Стратегія раціонального використання тер
Одним з найголовніших чинників, який здійснює вплив на стан економіки країни, рівень життя та соціальні проблеми є рівень розвитку енергетики.
Україна, як соціальна держава повинна забезпечити гідні умови для життя громадян. Задля досягнення цієї мети, перш за все необхідно забезпечити країну електричною енергією та теплом. Адже це передбачено законодавством України, а тому держава зобов’язана задовольнити потреби населення та створити сприятливі умови для зростання економіки країни.
Щоб досягнути поставленої мети, було розроблено енергетичну стратегію України до 2030 року.
Цілі Енергетичної стратегії
Цілями Енергетичної стратегії є:
постійне створення умов для якісного задоволення попиту на енергетичні ресурси; ефективного розвитку та сталого функціонування енергетики ;
забезпечення енергетичної безпеки держави;
Забезпечення цивільного захисту у паливно-енергетичному комплексі та максимальне зниження техногенного впливу на оточуюче середовище;
Впровадження енергозберігаючих технологій для раціонального використання енергоресурсів та зниження питомої ваги енергоємних технологій;
Послідовне збільшення обсягів експорту електричної енергії, що дозволить зміцнити позиції України як транзитної держави, а також інтегрує українську енергосистему в європейської.
Завдання та напрями Енергетичної стратегії
Основними завданнями та напрямами реалізації Енергетичної стратегії є:
1. Створення ефективної системи управління для регулювання та розвитку конкурентних відносин на енергетичному ринку.
2. Впровадження сучасних технологій та стандартів, а також нових систем контролю, управління та обліку на всіх етапах виробництва, транспортування та споживання енергоресурсів. Підвищення стимулювання енергозбереження в усіх секторах економіки.
3. Реалізація та розвиток потенціалу енергетичного сектору, переважно, за рахунок модернізації генеруючих потужностей, а також внутрішніх та міжнародних ліній електропередач.
4. Підвищення конкурентоспроможності вітчизняного енерго-машинобудування на міжнародній арені.
5. Регулювання обсягів видобутку енергоресурсів, враховуючи попит на міжнародних ринках, а також цінову політику та геополітичну ситуацію. Підвищення видобутку енергії із нетрадиційних, відновлювальних джерел енергії.
6. Пошук альтернативних зовнішніх джерел постачання енергоресурсів, а також нових маршрутів для їх транспортування.
7. Впровадження единої державної системи контролю споживання енергоресурсів та моніторингу виробництва, а також стратегічне планування балансів.
8. Створення балансу цінової політики, для покриття витрат на виробництво енергетичних продуктів, що сприятиме сталому розвитку паливно-енергетичного сектору та його надійному функціонуванню.
9. Нормативно-правове забезпечення реалізації даної стратегії з врахуванням існуючих міжнародних протоколів, енергетичних актів та європейського енергетичного законодавства.
Позиціонування України на міжнародних енергетичних ринках
Недоліки:
Обмежені розвіддані про власні енергоресурси, такі як нафта, природний газ та ядерне паливо;
відсутність диверсифікації джерел постачання енергоресурсів;
використання більшої частки власних гідроресурсів;
високий техногенний вплив на оточуюче середовище;
Незадовільний стан технічної частини енергетичних об’єктів, а також систем транспортування енергоресурсів.
Переваги:
великі обсяги запасів вугілля, а також урану та цирконію;
маються надлишкові потужності для систем транспортування енергоресурсів;
сприятливе географічне та геополітичне становище;
значною мірою розвинута інфраструктура енергетики;
висококваліфікований кадровий склад.
До глобальних енергетичних процесів слід віднести географію та геополітичне становище України та її роль транзитної держави.
Складовою частиною енергетичної стратегії України є інтеграція до європейської енергосистеми та входження в ЄС. Україна відіграє важливу роль на енергетичному ринку, оскільки має потужні та розвинуті транспортні системи енергоресурсів, які поєднані з мережами ЄС та країн СНД.
Також були розпочаті проекти щодо будівництва електростанцій, а також щодо видобутку вуглеводнів в інших країнах світу (Казахстан, Туркменістан, тощо).
Основною метою реалізації енергетичної стратегії є перетворення України у більш впливового учасника на міжнародній арені в енергетичній сфері. Для цього Україна повинна приймати участь у міжнародних проектах, для чого необхідно створити умови для імпорту-експорту енергоресурсів, розвитку транзитного потенціалу та участь у проектуванні енергооб’єктів за межами України.
Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів
Прогнози базуються на таких факторах:
результати аналізу статистики;
напрями розвитку паливно-енергетичного комплексу;
структура та обсяги енергозбереження;
показники, від яких залежать обсяги споживання енергоресурсів (технічний рівень виробництва, витрати на екологію, поліпшення соціальних умов праці та побуту тощо).
Попит на паливно-енергетичні ресурси прогнозувався згідно з прогнозами росту обсягів ВВП та аналізу конкурентних можливостей паливно-енергетичних ресурсів згідно с коливанням цін на енергоресурси (внутрішніх та світових). Одним з основних завдань є визначення попиту на природний газ тому, що він конкурує з усіма іншими видами пального.
У країнах Європи сьогодні рівень цін становить 220 – 350 USD/тис. м3 для промислових споживачів та 550 — 600 USD/тис. м3 для побутових. В Україні наступає етап лібералізації енергетичних ринків, а й тому рівень цін наближається до світових.
При зростанні ціни природного газу до світового рівня знизиться його конкурентоспроможність в виробництві певного спектру товарної продукції та послуг в Україні.
По прогнозами, подорожчання нафти та газу буде відбуватися при відносно стабільних цінах на ядерне паливо та вугілля, що говорить про те, що перевага буде віддаватися тепловим, атомним та гідравлічним електростанціям, які працюють на вугіллі, що буде стимулювати розвиток нетрадаційної енергетики. Все це говорить про те, що Україна буде використовувати переважно власні запаси вугілля та урану, що забезпечить високий рівень енергетичної безпеки та певну стабільність.
Також той факт, що відставання темпів зростання цін на електроенергію від цін на природний газ та нафту створює економічні умови для заміни природного газу та мазуту на електричну енергію у система теплозабезпечення.
З метою регулювання обсягів виробництва електроенергії та підвищення рівня використання потужностей атомних енергоблоків та збільшення споживання електричної енергії в нічні години слід зробити перехід із газового нагріву до нагріву акумуляційними системами електронагріву, які споживають та регулюють чим забезпечують управління зонними тарифами на електроенергію. Дані заходи дозволять знизити обсяги споживання природного газу на опалення.
Також буде забезпечено використання електричних теплогенераторів та термотрансформаторів шляхом масштабного витіснення вуглеводневого палива із систем низько та середньотемпературного нагріву. Дані заходи можуть витіснити більше половини природного газу, що використовується для обігріву.
Прогнозується регулювання нафтового ринку шляхом переробки нафти та побічних продуктів, а також заміна моторного палива стиснутим (метан) та скрапленим (пропан-бутан) газом, а також рідким органічним паливом, що отримується після переробки ріпаку, зерна, тощо.
Враховуючи наведені факти, за базовим сценарієм прогнозується таке споживання нафти до 2030 року:
Споживання нафти для внутрішніх потреб збільшиться на третину — до 23,8 млн. тон. рис.1.
Рис.1 Баланс нафти в Україні
Обсяги нафти були спрогнозовані згідно с потребами українських нафтопереробних заводів з урахуванням збільшення глибини її переробки до 90+ % в 2030 р.
Споживання нафти разом з переробкою для експорту у 2005 р. становило 19,0 млн. тонн; у 2010 р. прогнозується на рівні 32 млн. тонн; 2015 р. — 36 млн. тонн; 2020 р. — 40 млн. тонн; 2030 р. — 45 млн. тонн, в т.ч. для внутрішніх потреб 23,8 млн. тонн.
Попит у нафтовій продукції планується задовольнити переважно за рахунок збільшення імпортних поставок нафти. рис.2.
Рис.2 Прогнозний баланс видобутку, імпорту та споживання нафти та газового конденсату до 2030 року, млн. тон (базовий сценарій)
Рис.3 Прогнозна динаміка видобутку та імпорту сирої нафти і газового конденсату для забезпечення власного споживання, млн. тон