Методичні рекомендації:
Прискорення інтенсифікації суспільного виробництва, підвищення його економічної ефективності та якості продукції вимагає повної мобілізації всього виробничого потенціалу підприємства, який визначається рівнем забезпеченості та ефективного використання:
- трудових ресурсів;
- основних засобів (ОЗ);
- матеріальних ресурсів.
І. Аналіз трудових ресурсів.
Аналіз виробничого потенціалу підприємства починається з оцінки його трудових ресурсів за основними показниками: робоча сила, робочий час, продуктивність праці. Аналіз здійснюється за такими основними напрямками:
- забезпеченість підприємства робочою силою у необхідному для виробництва професійному та кваліфікаційному складі;
- ефективність використання робочого часу та робочої сили.
Працівники підприємства за характером участі у процесі виробництва розподіляються на працівників основної діяльності, тобто промислово-виробничий персонал (робітники, інженерно-технічний персонал – ІТП, службовці, молодший обслуговуючий персонал – МОП, учні, персонал охорони) і невиробничий персонал, що зайнятий в обслуговуючих та інших підрозділах.
Аналіз трудових ресурсів підприємства включає:
1. Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами (аналіз структури (вертикальний аналіз) та динаміки (горизонтальний аналіз) трудових ресурсів, а також аналіз їх руху).
2. Аналіз використання робочого часу на підприємстві (аналіз динаміки і структури фонду робочого часу; аналіз узагальнюючих показників фонду робочого часу; факторний аналіз фонду робочого часу).
3. Аналіз продуктивності праці (аналіз динаміки показників продуктивності праці; факторний аналіз виробітку продукції на 1 працівника; аналіз впливу трудових ресурсів на обсяг виробленої продукції).
4. Аналіз оплати праці (аналіз динаміки, складу і структури фонду оплати праці; аналіз середнього рівня оплати праці; аналіз співвідношення темпів зміни рівня оплати праці та продуктивності праці).
Для проведення аналізу трудових ресурсів використовуються такі прийоми й методи:
1) порівняння – для оцінки виконання плану за окремими показниками;
2) аналізу динаміки (горизонтального аналізу) – для оцінки зміни значень показників використання трудових ресурсів (показники динаміки – абсолютне відхилення, темп росту, темп приросту);
3) структурного (вертикального) аналізу – для характеристики складу i структури робочої сили (знаходження питомої ваги);
4) коефіцієнтний підхід – для характеристики руху робочої сили:
кількість прийнятих працівників за рік
Коефіцієнт обороту по прийому = ————————————————————— ;
середньооблікова чисельність працівників
кількість працівників, які вибули за рік
Коефіцієнт обороту по звільненню = ———————————————————— ;
середньооблікова чисельність працівників
Коефіцієнт плинності робочої сили =
кількість працівників, які вибули за власним бажанням і
звільнених за прогули та інші порушення (г + д)
= —————————————————————————— ;
середньооблікова чисельність працівників
кількість працівників, що працювали цілий рік
Коефіцієнт стабільності персоналу = ———————————————————— ;
середньооблікова чисельність працівників
Коефіцієнт загального обороту =
кількість працівників, прийнятих на роботу, + кількість
працівників, які були звільнені з різних причин
= —————————————————————————— ;
середньооблікова чисельність працівників
5) визначення середніх величин – для розрахунку показників ефективності використання трудових ресурсів:
обсяг виробленої продукції
Продуктивність праці = ———————————————;
чисельність робітників
6) метод елімінування – для визначення ступеню впливу трудових ресурсів на обсяг виробництва продукції:
- для визначення впливу змін чисельності необхідно відхилення по чисельності помножити на планову продуктивність праці;
- для визначення впливу змін продуктивності праці – відхилення по продуктивності праці помножити на фактичну чисельність робітників;
- для визначення впливу втрат робочого часу – величину втрат помножити на планову продуктивність праці.
Елімінуванням називається логічний прийом послідовного абстрагування від впливу на результуючий показник усіх факторів, окрім одного, вплив якого визначається шляхом зіставлення значень досліджуваного результуючого показника до і після впливу цього фактору.
У ході аналізу трудових ресурсів використовують такі основні форми статистичної звітності:
1. Ф № 1-ПВ «Звіт з праці».
2. Ф № 22 «Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства (об’єднання)».
3. Форма №1-підприємництво (річна) «Структурне обстеження підприємства».
II. Аналіз забезпеченості, стану, руху та ефективності використання основних засобів (фондів).
Основні засоби (ОЗ) – матеріальні активи, які перебувають у розпорядженні підприємства для використання в процесі виробництва, здачі в оренду або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких становить більше одного року.
Основні фонди (ОФ) – сукупність товарно-матеріальних цінностей, що функціонують у незмінній натуральній формі тривалий час i перекладають свою вартість на вартість виробленого продукту частинами, в міру зносу.
Основні засоби (фонди) є матеріальним втіленням науково-технічного прогресу – головного фактору підвищення ефективності будь-якого виробництва. Для пошуку резервів зростання ефективності виробництва на основі оцінки використання основних засобів (фондів) здійснюється економічний аналіз за такими напрямами:
- аналіз забезпеченості підприємства основними засобами (фондами) – аналіз складу, структури i динаміки основних засобів (фондів);
- аналіз технічного стану i руху основних засобів (фондів);
- аналіз ефективності використання основних засобів (фондів) – аналіз інтенсивності й ефективності використання ОЗ; факторний аналіз фондовіддачі; аналіз впливу чинників (факторів) засобів праці на обсяг виробництва.
В процесі аналізу ОФ вирішуються такі завдання:
1. Оцінка забезпеченості підприємства основними фондами.
2. Вивчення динаміки показників, що характеризують стан і рух основних фондів (обсяг, склад, структура, технічний стан i рух).
3. Оцінка ефективності використання основних засобів (фондів).
4. Виявлення факторів, які вплинули на відхилення фактичних показників від бази порівняння.
5. Визначення ступеню впливу змін показників основних засобів (фондів) на обсяг виробництва продукції.
6. Пошук резервів підвищення ефективності використання основних засобів (фондів).
Для реалізації цих завдань використовують такі прийоми й методи економічного аналізу:
1) порівняння – для оцінки забезпеченості підприємства основними фондами;
2) аналізу динаміки (горизонтального аналізу) – для дослідження зміни показників, що характеризують стан і рух основних фондів (показники динаміки – абсолютне відхилення, темп росту, темп приросту);
3) структурного (вертикального) аналізу – для характеристики складу i структури основних фондів (визначення питомої ваги);
4) коефіцієнтний підхід – для оцінки технічного стану i руху основних фондів.
Технічний стан ОФ характеризується показниками:
Сума нарахованого зносу ОЗ за весь період їх експлуатації на початок (кінець) року
К зносу =
Первісна (початкова) вартість ОЗ за балансом на початок (кінець) року
Залишкова вартість ОЗ на початок (кінець) року
К придатності =
Первісна (початкова) вартість ОЗ за балансом на початок (кінець) року
Рух ОФ характеризується показниками:
Вартість ОЗ (ОФ), які надійшли в звітному періоді
К оновлення = ;
Первісна вартість ОЗ (ОФ) на кінець року
Вартість ОЗ (ОФ), які вибули протягом звітного року
К вибуття = ;
Первісна вартість ОЗ (ОФ) на початок року
Вартість ОЗ (ОФ), які вибули протягом звітного року
К заміни = ;
Вартість ОЗ (ОФ), які надійшли в звітному періоді
К розширення = 1 – К заміни;
5) визначення середніх величин – для розрахунку показників ефективності використання основних фондів:
Обсяг (вартість) виробленої продукції (V)
Фондовіддача (Ф) = =
Середньорічна вартість ОЗ (ОФ)
Обсяг випуску (реалізації) продукції
= ,
(ЗВОЗпр + ЗВОЗкр) / 2
де ЗВОЗпр – залишкова вартість основних засобів на початок року;
ЗВОЗкр – залишкова вартість основних засобів на кінець року.
Показник віддачі основних засобів (фондовіддачі) використовується для узагальненої характеристики ефективності використання основних засобів (фондів). Загальноприйнятою методикою розрахунку її рівня є відношення обсягу реалізованої продукції до середньорічної вартості засобів. Фондовіддача показує, скільки продукції вироблено (реалізовано) на одну гривню, вкладену в основні фонди.
Фондомісткість (фондоємність) – показник, обернений до фондовіддачі, – характеризує вартість ОФ (ОЗ), що припадає на 1 грн. вартості виробленої (реалізованої) продукції. Іноді цей показник розраховують на 1 грн. прибутку (тоді в знаменнику вказується обсяг прибутку від реалізації продукції).
1 (ЗВОЗпр + ЗВОЗкр) / 2
Фондомісткість (ФМ) = = .
Фондовіддача Обсяг випуску (реалізації) продукції
Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними виробничими засобами, є фондоозброєність та технічна озброєність праці. Фондоозброєність праці характеризує забезпеченість робітників основними фондами, а технічна озброєність праці – забезпеченість активною частиною ОЗ (ОФ), яка безпосередньо приймає участь у виробництві продукції.
Середньорічна вартість ОЗ (ОФ)
Фондоозброєність (ФОЗ) = ;
1 працівника Кількість працівників у найбільшу зміну
або
Середньорічна вартість ОЗ (ОФ)
Фондоозброєність (ФОЗ) = ;
1 працівника Середньооблікова чисельність працівників
Середньорічна вартість активної частини ОЗ (ОФ)
Технічна озброєність (ТОЗ) = ;
1 працівника Середньооблікова чисельність працівників
Зростання фондоозброєності праці одного працівника і технічної озброєності праці одного робітника свідчить про забезпеченість як основними засобами основного виду діяльності, так і активними засобами.
6) метод елімінування – для визначення ступеню впливу змін факторів вартості основних фондів i фондовіддачі на обсяг виробництва продукції:
- для визначення впливу вартості основних фондів – відхилення по вартості фондів (+,-) помножити на планову (базисну) фондовіддачу – ΔОФ * Фп ;
- для визначення впливу зміни фондовіддачі – відхилення по фондовіддачі (+,-) помножити на фактичну вартість основних фондів – ΔФ * ОФф.
7) метод ланцюгових підстановок – для визначення ступеню впливу факторів на фондовіддачу, яка прямо пропорційна продуктивності праці (Пп) та обернено пропорційна його фондоозброєності.
Визначаємо:
1. Фондовіддачу:
-
планову (базисну) фондовіддачу (Фп):
Фп
=
;
-
умовну фондовіддачу (Фу)
(при звітній (фактичній) продуктивності
праці (Пф)
та плановій (базисній) фондоозброєності
(ФОЗп)):
Фу
=
;
-
фактичну фондовіддачу (Фф):
Фф
=
.
2. Ступінь впливу змін продуктивності праці на рівень фондовіддачі:
Пф Пп
Фу – Фп = ——— – ——— ;
ФОЗп ФОЗп
3. Ступінь впливу змін фондоозброєності праці на рівень фондовіддачі:
Пф Пф
Фф – Фу = ——— – ——— .
ФОЗф ФОЗп
Джерела інформації – форми статистичної i бухгалтерської звітності:
1. Ф № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)».
2. Ф № 3 «Звіт про рух грошових коштів».
3. Ф № 22 «Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують виробничу діяльність підприємства (об’єднання)».
4. Ф № 11-ОЗ «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію».
5. Форма №1-підприємництво (річна) «Структурне обстеження підприємства» (статистична звітність).
III. Аналіз матеріальних витрат.
Матеріальні ресурси – це предмети праці, які включають сировину, основні матеріали, паливо, тару та інші матеріали, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і наявність яких є необхідною умовою ритмічної роботи підприємства. Матеріальні витрати складають значну частку витрат на виробництво продукції: приблизно 75 %, а в галузях легкої та харчової промисловості – близько 90 %. Тому виробнича програма підприємства може бути виконана тільки за умови своєчасного й повного забезпечення її необхідними матеріальними ресурсами.
Найважливішим інструментом пошуку резервів раціонального використання матеріальних ресурсів виступає економічний аналіз. Основною умовою раціонального використання матеріальних ресурсів є впровадження прогресивних норм витрат матеріалів, удосконалення технології та організації виробництва, скорочення відходів виробництва, зниження (ліквідація) втрат від браку.
Аналіз матеріальних ресурсів включає:
1. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами; обґрунтування оптимальної потреби підприємства в матеріальних ресурсах за їх видами; обґрунтування норми виробничих запасів.
2. Аналіз виконання договірних зобов’язань щодо постачання сировини й матеріалів.
3. Аналіз (оцінка) ефективності використання матеріальних ресурсів.
4. Оцінка впливу ефективності використання матеріальних ресурсів на величину матеріальних витрат та обсяги діяльності.
5. Розробка заходів щодо зниження понаднормативних виробничих запасів та підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.
Узагальнюючим показником ефективності витрачання матеріальних ресурсів є матеріаломісткість (матеріалоємність). Матеріаломісткість усього обсягу виробництва – це відношення загальної величини матеріальних витрат (без амортизаційних відрахувань) до вартості продукції:
Матеріальні витрати
Матеріаломісткість (М) = .
Обсяг (вартість) виробленої продукції
Матеріаломісткість характеризує витрати всіх видів матеріальних ресурсів на 1 гривню виробленої продукції.
Матеріаловіддача – визначається відношенням вартості продукції (робіт, послуг) до суми матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, а саме – вихід продукції (робіт, послуг) з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, палива, електроенергії).
Обсяг (вартість) виробленої продукції
Матеріаловіддача (МВ) = .
Матеріальні витрати
У ході аналізу використання матеріальних ресурсів застосовують такі прийоми й методи: порівняння, структурного та динамічного аналізу, методи коефіцієнтів, ланцюгових підстановок тощо.
Для оцінки ступеню впливу зміни показників матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції використовують метод ланцюгових підстановок. Для цього:
1. Розраховуємо умовний обсяг продукції (Vy) (при фактичних витратах матеріальних ресурсів (МРф) та плановій матеріаломісткості (Мп)):
МРф
Vy = ——— .
Мп
2. Визначаємо ступінь впливу зміни матеріальних ресурсів (МР) на обсяг виробництва продукції:
МРф МРп
Vy – Vп = ——— – ————— .
Мп Мп
3. Визначаємо ступінь впливу зміни матеріаломісткості (М) на обсяг виробництва продукції:
МРф МРф
Vф – Vy = ——— – ——— .
Мф Мп
Аналіз використання матеріальних ресурсів закінчується виявленням резервів можливого збільшення випуску продукції, зниження собівартості i зростання прибутку за рахунок підвищення ефективності витрачання матеріальних ресурсів.
Джерела інформації: план матеріально-технічного забезпечення; замовлення, договори на постачання сировини й матеріалів; оперативні дані відділу матеріально-технічного постачання; бухгалтерська звітність: форма №1 «Баланс», форма №2 «Звіт про фінансові результати», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»; статистична звітність: форма №1-підприємництво (річна) «Структурне обстеження підприємства».