- •Міністерство освіти та науки України Одеська національна академія харчових технологій Інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В.С. Мартиновського
- •Дипломний проект за темою:
- •Стратегія раціонального використання тер
- •Україні потрібно задовольнити зростаючі потребі в енергетичних ресурсах до 2030 року за умов:
- •1.2 Технології отримання та переробки супутного нафтового газу (снг). Склад газу в залежності від місця родовища.
- •Фізико-енергетичний метод (низькотемпературна конденсація)
- •Термохімічний метод
- •Хімічно – каталітичний метод
- •1.3. Проблеми та перспективи використання снг
- •1.4 Схеми установок повторної конденсації нафтового газу та їх основні характеристики
- •1.4.1 Система прямого скраплення снг
- •1.4.2 Система непрямого скраплення снг
- •1.4.2 Каскадна система скраплення снг
- •1.5 Робочі тіла та їх характеристики
- •2.1. Тепловий розрахунок базового циклу каскадної холодильної установки для повторної конденсації снг
- •2.2 Розрахунок модифікованого циклу каскадної холодильної установки для повторної конденсації снг
- •Охорона праці
- •4.1 Розміщення холодильних установок і вимоги до приміщень
- •4.2 Положення щодо безпечної експлуатації холодильних установок
- •4.3 Техніка безпеки при експлуатації холодильних установок
- •4.4 Загальні заходи безпеки при експлуатації торгівельного холодильного обладнання
Фізико-енергетичний метод (низькотемпературна конденсація)
Даний метод дозволяє отримувати продукти, якісні характеристики яких дозволяють використовувати їх в якості палива без подальшої переробки.
Спосіб переробки СНГ рис.4 містить компримування вхідного СНГ, його охолодження та двоступеневу сепарацію з отриманням сухого газу та газового конденсату, який піддається дистиляції в ректифікаційній колоні з отриманням пропан-бутанової фракції та стабільного газового конденсату. Пропан-бутанову фракцію охолоджують та конденсують.
СНГ з температурою 10°С - 30°С та тиском 0,2-0,6 МПа поступає на всмоктувальну лінію компресора 1 та стискається до тиску 3,0-3,5 МПа та температури +100-130°С після чого направляється до рекуперативних теплообмінників 2 та 3, де охолоджується деетанізованим газовим конденсатом та метан – етановую газовою сумішшю (сухим газом), що відводиться з установки. Далі СНГ поступає на сепаратор 1-го порядку 4, де відбувається виділення частини деетанізованого газового конденсату. Надалі відсепарований СНГ поступає зверху сепаратора на турбодетандер 5, після чого із тиском до 1,4 МПа та температурою мінус 16 - 20°С направляється на сепаратор 2-го порядку 6. Сепаратори 4 та 6 мають однаковий принцип роботи.
Рис.4 Технологічна схема низькотемпературної конденсації СНГ
1 – гвинтовий компресор; 2, 3 – рекуперативні теплообмінники; 4 – сепаратор 1-го порядку; 5 – турбодетандер; 6 – сепаратор 2-го порядку; 7, 8 – рекуперативні теплообмінники; 9 – буферна посудина; 10 – насос; 11 – ректифікаційна колона; 12 – рефлюксна посудина, 13 – насос.
Газова фаза сепаратора 6 – сухий газ використовується к якості палива або відводиться в магістральний газопровід, попередньо підігріваючись в рекуперативних теплообмінниках 7, 8, 3. Рідка фаза – деетанізований газовий конденсат із сепараторів 4 та 6 поступає в буферну посудину 9, звідки насосом 10 подається в якості живлення в ректифікаційну колону 11. Перед подачею в колону 11 деетанізований конденсат підігрівається в рекуперативному теплообміннику 2 до температури +125°С, потоком стиснутого газу з лініі нагнітання компресора 1. Кубовий продукт колони – стабільний газовий конденсат, що відводиться на склад або закачується в основний потік нафти. Рекуперація тепла стабільного газового конденсату відбувається в теплообміннику 8, де в якості холодильного агенту використовується сухий газ. Дистилят колони – пропан-бутанова фракція з температурою близько +50°С поступає у дефлегматор 7, де за рахунок охолодження сухим газом конденсується та з температурою +20÷40°С направляється в рефлюксну посудину 12. Насосом 13 подається частина пропан – бутанової фракції з рефлюксної посудини 12 в якості зрошення в верхню частину колони 11, а балансова частина відводиться на склад.
Термохімічний метод
Спосіб може використовуватися при підготовці нафти та утилізації СНГ при видобутку, зборі та транспортуванні продукції нафтових свердловин на родовищах. При переробці СНГ проводять термічний піроліз нафтової сировини, що вміщує в себе генерацію високотемпературного теплоносія шляхом часткового окислення вуглеводневого газу киснем, та одночасну подачу потоків високотемпературного теплоносія и нафтової сировини в піролізну камеру з подальшим гартом та розділенням продуктів реакції на фракції С2-С4, нерозчинений газ С1 (метан) направляють на генерацію високотемпературного теплоносія з температурой 1000-1500°С, а нафту з розчиненими газами С2-С4 розпилюють в піролізної камері між потоком теплоносія та стінками камери до охолодження реакційної суміші до температури 500-800°С. Технічний результат полягає в збільшенні ступеня конверсіїї нафтових газів в рідкі вуглеводневі фракції.
При такому способі переробки рис.5 вуглеводневої сировини активовані при високої температурі іони газів C1-C4 вступають в хімічну взаємодію з продуктами крекінгу нафтової сировини (нафти), за рахунок чого досягається високий вихід фракцій С7-С20. При цьому способі переробки значно знижується енергомісткість процесу, тому що синтез фракцій С7-С20 здійснюється не з елементарних іонів С1, а з більш важких вуглеводневих радикалів, що утворюються в піролізної камері та не руйнуються до елементарного стану внаслідок швидкого охолодження продуктів реакції в процесі гарту. СНГ составу C1-C4 із сеператору 1 поступає через газорідкісний струйний компресор 4 в сепаратор високого тиску 5. Робочою середою в струйному компресорі 4 є частина потоку нафти, що забирається на виході із дотискного насосу 3 з тиском 3-10 МПа. В сепараторі високого тиску 5 СНГ стискається до розчинення
Рис.5 Технологічна схема термохімічної обробки СНГ 1 – сепаратор; 2 – відстійник ; 3 – дотискний насос; 4 – пароструйний компресор; 5 – сепаратор високого тиску; 6 – піч; 7 – регулятор подачі газу в зону горіння; 8 – камера окислення; 9 – піролізна камера; 10 – колона; 11 – теплобмінна секція; 12 – зовнішній теплообмінник .
в нафті газових фракцій С2-С4 (етан-пропан-бутанових фракцій). Нерозчинений в нафті газ, що містить в своєму складі С1 (метан), поступає в піч 6 та нагрівається до температури близько 700°С. При цьому в якості палива для печі використовується частина цього ж газу, що поступає в зону горіння через регулятор 7. Нагрітий в печі 6 газ поступає в камеру окислення 8, де здійснюється генерація високотемпературного теплоносія за рахунок часткового окислення (спалювання) вуглеводневої складової газу, що подається в камеру 8 киснем повітря. Температура теплоносія регулюється зміною співвідношення кількості O2:C1H4 в камері 8, яке складає приблизно 0,5 – 0,6. Поток теплоносія з температурою 1000-1500°С із камери окислення 8 поступає в піролізну камеру 9, де розпилюють поступаючу із сепаратора високого тиску 5 нафту з розчиненими газами С2-С4. В піролізної камері здійснюється різке випаровування легких фракцій, реакція синтезу та охолодження (гарт) суміші газів високотемпературного теплоносія та парів вуглеводнів до температури 500 – 800°С. При цьому важкі висококиплячі компоненти нафти піддаються термічному крекінгу та частково переходять в газову фазу, а ті, що не встигли прореагувати та випаруватися ( за рахунок того, що нафта розпилюється між потоком теплоносія та стінками камери) рідкі компоненти нафти стікають по стінкам на дно піролізної камери 9. направляють в ректифікаційну колону 10, де здійснюється їх подальше охолодження та розділення на фракції, що відрізняються температурою кипіння. При цьому верх колони 10 охолоджується до температури нижче 100°С теплообмінною секцією 11, через яку проходить потік нафти та води із сепаратора 1. Окремі нафтові фракції з температурою кипіння віще 150°С, що виводяться із колони 10, охолоджуються зовнішніми теплообмінниками 12 та направляються для використання в технологічних цілях чи як товар або змішуються з нафтою, що видобувається. Вуглеводневі гази составу C1-C4 з домішками інших газів відводяться з верху ректифікаційної колони 10, змішуються з СНГ та рециркулюють через струменевий компресор 4 в сепаратор високого тиску 5 на контактування з нафтою та подальшу переробку.
