Самостійна робота
Нормальний хід виробничого процесу може протікати тільки за умов безперервного забезпечення його матеріалами, заготівками, інструментом, оснащенням, енергією, паливом, налагодження підтримки устаткування в працездатному стані тощо.
Комплекс цих робіт і становить поняття технічного обслуговування виробництва, або виробничої інфраструктури. Технічне обслуговування виробництва є найважливішою частиною системи обслуговування виробничого процесу в цілому (рис. 9.1). Воно включає функції з забезпечення технічного стану (готовності) засобів виробництва і руху предметів праці в процесі виробництва (виготовлення продукції). Для технічного обслуговування основного виробництва машинобудівні заводи мають цілий комплекс так званих допоміжних служб або господарств: ремонтне, інструментальне, енергетичне, транспортне, постачальницько-складське та ін.
Склад і масштаби цих господарств підприємства визначаються особливостями основного виробництва, типом і розмірами підприємства та його виробничих зв'язків. Інструментальні служби і цехи заводу повинні вчасно забезпечувати виробництво інструментом і оснащенням високої якості за мінімальних витрат на їх виготовлення й експлуатацію. Від роботи інструментальних цехів і служб значною мірою залежать упровадження передової технології, механізації містких робіт, підвищення якості виробів і зниження їх собівартості; ремонтні цехи і служби заводу забезпечують робочий стан технологічного устаткування шляхом його ремонту і модернізації. Якісний ремонт устаткування збільшує строк його служби, знижує втрати від простоїв і значно підвищує загальну ефективність роботи підприємства.
Енергетичні цехи і служби забезпечують підприємство всіма видами енергії й організують раціональне її використання.
Робота цих цехів і служб сприяє зростанню енергооснащеності праці і розвитку прогресивних технологічних процесів, що базуються на використанні енергії.
Транспортні, постачальницькі і складські господарства та служби забезпечують своєчасну і комплектну доставку всіх матеріальних ресурсів, їх збереження і рух у процесі виробництва. Від їх роботи залежать ритмічність виробничого процесу й ощадливе використання матеріальних ресурсів. Усі ці цехи і служби прямо не беруть участі у створенні основної продукції заводу, але своєю діяльністю сприяють нормальній діяльності основних цехів.
Соціальна інфраструктура — сукупність підрозділів підприємства, що забезпечують задоволення соціально-побутових і культурних потреб його працівників.
Соціальні потреби працівників підприємств охоплюють широке коло проблем, що стосуються забезпечення належного рівня і дальшого поліпшення умов праці, охорони здоров'я та побуту всіх категорій персоналу підприємств і членів сімей цього персоналу, поліпшення соціально-культурного обслуговування тощо.
Соціальну інфраструктуру сучасного великого підприємства (об'єднання), спрямовану на задоволення соціальних потреб його працівників, утворюють: їдальні, кафе, буфети; поліклініки і медпункти; власні житлові будинки та заклади побутового обслуговування; професійно-технічні училища та інститути (факультети, курси) підвищення кваліфікації; дитячі садки та ясла; спортивні зали і стадіони; бібліотеки та клуби (будинки чи палаци культури); будинки і бази відпочинку.
Управління діяльністю підрозділів соціальної інфраструктури здійснює заступник директора підприємства (віце-президент акціонерного товариства) з кадрів і соціальних питань. Йому підпорядковуються відділи: кадрів, технічного навчання, адміністративно-господарський та житлово-комунальний, які безпосередньо керують діяльністю відповідних установ соціальної інфраструктури підприємства.
Вплив соціальної інфраструктури на економіку підприємства. Комплексне вирішення питань соціального розвитку колективу підприємства є одним з найважливіших чинників підвищення ефективності виробництва (господарювання). Сучасні умови господарювання висувають високі вимоги до всіх категорій працівників щодо рівня їхньої освіти і професійної підготовки, компетентності та творчої активності. Всебічний і гармонічний розвиток особистості є необхідною передумовою високоефективної праці.
Для задоволення соціальних потреб своїх працівників підприємство розробляє план соціального розвитку, тобто обґрунтовану й ресурсно забезпечену систему конкретних заходів, спрямованих на вдосконалення соціальної структури кадрів, поліпшення умов праці та побуту працівників, а також їх соціально-культурного обслуговування. Усе це сприятиме підвищенню трудової активності персоналу підприємства (фірми).
Розділ 4. Організація, нормування праці робітників основного виробництва
На підприємстві НВК "Меркурій кооперування праці здійснюється за умов індивідуального виконання роботи на окремих робочих місцях. На кухні кожен кухар має своє відповідне місце в одному з цехів, де він безпосередньо виконує свою роботу.
Підбір персоналу — це процес вивчення психологічних і професійних якостей працівника з метою встановлення його відповідності до вимог робочого місця і підбору з наявних претендентів того, хто найбільше підходить на це робоче місце, з врахуванням його кваліфікації, спеціальності, особистих якостей, здібностей, характеру та інтересів організації. Це є досить складний і дорогий процес.
Процес підбору здійснюється поетапно. Спочатку проводиться попередня співбесіда; заповнення заяв і анкет; співбесіда з менеджером з персоналу; тестування, перевірка рекомендації і послужного списку, медичний огляд. За їх результатами лінійні керівники або менеджер з персоналу приймають остаточне рішення про найм на роботу.
При відборі персоналу на підприємстві керуються такими принципами:
орієнтація на сильні, а не на слабкі сторони людини і пошук не ідеальних кандидатів, яких у природі не існує, а тих, які найбільш підходять для даного робочого місця, посади;
відмова від найму нових працівників незалежно від кваліфікації і особистих якостей, якщо в них немає потреби;
забезпечення відповідності індивідуальних якостей претендентів до вимог, які потрібні для даної роботи (освіта, стан, досвід, а інколи й стать, вік, стан здоров'я);
орієнтація на кадри високої кваліфікації, але не вищої, ніж вимагає дане робоче місце;
визначення критеріїв підбору. їх повинно бути небагато, тільки основні — освіта, досвід, ділові якості, професіоналізм, тип особистості, фізичні характеристики та потенційні можливості.
Обраному кандидату підприємство персоналу пропонує оформити відповідні документи, якими можуть бути: трудовий договір, трудовий контракт чи трудова угода.
Робочий день кожного працівника НВК "Меркурій розпочинається о 9.00 год та закінчується в 00.00 год. Персонал підприємства працює в 2 зміни. Кожна зміна триває 1 тиждень. Такий режим роботи створений для того, щоб кухарі та весь виробничий персонал здійснював менше розрахунків при здачі зміни. Адже це є невід’ємною частиною роботи піцерії. Оскільки всі перерахунки, зважування здійснюються лише раз на тиждень це є досить позитивним фактором для виробничого персоналу.
Кожен кухар відповідає за своє робоче місце, він повинен тримати його завжди в чистоті та порядку.
Робоче місце кожного кухара оснащене відповідно до його цеху. Та все ж є декілька пунктів, які характерні до кожного з місць:
верхні шафки розташовані на висоті 50 см від рівня підлоги;
столи мають полки і шухляди, які використовуються для зберігання обробних дощечок, інструментів, різних ємностей і посуду;
ширина робочої поверхні — 130 см.