- •1. Розкрийте сутність, значення та завдання моніторингу корпоративної соціальної відповідальності в системі управління організацією.
- •2Концептуальна модель системи моніторингу
- •3. Обґрунтуйте актуальність діагностики ксв.
- •4. Назвіть спільні риси та відмінності соціальної та фінансової звітності.
- •5. Охарактеризуйте спектр аудиторських процедур при проведенні соціального аудиту та обґрунтуйте доцільність їх застосування в процесі вирішення конкретних завдань аудиторської перевірки.
- •6. Визначте та охарактеризуйте основні етапи процесу підготовки соціального звіту.
- •7. Поясніть сутність корпоративної інформаційної політики у сфері ксв
- •8. Розкрийте сутність основних принципів формування інформаційної політики у сфері ксв
- •10. Назвіть і опишіть основні елементи системи комунікацій з ксв.
7. Поясніть сутність корпоративної інформаційної політики у сфері ксв
Корпоративна інформаційна політика
Корпоративна інформаційна політика — це діяльність компанії з актуаліза-
ції та реалізації своїх інтересів у суспільстві, бізнес-середовищі та всередині
компанії за допомогою формування, перетворення, зберігання і передачі всіх
видів інформації;
Об’єктами: є друковані засоби масової інформації (газети, журнали, книговидання); електронні засоби масової інформації (телебачення,радіо, Інтернет); засоби зв’язку; інформаційне право; інформаційна безпека
Корпоративна інформаційна
політика має задовольняти потребу в інформації основних контактних і цільових груп, поширювати лише цінну інформацію, не шкодити основній діяльності компанії, забезпечувати збереження конфіденційності інформації та комерційної таємниці, відображати актуальну інформацію на реальний час, сприяти відкритості інформації про діяльність компанії, використовувати
широкий діапазон комунікаційних каналів для збільшення доступності інфор-
мації для заінтересованих груп, забезпечувати інформаційну безпеку компанії,
запобігати поширенню конфіденційної інформації про компанію, її крадіжці (через установлення рівнів доступу співробітників компанії до інформації);
Забезпечити такі особливості реалізації ефективної корпоративної інформаційної політики можна через додержання основних принципів її формування у сфері КСВ: рівноправності, одночасності, оперативності, повноти, вірогідності, об’єктивності, доступності, послідовності, збалансованості, захищеності, керованості, єдності, ефективності.
8. Розкрийте сутність основних принципів формування інформаційної політики у сфері ксв
Принцип Реалізація принципу в інформаційні політиці компанії
Рівноправність- Забезпечення всім цільовим групам рівних прав і можливостей в одержані і доступі до інформації
Одночасність поширення інформації всім заінтересованим
Оперативність інформування у найкоротші терміни (які не знижують її актуальність)
Повнота Забезпечення інформації, достатньої для формування об’єктивного бачення
Достовірність інформації, що відповідає дійсності;
Об’єктивність інформації, яка ґрунтується на реальних фактах і показниках
Доступність Оптимізація способів доведення значущої інформації до цільової аудиторії для забезпечення вільного і необтяжного доступу до неї, особливо технічно
Послідовність-Постійне і регулярне висвітлення діяльності компанії, забезпечення надання інформації заінтересованим сторонам на регулярній основі за допомогою наявних у компанії засобів інформування
Збалансованість- Досягнення балансу між відкритістю і прозорістю інформації, з одного боку,
і конфіденційністю — з другого, для забезпечення прав стейкхолдерів на
одержання інформації та обмеження доступу до «чутливої» інформації
Захищеність Застосування допустимих законом способів і засобів захисту інформації, що
становить державну, службову, комерційну таємницю
Керованість Здійснення централізованого поширення корпоративної інформації, узгодженого з відповідальними за корпоративні комунікації особами
Єдність
Забезпечення єдності змісту поширюваної інформації через інтеграцію різних видів корпоративних комунікацій у рамках єдиного структурного підрозділу чи відповідальної особи
Ефективність Підготовка інформаційних матеріалів на високому професійному рівні і легких до сприйнятті цільовою аудиторією.
9. Охарактеризуйте основні цільові (контактні) групи компанії.
Основні процеси формування інформаційної політики у сфері соціальної
відповідальності:
1. Визначення корпоративної інформації- має відповідати вимогам міжнародного та
вітчизняного законодавства - має бути структурована і мають бути
виділені такі її категорії:- загальнодоступна корпоративна інформація та доку-
менти, що підлягають поширенню всім заінтересованим особам-яка підлягає наданню акціонерам та їх представникам; внутрішня; конфіденційна.
2. Розкриття інформації — надання інформ. з періодичністю, що відповідає вимогам законодавства, що регулюють її діяльність,
3. Визначення основ внутрішньої корпоративної інформаційної політики —
забезпечення доступу всіх працівників компанії до корпоративних інформаційних ресурсів; організацію достатньої поінформованості працівників про діяльність компанії, своєчасність одержання ними як внутрішньої корпоративної інформації, так і публічної інформаці.
4.Визначення основ зовнішньої корпоративної інформаційної політики,
які мають передбачати діяльність у режимі інформаційної відкритості щодо
своїх цільових аудиторій.
5. Визначення цільових аудиторій компанії. Зокрема, основними цільовими
групами у сфері соціальної відповідальності компанії є акціонери, інвестори,
клієнти, персонал, бізнес-партнери, громадськість, органи державної влади та місцевого самоврядування.
6. Визначення основних видів корпоративних комунікацій. Цей процес доцільно
розглядати в розрізі цільових аудиторій, оскільки ефективність застосування тих
чи інших каналів комунікації змінюватиметься залежно від цільової групи.
7. Організація управління корпоративною інформацією.Окремий структурного підрозділ, для ефективної організації управління корпоративною інформацією мають бути затвердженні
правила її надання, порядок використання та охорона від неправомірного вико-
ристання особливо всередині компанії.
Комунікативний підхід до КСВ передбачає побудову системи комунікацій,
яка охоплює такі сектори:
комунікації всередині бізнес-середовища (відносини з партнерами, кон-
курентами, інвесторами, консультантами, персоналом);
бізнес — держава (участь у виборчих кампаніях, допомога органам дер-
жавної влади, діяльність, пов’язана з лобіюванням, приватно-державне
партнерство);
бізнес — неформальний сектор (некомерційні організації). тут відбувається
налагодження відносин з профспілками, політичними партіями, релігійними ор-
ганізаціями, творчими спілками, фондами, асоціаціями, союзами тощо;
бізнес — суспільство (населення), що передбачає проведення соціаль-
них акцій бізнесу;
бізнес — держава — некомерційні організації;
бізнес — держава — суспільство (населення);
бізнес — суспільство (населення) — некомерційні організації;
бізнес — держава — населення — некомерційні організації.
