між територіально відокремленими частинами країни

Закінчення табл. 3.1

1

2

В. Симоненко [111]

Під регіональною політикою слід розуміти, з одного боку, чітко опрацьовану в законодавчому аспекті практичну діяльність держави в усіх регіонах країни, а з другого – соціально-економічну політику, здійснювану на базі загальнодержавного законодавства самими регіонами для досягнення тих чи інших регіональних і місцевих цілей і завдань". Роль регіонів автор вбачає тільки в регулюванні соціально-економічних процесів, які далеко не повністю охоплюють весь спектр регіонального життя

Проект Концепції регіональної політики

в Україні [4; 135]

Регіональна політика держави – це дії держави, спрямовані на вирівнювання умов діяльності регіонів і їх результатів, ефективне використання регіональних ресурсів та можливостей, створення умов підвищення ефективності регіонів

Романюк С. А. [38]

Регіональна політика є вираженням економічних функцій держави. Навіть у тих випадках, коли йдеться про неекономічні сфери, механізм забезпечення все одно спирається на фінансово-економічні важелі

Долішній М. І. [4]

Принциповим моментом наукового осмислення регіональної політики є необхідність чіткого усвідомлення двох її зрізів. Перший – це політика держави щодо регіонів (державна регіональна політика), другий – регіональна політика, що здійснюється самими регіонами. Першу складову реалізують центральні органи державної влади, другу – органи місцевого самоврядування. Причому одним з основних завдань держави є якраз створення необхідних умов для місцевих органів влади з метою ефективного управління регіональними процесами. Таким чином, у широкому розумінні регіональна політика – це система цілей і дій, що спрямовані на реалізацію інтересів держави щодо регіонів та внутрішніх інтересів самих регіонів, яка реалізується за допомогою методів, що враховують історичну, етнічну, соціальну, економічну та екологічну специфіку територій

Принциповою, на погляд Долішнього М. І. [4], при визначенні терміна "регіональна політика" є необхідність тлумачення цього поняття як в широкому, так й у вузькому розумінні. У першому випадку це означає політику, яку здійснює держава по відношенню до регіонів, і самі регіони в межах наданих їм прав і повноважень. У другому – регіональна політика зводиться виключно до дій держави, а тому в цьому контексті можна говорити про державну регіональну політику.

Наведені вище визначення регіональної політики свідчать про відсутність єдиного підходу до розуміння цього поняття. Основний недолік усіх цих визначень полягає в тому, що автори досить вільно тлумачать ключове слово терміна – "політика". Адже далеко не всі заходи, що реалізуються державою чи місцевими органами влади, є виразом практичного втілення певного виду політики як системи дій, орієнтованих на досягнення поставлених цілей. Другий принциповий момент у визначенні терміна "регіональна політика" полягає в осмисленні поняття інтересів її суб’єктів. Іншими словами, присутність регіональності в конкретних діях органів державної влади ще не є достатнім аргументом для того, щоб вважати регіональну політику сформованою та практично здійснюваною. Про це можна говорити лише тоді, коли дії держави щодо регіонів виражають обопільні інтереси відповідно до стратегії внутрішньої політики [4].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]