- •Aналіз на тему:“в гаю зеленькім” і.Загальні відомості про твір та його авторів.
- •Відомості про автора музики.
- •II. Літературний текст.
- •III.Музично-виражальні засоби.
- •Характеристика мелодії.
- •Ладотональні особливості твору.
- •Детальний аналіз гармонії.
- •Характеристика фактури.
- •Іу.Вокально-хоровий аналіз.
- •Теситурне й динамічне співвідношення партій.
- •Роль різних партій в творі.
- •Особливості співочого дихання.
- •Характеристика прийомів звуковедеНня.
- •Визначення складу хору та його кваліфікація.
- •Диригентсько-виконавський аналіз.
- •Динаміка.
II. Літературний текст.
У творі "В гаю зелененькім" оспівано вірну любов, дружбу, почуття, вірність, страждання. Тут є дещо жартівливого характеру, в простонародній формі. Бажання закоханих бути завжди поруч. Головний образ - це хлопець.
ТЕМА зображення вірного кохання.
ІДЕЯ: оспівування вірності в коханні.
ФОРМА ВИКЛАДУ: віршована.
III.Музично-виражальні засоби.
ЖАНР ТВОРУ: лірична пісня.
ФОРМА ТВОРУ: куплетно-варіаційна.
Характеристика мелодії.
В даному хоровому творі текст є джерелом музичних образів, при допомозі яких композитор відтворює його зміст. Отже, текст і музика до нього, є одне нероздільне органічне ціле, вони одне одного доповнюють і дають можливість слухачеві зрозуміти художні образи музичної мови композитора.
Виходячи зі змісту твору, в якому йде мова про любов, кохання, можна визначити характер мелодії: наспівний, задушевний, спокійний, дещо жартівливий.
В темі відчуваються інтонації жарту та ліричних пісень лемків. Відповідно до змісту, горизонтальний розвиток мелодії спокійний, плавний. Це переважно рух на секунду та терцію. Та й самий метроритмічний малюнок також відповідає змістові твору. Ритм не пунктирний, а спокійний. Це послідовність різних тривалостей: четвертна та восьма ноти:
Мелодія витримана в одній тональності. У дев'ятому такті відчувається більш чіткий ритм:
У чотирнадцятому такті мелодія йде весела, жартівливого характеру. Тут змінюється і ритмічний малюнок: він стає більш чітким. Це стверджується точкованим ритмом:
ТЕМП: Анданте.
Музично-тематичний матеріал між хоровими партіями в основному розподілений рівномірно. За виключенням першого I другого тактів, де в партії тенора є пауза:
Ладотональні особливості твору.
Основна тональність твору "В таю зелененькім” - Ля мажор.
Детальний аналіз гармонії.
І-І-І-ІV-І / V- Т64- ІІ2- Т / I- VІ-1- І- ІV- I /
V-V-V-Т / Т6- Т6- Т-16 / І-І-V65-І /
І-І-ІІ2-І-ІV64-І. / ІV-ІV7-V7- Т /
І-V7-Т-Т-ІV64-І / Т-І64- V7-І/
І-Т-V7І-І-ІV64 – V7- Т64-V7-І/
І6-ІІ-І-Іб4-У7-Тб4-V / Т-І-VІІ7-Ш= Д-Фа мінор /
І-І-І2-ІV6-Тб4= Д4з- Т-V65 /
І-ІІ-VІІ64-І6-У7-І /
Характеристика фактури.
Фактура цього твору гомофонно-гармонічна з елементами імітаційної поліфонії. Фактура не є складною, так як. це хор а капелла.
В творі "В гаю зелененькім" композитор Ф.Колесса для відображення змісту слів та визначення основного музичного образу користується різними виражальними засобами. Композитор використовує гомофонну фактуру для змалювання картин природи зеленого гаю. У другій частині автор використовує гомофонну фактуру з елементами Імітаційної поліфонії.
Іу.Вокально-хоровий аналіз.
ТИП І ВИД ХОРУ: мішаний, чотириголосий.
Дублювання немає, тільки дівізі у партії басів. Зустрічається й октавний унісон:
ДІАПАЗОН ХОРОВИХ ПАРТІЙ. С Т А Б
ЗАГАЛЬНИЙ ДІАПАЗОН ХОРУ:
ТЕСИТУРНІ УМОВИ:
Хор співає у вигідних теситурних умовах. Початок твору звучить у середній теситурі:
Насамперед проаналізуємо партію тенора. У сьомому та восьмому тактах висока теситура у теноровій партії:
А в дев’ятому й дванадцятому тактах - середня:
В тринадцятому та чотирнадцятому - знову висока:
В процесі виконання в партії тенора слід звернути увагу на голосні звуки.
У п’ятому такті висока теситура всього хору:
Але акорди у високій теситурі, при динамічному нюансі "фортє", звучать добре, легко, природно. Хоча добитися ансамблю на цій динаміці - завдання не просте, адже, у високому регістрі можна втратити почуття міри і перейти на антихудожній кряк.
СТУПІНЬ ВОКАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ХОРУ,ОКРЕМИХ ХОРОВИХ ПАРТІЙ.
Всі партії в хорі навантажені,в основному, рівномірно.
