1.4. Агротехнічні вимоги і технології заготівлі кормів.

Однією з найважливіших проблем розвитку сільськогосподарського виробни-цтва є створення стійкої кормової бази тваринництва. У кормовому балансі основне місце займають природні сінокоси і сіяні трави. Із трав одержують сіно, трав'яні брикети, сінаж, частково силос, а також вітамінізоване трав'яне борошно. Для одер-жання силосу вирощують кукурудзу, соняшник, багаторічні високостеблі трави.

Щоб забезпечити максимальний збір урожаю трав, зберігши їхні поживні та смакові якості, необхідно скошувати траву в найкращі агротехнічні строки, прави-льно вибирати висоту зрізання і своєчасно здійснювати всі збиральні операції. Для успішного виконання цього завдання вирішальне значення має правильний вибір способу збирання трав і добір машин для механізації всіх процесів збирання. Сіноз-биральні машини мають забезпечити збирання сіна високої якості без втрат і з міні-мальними затратами праці. Вони не повинні надто перетрушувати, перегрібати сіно та засмічувати його. Перше скошування слід проводити у фазі колосіння злакових трав або в період бутонізації бобових і закінчувати його не пізніше ніж на початку цвітіння рослин, які переважають у травостої, оскільки до кінця цвітіння трава гру-

74

бішає і кількість поживних речовин у ній зменшується. Скошування трав рекомен-довано виконати за 5–7 днів. Збирання потрібно проводити без втрат і одержувати високоякісні корми, що відповідають вимогам стандартів. Наприклад, сіно бобових трав першого, другого і третього класів повинно вміщувати протеїну, відповідно, не менше 14,10 і 8%, каротину – 30, 20 і 15 мг/кг. Клітковини в кормах допускається не більше 30%. У сінажі вміст сухої речовини до 40–60%, каротину – не менше 40 мг/кг корму, а протеїну – 13–15%. У 1 кг трав'яного борошна має бути не менше 12– 18% протеїну і до 250 мг каротину.

Машини повинні забезпечувати низький, однаковий за висотою зріз (не ви-щий ніж 6 см для природних і 8 см для сіяних трав), укладення трави в прямолінійні рядки або валки, правильне обертання валків на півоберта для прискорення сушіння нижніх шарів, а також повне збирання сіна кондиційної вологості.

Скирти сіна мають бути правильної форми. Сіно скиртують при вологості 16–

18%.

Збирання силосних культур слід проводити при вологості січки 70–75%.

• процесі збирання трав на сіно послідовно виконують такі основні операції: скошування, ворушіння, згрібання сіна у валки, перевертання валків, копнування, підбирання копиць і транспортування їх до місць скиртування.

Збирають і пресують сіно при вологості не більше ніж 25%.

Технологія заготівлі пресованого сіна полягає у виконанні таких операцій: скошування або скошування з плющенням, ворушіння, згрібання і обертання валків, підбирання валків з пресуванням сіна в тюки, збирання і транспортування тюків, укладання останніх у стоги. Механічна дія і вплив погодних умов на сіно при цій технології різко скорочуються, що сприяє підвищенню його якості, зменшенню втрат і вартості робіт. Пресоване сіно зручно транспортувати і зберігати, його мож-на також досушувати установками активного вентилювання.

Технологія заготівлі подрібненого сіна передбачає виконання таких операцій: косіння з плющенням, ворушіння, згрібання і обертання валків, підбирання валків з одночасним подрібненням рослин на частинки довжиною 3–5 см, транспортування подрібненої маси, вивантаження її в сіносховище, досушування підігрітим або ат-мосферним повітрям.

• розглянутих вище технологіях додатково можна застосовувати хімічне кон-сервування сіна, зібраного в негоду. Для цього на збиральні машини встановлюють пристрій, за допомогою якого в потік сіна при його підбиранні вносять хімічні кон-серванти, наприклад концентрат низькомолекулярних кислот (КНМК).

Технологія заготівлі сінажу подібна до заготівлі подрібненого сіна. Траву під-бирають при вологості 50–55% і подрібнюють на частинки довжиною 2–3 см. Від польових подрібнювачів масу відвозять у сінажні башти або траншеї, закладають в них, трамбують і, після заповнення, герметизують.

Технологія заготівлі трав'яної муки включає такі операції: скошування з плющенням, ворушіння, згрібання валків, підбір валків з подрібненням рослин, тра-нспортування, штучне висушування на барабанних сушарках, подрібнення висуше-ної маси у вітамінне борошно або переробка в гранули.

75

Технологія заготівлі силосу передбачає виконання таких операцій: скошуван-ня рослин з подрібненням, транспортування, вивантаження в силосні траншеї, ущі-льнення маси, укриття траншеї соломою і шаром ґрунту.

Бобові трави слід скошувати з плющенням. У дощову погоду, а також для злакових трав плющення не рекомендується, тому що дощова вода вимиває поживні елементи, а самі стебла заповнюються водою і довго не просушуються. Ворушити траву в покосах і обертати валки потрібно після дощу, на ділянках з високою вро-жайністю – при вологості 50–60%. Згрібати сіно у валки слід при вологості 18% і нижче, а при використанні активного вентилювання – 25–30%.

Витрати сіна при підбиранні з валків можуть досягати 5%, при підбиранні з пресуванням – не більше 2%. Загальні витрати трави при косінні з подрібненням мають становити не більше 8%.

Для виконання перелічених вище операцій відповідно до технології заготівлі кормів застосовують такі машини: косарки; граблі; машини для збирання, переве-зення, скиртування і сушіння трав; машини для заготівлі сінажу, приготування тра-в'яного борошна і гранулювання його; силосозбиральні машини.