Тема 3: Аналіз фінансового стану підприємства

Мета: набуття навичок аналізу фінансового стану підприємства через розрахунок і порівняння основних груп показників, що його характеризують.

Завдання:

1. Розрахувати показники ліквідності (платоспроможності) та розкрити причини зміни ліквідності (табл. 1). Дати аналітичну оцінку отриманим результатам та їх динаміці.

2. Розрахувати показники ефективності використання обігових коштів та проаналізувати їх динаміку. Дати оцінку отриманим результатам (табл. 2).

3. Розрахувати показники рентабельності у звітному й минулому роках та зробити висновки (табл.3).

4. Проаналізувати фінансову стійкість підприємства. Зробити висновок про тип фінансової стійкості досліджуваного підприємства (табл. 4). Розрахувати відносні показники фінансової стійкості підприємства (табл. 5). Зробити аргументовані висновки.

Методичні рекомендації:

І. Аналіз ліквідності (платоспроможності).

Фінансовий стан підприємства можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспективи. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто спроможність підприємства своєчасно й у повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями.

Ліквідність підприємства – це його спроможність перетворювати свої активи на гроші (швидко та з невеликими трансакційними витратами) для покриття всіх необхідних поточних платежів.

Під ліквідністю активу розуміють здатність його до трансформації у грошові кошти, а ступінь ліквідності активу визначається проміжком часу, необхідним для його перетворення у грошову форму. Чим менше потрібно часу для інкасації певного активу, тим вища його ліквідність.

Основні показники ліквідності:

1. Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття):

Він показує, скільки гривень оборотних (поточних) активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Цей показник важливий для постачальників, кредиторів і власників облігацій (якщо такі були емітовані) підприємства.

Рекомендовані межі значень даного коефіцієнта в різних джерелах наводяться різні: або від 1,5 до 2, або ≥2. Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття), що дорівнює або більше 2 (тобто 2:1), свідчить про можливість підприємства вчасно й у повному обсязі розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями. Такий підхід пояснюється практикою, що склалася, згідно з якою при ліквідації активів ціна їх продажу на аукціоні становить приблизно половину їх ринкової вартості. Іншими словами, якщо вартість активів зменшиться вдвічі, то цього все одно буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт покриття дорівнював 2.

Значення коефіцієнта покриття в межах від 1 до 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги. Критичне значення коефіцієнта покриття дорівнює 1. При значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (інші назви цього коефіцієнта – коефіцієнт «лакмусового папірця» чи уточнений коефіцієнт ліквідності). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш точним показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується за формулами:

або

де ДЗ – дебіторська заборгованість (р.1125+1130+1135+1140+1145+1155 Ф.1).

Він показує частку поточних зобов’язань, яка може бути погашена ліквідними коштами та очікуваними надходженнями від дебіторів. Цей показник важливий для кредиторів.

У літературі наводяться орієнтовні межі значень цього коефіцієнта – від 0,5 до 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки значна частина грошових коштів вкладена в запаси.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується за формулою:

Іноді при визначенні цього коефіцієнта враховують ще й вартість короткострокових цінних паперів, оскільки їх можна швидко перетворити на гроші:

Цей коефіцієнт є важливим для постачальників сировини й матеріалів.

Рекомендовані межі значень коефіцієнта абсолютної ліквідності – від 0,2 до 0,7.

Таблиця 1 – Аналіз показників ліквідності (платоспроможності) підприємства

Показники	Рекомендовані межі	На кінець попереднього року	На кінець звітного року	Зміна в звітному році порівняно з попереднім
Коеф. абсолютної ліквідності	0,2÷0,7
Коеф. швидкої ліквідності	0,5÷1
Коеф. загальної ліквідності (покриття)	1,5÷2 або ≥2

Платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов’язання перед своїми контрагентами, кредиторами, інвесторами й державою. У фінансово-економічному аналізі показники платоспроможності мають дещо інше аналітичне навантаження, аніж показники ліквідності: якщо ліквідність характеризує підприємство з точки зору можливості розрахуватися за своїми зобов’язаннями за певний час шляхом перетворення своїх активів на гроші, то під платоспроможністю розуміють здатність підприємства розрахуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність у нього в необхідних розмірах платіжних засобів або активів, які можуть бути негайно перетвореними в гроші.

ІІ. Аналіз ефективності використання обігових коштів (оборотних активів) підприємства.

Ефективність використання ресурсів визначається їх оборотністю. Під оборотністю коштів розуміють тривалість проходження коштами окремих стадій виробництва та обігу. Економічне значення оборотності таке:

− від неї залежить величина необхідних підприємству активів для здійснення процесу виробництва та збуту продукції (товарів, робіт та послуг);

− прискорення оборотності капіталу дозволяє досягнути ефекту, який виражається, в першу чергу, у збільшенні випуску продукції без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку, тому що зазвичай до вихідної грошової форми він повертається зі збільшенням. Однак, якщо виробництво і реалізація продукції є збитковими, то прискорення оборотності засобів веде до погіршення фінансових результатів і «проїдання» капіталу. Зі сказаного випливає, що потрібно прагнути не лише до прискорення руху капіталу на всіх стадіях кругообігу, а й до його максимальної віддачі, що виражається в збільшенні суми прибутку на одну гривню капіталу.

Внаслідок прискорення оборотності капіталу поліпшується фінансовий стан підприємства.

Оборотний капітал є дуже мобільним і від якості управління ним як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді залежить життєздатність підприємства. Ефективність використання оборотних активів прийнято визначати за допомогою показників оборотності, а саме:

1. Оборотність обігових коштів у днях (О_д) – час повного кругообігу обігових коштів, який визначається за формулою:

О_д = СЗ_об *(Д / ЧД)

де СЗ_об – середній залишок обігових коштів;

Д – кількість днів у періоді, що аналізується;

ЧД – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції.

2. Коефіцієнт оборотності обігових коштів (Ко) – це середня кількість оборотів, що їх роблять обігові кошти за аналізований період, тобто це є швидкість їх обігу. Він обраховується за формулою:

Ко = ЧД / СЗ_об

Цей коефіцієнт являє собою фондовіддачу обігових коштів.

Сповільнення оборотності оборотних коштів викликає збільшення коштів, які залучені в господарський оборот, їх відволікання в понаднормативні запаси. Це є однією з причин нестійкого фінансового стану підприємства. Прискорення оборотності оборотних коштів, зазвичай, свідчить про вивільнення коштів з обороту. Однак, зростання цього показника характеризується позитивно, якщо супроводжується зростанням коефіцієнта оборотності запасів.

Коефіцієнт оборотності запасів (Ко_зап):

Ко_зап = ЧД / СЗ_зап ,

де СЗ_зап – середній залишок запасів.

Цей коефіцієнт відображає середню кількість оборотів запасів. Його зниження свідчить про збільшення виробничих запасів та незавершеного виробництва або про зменшення попиту на готову продукцію підприємства, якщо супроводжується зменшенням коефіцієнта оборотності готової продукції. Також розраховують коефіцієнт оборотності запасів готової продукції, який показує швидкість обороту готової продукції підприємства. Його зростання вказує на збільшення попиту на готову продукцію, а зниження – навпаки. Коефіцієнт оборотності грошових коштів показує середню кількість оборотів грошових коштів та їх еквівалентів на підприємстві.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Ко_ДЗ):

Ко_ДЗ = ЧД / ДЗ_сер ,

де ДЗ_сер – середньорічний обсяг дебіторської заборгованості.

Аналіз цього коефіцієнта дозволяє виявити, скільки разів у середньому дебіторська заборгованість (або тільки рахунки покупців) перетворювались у грошові кошти протягом досліджуваного періоду. Зазначимо, що в знаменнику цього коефіцієнта може бути як середньорічна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (тоді будуть аналізуватися тільки перетворення рахунків покупців у грошові кошти), так і середньорічна вартість всіх засобів у розрахунках.

Зростання коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості означає скорочення продажів продукції підприємства в кредит, а зниження – підвищення обсягів комерційного кредиту. Незважаючи на те, що для проведення аналізу цього коефіцієнта не існує іншої бази порівняння, окрім середньогалузевих коефіцієнтів, цей показник корисно зрівнювати з коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє порівняти умови комерційного кредитування, які досліджуване підприємство надає іншим підприємствам, з тими умовами, згідно з якими інші підприємства надають йому відстрочку платежу.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Ко_КЗ):

Ко_КЗ = ЧД / КЗ_сер ,

де КЗ_сер – середньорічний обсяг кредиторської заборгованості.

У знаменнику цього коефіцієнта може бути як середньорічна вартість кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги, так і середньорічна вартість усієї кредиторської заборгованості підприємства (починаючи з кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги і закінчуючи іншими поточними зобов’язаннями).

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує розширення або зменшення обсягу комерційного кредиту, який надається досліджуваному підприємству. Його зростання означає прискорення сплати заборгованості підприємства, а зниження – зростання закупівель у кредит. Можна дещо по-іншому пояснити економічний зміст цього показника: коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує, скільки підприємству треба оборотів для сплати рахунків, які йому виставлені.

3. Тривалість одного обороту в днях (Т_о) – визначається за формулою:

Т_о = Д / Ко = (СЗ_об * Д) / ЧД

Чим вище значення коефіцієнта оборотності обігових коштів або їх складових, тим нижча тривалість одного їх обороту.

4. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (К_з) – це сума обігових коштів, що авансується на 1 грн. виручки від реалізації. Визначається за формулою:

К_з = СЗ_об / ЧД * 100%

Цей коефіцієнт є оберненим до коефіцієнта оборотності обігових коштів. Що менший коефіцієнт завантаження коштів, то ефективніше використовуються обігові кошти.

5. Сума вивільнення коштів з обігу у зв’язку з прискоренням оборотності (або додаткове залучення коштів в обіг у зв’язку із зниженням оборотності):

(ЧД за звітний рік * зміна в тривалості обороту) / Д.

Методика аналізу оборотності обігових коштів полягає в порівнянні показників оборотності обігових коштів підприємства за звітний період з аналогічними показниками за минулий звітний період. У такий спосіб виявляються тенденції поліпшення або погіршення ситуації. Ця інформація корисна для акціонерів, потенційних інвесторів, постачальників та ін.

Таблиця 2 – Показники ефективності використання обігових коштів підприємства

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+, -)
Оборотність обігових коштів (Кооб), обертів
Тривалість одного обороту обігових коштів (Тоб), днів
Оборотність виробничих запасів (Козап), обертів
Тривалість одного обороту виробничих запасів (Тзап), днів
Оборотність обігових коштів у готовій продукції (КоГП), обертів
Тривалість одного обороту обігових коштів у готовій продукції (Тгп), днів
Оборотність дебіторської заборгованості (КоДЗ), обертів
Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості (Тдз), днів
Сума вивільнення коштів з обігу у зв’язку з прискоренням оборотності обігових коштів (або сума додаткового залучення коштів в обіг у зв’язку із зниженням оборотності)	х	х
Для порівняння:
Оборотність кредиторської заборгованості (КоКЗ), обертів
Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості (Ткз), днів
Оборотність усіх активів (КоА), обертів
Тривалість одного обороту усіх активів (ТА), днів

Прискорення обертання обігових коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового стану підприємства, що пояснюється трьома основними причинами:

1) від швидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту, бо підприємство, що має невеликий обсяг обігових коштів, але ефективніше їх використовує, здатне робити такий самий оборот, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але з меншою швидкістю їх обертання;

2) з оборотністю пов’язана відносна величина витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції;

3) прискорення обороту на тій чи іншій стадії кругообігу коштів (наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі) змушує прискорити оборот на інших стадіях.

ІІІ. Аналіз рентабельності підприємства.

Прибутковість господарюючого суб'єкта характеризується абсолютними та відносними показниками. Абсолютний показник прибутковості – це сума (маса) прибутку, отриманого підприємством у результаті господарської й фінансової діяльності; відносний показник – це рівень рентабельності.

Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат або частку товарної продукції в собівартості продукції. Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, ефективності інвестиційної політики, аналізу раціональності виробничої стратегії, у ціноутворенні тощо.

Основними показниками рентабельності є:

1. Рентабельність діяльності підприємства (Р_д) визначає, який прибуток отримує підприємство на 1 грн. вкладеного капіталу, тобто характеризує ефективність використання наявних ресурсів підприємства:

Р_д = (валовий прибуток * 100%) / середній за аналізований період залишок власного і

запозиченого капіталу підприємства.

2. Рентабельність поточних витрат (Р_витрат) показує, скільки прибутку припадає на 1 грн. витрат:

Р_витрат = (валовий прибуток * 100%) / собівартість реалізованої продукції.

3. Рентабельність виробництва або виробничих засобів (Р_вир) визначає, скільки прибутку припадає на одиницю вартості виробничих засобів підприємства:

Р_вир = (прибуток від операційної діяльності * 100%) / (вартість основних фондів + вартість

матеріальних оборотних активів).

До складу виробничих засобів відносять основні фонди (за їх залишковою вартістю), виробничі запаси та незавершене виробництво.

4. Рентабельність активів (майна) (Р_А) визначає, скільки чистого прибутку припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства:

Р_А = (чистий прибуток * 100%) / величина активів підприємства.

5. Рентабельність оборотних (поточних) активів (Р_ОбА) визначає, скільки чистого прибутку припадає на одиницю коштів, інвестованих в оборотні активи підприємства:

Р_ОбА = (чистий прибуток * 100%) / величина оборотних (поточних) активів підприємства.

6. Рентабельність інвестицій (Р_і) визначає, скільки прибутку припадає на одиницю капіталу, залученого на довгостроковій основі:

Р_і = (прибуток до оподаткування * 100%) / (валюта балансу – поточні зобов’язання).

7. Рентабельність власного капіталу (Р_ВК) визначає, скільки чистого прибутку приносить кожна гривня власного капіталу, авансованого у виробництво, тобто характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства:

Р_ВК = (чистий прибуток * 100%) / величина власного капіталу підприємства.

8. Рентабельність запозиченого капіталу (Р_ЗК):

Р_ЗК = (плата за користування запозиченим капіталом * 100%) / величина запозиченого

капіталу.

Плата за користування запозиченим капіталом (ПВ) = відсотки за використання кредитів + витрати по виплаті відсотків при розрахунках з постачальниками (штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки з постачальниками, тобто вартість набуття й існування кредиторської заборгованості) + кошти, які перераховуються до бюджету за несвоєчасну сплату податків (штрафи та пені) + інші витрати по виплаті відсотків.

9. Рентабельність сукупних вкладень (Р_св):

Р_св = (Чистий прибуток *100%) / величина валюти балансу.

10. Рентабельність продажів (продукції) (Р_п) показує, скільки прибутку припадає на 1 грн. реалізованої продукції:

Р_п = (Прибуток від операційної діяльності * 100%) / чистий дохід (виручка) від реалізації

продукції.

Таблиця 3 – Зміна показників рентабельності підприємства за рік, %

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+; -)
Валовий (балансовий) прибуток, тис. грн.
Прибуток від операційної діяльності, тис. грн.
Чистий прибуток, тис. грн.
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
Рентабельність діяльності (Рд), %
Рентабельність поточних витрат (Рвитрат)
Рентабельність виробництва (Рвир)
Рентабельність активів (РА), %
Рентабельність поточних активів (РОбА), %
Рентабельність інвестицій (Рі), %
Рентабельність власного капіталу (РВК), %
Рентабельність сукупних вкладень (Рсв), %
Рентабельність продажів (Рп), %

IV. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Фінансова стійкість підприємства є відображенням стабільного перевищення доходів підприємства над його видатками, забезпечує вільне маневрування його грошовими коштами, і шляхом ефективного використання цих коштів, сприяє безперебійному процесу виробництва й реалізації продукції.

Фінансову стійкість підприємства можна проаналізувати за допомогою абсолютних і відносних показників. До абсолютних показників фінансової стійкості відносяться такі групи показників:

1. Показники, які характеризують джерела формування запасів і витрат, що відображають різний ступінь охоплення різних видів джерел:

1.1. Наявність власних обігових коштів (ВОК):

ВОК = оборотні активи – поточні зобов’язання

або

ВОК = власний капітал – необоротні активи

Цей показник характеризує чистий оборотний капітал.

1.2. Наявність власних та довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат підприємства (ВДП):

ВДП = ВОК + довгострокові пасиви

1.3. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (Дзаг):

Дзаг = ВДП + КЗК,

де КЗК – короткострокові кредити банків і запозичені кошти (за виключенням позик, не погашених у необхідний термін).

2. Показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування:

2.1. Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів для формування запасів і витрат:

ΔВОК = ВОК – ЗВ,

де ЗВ – запаси і витрати.

2.2. Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат:

ΔВДП = ВДП – ЗВ.

2.3. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів:

Δ Дзаг = Дзаг – ЗВ.

Розрахунки наведених показників дають можливість класифікувати підприємства за ступенем їх фінансової стійкості. Тут можливі чотири типи фінансової стійкості:

1. Абсолютна фінансова стійкість – для забезпечення запасів і витрат достатньо власних обігових коштів; платоспроможність підприємства гарантована:

ЗВ < ВОК.

2. Нормальна фінансова стійкість – для забезпечення запасів і витрат, крім власних обігових коштів, залучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність підприємства гарантована:

ЗВ < ВОК + довгострокові пасиви.

3. Нестійкий фінансовий стан – для забезпечення запасів і витрат, крім власних обігових коштів і довгострокових кредитів та позик, залучаються короткострокові кредити й позики; платоспроможність підприємства порушена, але її можна відновити:

ЗВ < ВОК + довгострокові пасиви + КЗК.

4. Кризовий фінансовий стан – для забезпечення запасів і витрат підприємству не вистачає джерел їх формування; підприємству загрожує банкрутство:

ЗВ > ВОК + довгострокові пасиви + КЗК.

За таких умов управлінський персонал цих підприємств, як правило, вдається до санаційних заходів задля стабілізації їх господарської діяльності та відновлення фінансової стійкості.

Таблиця 4 – Аналіз типу фінансової стійкості підприємства

№ з/п	Показники	На кінець попереднього року	На кінець звітного року
1.	Власний капітал, тис. грн.
2.	Необоротні активи, тис. грн.
3.	Власні обігові кошти, тис. грн. (п.1 – п.2)
4.	Запаси, тис. грн.
5.	Надлишок або нестача власних обігових коштів для покриття запасів, тис. грн. (п.3 – п.4)
6.	Довгострокові зобов’язання, тис. грн.
7.	Надлишок або нестача власних обігових коштів та довгострокових зобов’язань для покриття запасів, тис. грн. (п.3 + п.6 – п.4)
8.	Короткострокові кредити і позики, тис. грн.
9.	Надлишок або нестача загальної величини основних джерел для покриття запасів, тис. грн. (п.3 + п.6 + п.8 – п.4)
10.	Надлишок (+) або нестача (-) коштів на 1 грн. запасів (п.9 / п.4)
11.	Тип фінансової стійкості

Поряд з абсолютними показниками фінансової стійкості доцільно розраховувати також відносні показники – коефіцієнти фінансової стійкості. Загалом існує велика кількість коефіцієнтів, за допомогою яких можна проаналізувати фінансову стійкість підприємства. Охарактеризуємо декілька коефіцієнтів, які дозволяють найбільш точно виявити причини, що зумовлюють погіршення або поліпшення фінансового стану підприємства:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії або концентрації власного капіталу):

Коефіцієнт автономії характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних коштів, тобто характеризує незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його господарської діяльності; показує частку стабільних джерел фінансування в загальній сумі джерел засобів підприємства (джерел фінансування майна).

Рекомендовані межі значення коефіцієнта: від 0,5 до 1,0 або ≥ 0,5 (може бути виражений також у відсотках).

Зростання цього коефіцієнта характеризує тенденцію до зниження залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування його активів. Чим вище зазначений коефіцієнт, тим підприємство більш фінансово стійке та незалежне від кредитів і позик.

Оберненим до коефіцієнта фінансової незалежності є коефіцієнт фінансової залежності, який показує скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу; рекомендовані межі для значення цього коефіцієнта – від 2,0 до 1,0 (або ≥ 1).

2. Коефіцієнт фінансової стійкості підприємства:

Коефіцієнт фінансової стійкості показує частку стабільних джерел фінансування в загальній сумі джерел засобів підприємства.

Рекомендовані межі значення коефіцієнта: від 0,5 до 0,9 (може бути виражений також у відсотках).

3. Коефіцієнт фінансового ризику:

Зазначений коефіцієнт є узагальнюючим при аналізі фінансової стійкості підприємства. Зростання його значення свідчить про посилення залежності підприємства від позикових коштів і, відповідно, зниженні його фінансової стійкості.

Рекомендоване значення цього коефіцієнта менше або дорівнює 1 (≤ 1). Якщо значення цього показника дорівнює 1, то це означає, що на одну гривню, вкладену у власний капітал підприємства, припадає одна гривня запозичених коштів. Це гранична межа (рівність між власними та запозиченими коштами підприємства), яка явно показує міру його фінансової стійкості. Якщо ж значення коефіцієнта дорівнює, наприклад, 1,2 – то це свідчить про остаточну втрату підприємством фінансової стійкості, оскільки на одну гривню власного капіталу припадає 1,2 гривні запозиченого. Це означає, що майно, яке належить підприємству, придбано переважно за рахунок запозиченого капіталу і управлінський персонал підприємства вже не в змозі самостійно приймати рішення щодо розвитку підприємства. Тобто остаточне рішення про здійснення тієї чи іншої угоди вже буде прийматися тільки після згоди на це кредиторів підприємства.

4. Коефіцієнт фінансування:

Коефіцієнт фінансування показує забезпеченість заборгованості власними коштами. Якщо К_{фінанс.}≥1, то виконується необхідна умова фінансової стійкості підприємства.

Рекомендовані межі значення коефіцієнта: від 0,9 до 3,0.

5. Коефіцієнт мобільності активів:

Даний коефіцієнт визначає, скільки оборотних активів (у грн.) припадає на одиницю (1 грн.) необоротних, тобто відображає структуру майна підприємства; показує потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Структура майна підприємства або органічна будова його капіталу є одним із критеріїв, який, так би мовити, визначає тип фінансової стійкості товариства.

Значення показника має збільшуватися в динаміці; залежить від галузі; рекомендована межа 0,5 (або можливе співвідношення 30% : 70%).

6. Коефіцієнт маневреності (мобільності) власного капіталу (або власних обігових коштів):

Цей коефіцієнт показує, яка частка власного капіталу підприємства перебуває в мобільній формі. Якщо значення коефіцієнта, наприклад, становить 0,4, то це означає, що 40% власного капіталу підприємства перебуває в мобільній формі. Тобто ці власні кошти спрямовані на фінансування поточної діяльності підприємства. За рахунок цих коштів були частково (або повністю) придбані сировина і матеріали та інші складові оборотного капіталу товариства.

Таким чином, коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими засобами. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим ефективніше використовуються власні оборотні кошти підприємства і, відповідно, вища міра його фінансової стійкості.

7. Коефіцієнт забезпечення запасів власними обіговими коштами:

Цей коефіцієнт показує, наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування.

Рекомендоване значення цього коефіцієнта ≥ 1 (іноді рекомендують 0,6÷0,8; нижня межа – 0,5) і має збільшуватися в динаміці. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким є досліджуване підприємство. На кожну гривню, яка вкладена в запаси, повинна приходитися одна гривня (або більше) власних обігових коштів.

8. Коефіцієнт покриття запасів:

Цей коефіцієнт показує, скільки сукупних коштів (власних, довго- та короткострокових зобов’язань) припадає на одиницю коштів, вкладених у запаси.

Значення коефіцієнта має збільшуватися в динаміці.

9. Коефіцієнт фінансового левериджу:

Коефіцієнт фінансового левериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань. Збільшення коефіцієнта свідчить про зростання фінансового ризику.

Значення коефіцієнта повинне зменшуватися в динаміці; нижня межа значення цього коефіцієнта становить 0,25.

Таблиця 5 – Аналіз показників фінансової стійкості підприємства

Показники	Рекомендовані межі	На кінець попереднього року	На кінець звітного року	Відхилення (+; -)
Коефіцієнт автономії	0,5÷1,0 або ≥ 0,5
Коефіцієнт фінансової залежності	2,0÷1,0 або ≥ 1,0
Коефіцієнт фінансової стійкості підприємства	0,5 до 0,9
Коефіцієнт фінансового ризику	≤ 1
Коефіцієнт фінансування	0,9 до 3,0
Коефіцієнт мобільності активів	≈ 0,5
Коефіцієнт маневреності (мобільності) власного капіталу
Коефіцієнт забезпечення запасів власними обіговими коштами	≥ 1 (іноді рекомендують 0,6÷0,8; нижня межа – 0,5)
Коефіцієнт покриття запасів	має збільшуватися в динаміці
Коефіцієнт фінансового левериджу	має зменшуватися в динаміці; нижня межа – 0,25

Увага! Для виконання індивідуального завдання вам необхідно отримати фінансову звітність підприємства на сайті СМІДА (режим доступу: www.smida.gov.ua). Спочатку слід зареєструватися на цьому сайті. Потім зайти в «Бази даних», вибрати «Емітенти», ввести код ЄДРПОУ вашого підприємства, вибрати відповідну область, на території якої розташоване підприємство і натиснути «Пошук». Далі вибрати «Річна інформація (XML)», потім «2016 (або 2015) рік Переглянути» і далі «Річна фінансова звітність підприємства згідно Наказу Міністерства фінансів від 07.02.2013 №73 Переглянути».

Перелік підприємств для проведення аналізу:

1. Публічне акціонерне товариство «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» (код ЄДРПОУ – 00383372);

2. Приватне акціонерне товариство «Дніпровський тепловозоремонтний завод» (код ЄДРПОУ – 00659101);

3. Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ – 00178353);

4. Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ – 00191000);

5. Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ – 00186520);

6. Публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ – 00190905);

7. Публічне акціонерне товариство «Промислово-виробниче підприємство «Кривбасвибухпром» (код ЄДРПОУ – 00190934);

8. Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ – 00191307);

9. Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ – 00191023);

10. Публічне акціонерне товариство «Електрозавод» (код ЄДРПОУ – 00215108);

11. ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ – 00186520);

12. Публічне акціонерне товариство «Синельниківський ресорний завод» (код ЄДРПОУ – 00231573);

13. Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський меблевий комбінат» (код ЄДРПОУ – 00274619);

14. Публічне акціонерне товариство «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» (код ЄДРПОУ – 00382154) (Львівська область);

15. Публічне акціонерне товариство «Київська кондитерська фабрика «РОШЕН» (код ЄДРПОУ – 00382125) (м. Київ);

16. Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (код ЄДРПОУ – 00374048);

17. Публічне акціонерне товариство «Торгово-виробниче підприємство «Перлина» (код ЄДРПОУ – 00182247);

18. Публічне акціонерне товариство «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ – 00168076);

19. Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ – 00130820);

20. Публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Дніпропетровський втормет» (код ЄДРПОУ – 00191454);

21. ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ – 05393116);

22. ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (код ЄДРПОУ – 05393139);

23. Публічне акціонерне товариство «Комбінат «Придніпровський» (код ЄДРПОУ – 01528186);

24. Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (код ЄДРПОУ – 14307794) (Запорізька область);

25. Публічне акціонерне товариство «Укргідропроект» (код ЄДРПОУ – 00114117) (Харківська область);

26. Публічне акціонерне товариство «Південтеплоенергомонтаж» (код ЄДРПОУ – 00121146) (м. Київ);

27. Публічне акціонерне товариство «Турбогаз» (код ЄДРПОУ – 158787) (Харківська область);

28. Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (код ЄДРПОУ – 00131305) (м. Київ);

29. Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» (код ЄДРПОУ – 00374385);

30. Публічне акціонерне товариство «Дніпроазот» (код ЄДРПОУ – 05761620);

31. Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод «Алюмаш» (код ЄДРПОУ – 19151204);

32. Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Дніпрообленерго» (код ЄДРПОУ – 23359034);

33. Публічне акціонерне товариство Укртелеком» (код ЄДРПОУ – 21560766) (м. Київ);

34. Приватне акціонерне товариство «Київстар» (код ЄДРПОУ – 21673832);

35. Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідне виробниче підприємство «Криворіжстальконструкція» (код ЄДРПОУ – 01413554);

36. Публічне акціонерне товариство «Надєжда» (код ЄДРПОУ – 00383295).