II. Літературний текст.

У творі "В гаю зелененькім" оспівано вірну любов, дружбу, почуття, вірність, страждання. Тут є дещо жартівливого характеру, в простонародній формі. Бажання закоханих бути завжди поруч. Головний образ - це хлопець.

ТЕМА зображення вірного кохання.

ІДЕЯ: оспівування вірності в коханні.

ФОРМА ВИКЛАДУ: віршована.

III.Музично-виражальні засоби.

ЖАНР ТВОРУ: лірична пісня.

ФОРМА ТВОРУ: куплетно-варіаційна.

Характеристика мелодії.

В даному хоровому творі текст є джерелом музичних образів, при допомозі яких композитор відтворює його зміст. Отже, текст і музика до нього, є од­не нероздільне органічне ціле, вони одне одного доповнюють і дають мож­ливість слухачеві зрозуміти художні образи музичної мови композитора.

Виходячи зі змісту твору, в якому йде мова про любов, кохання, можна визначити характер мелодії: наспівний, задушевний, спокійний, дещо жартів­ливий.

В темі відчуваються інтонації жарту та ліричних пісень лемків. Від­повідно до змісту, горизонтальний розвиток мелодії спокійний, плавний. Це переважно рух на секунду та терцію. Та й самий метроритмічний малюнок також відповідає змістові твору. Ритм не пунктирний, а спокійний. Це послі­довність різних тривалостей: четвертна та восьма ноти:

Мелодія витримана в одній тональності. У дев'ятому такті відчуваєть­ся більш чіткий ритм:

У чотирнадцятому такті мелодія йде весела, жартівливого характеру. Тут змінюється і ритмічний малюнок: він стає більш чітким. Це стверджується точкованим ритмом:

ТЕМП: Анданте.

Музично-тематичний матеріал між хоровими партіями в основному розпо­ділений рівномірно. За виключенням першого I другого тактів, де в партії тенора є пауза:

Ладотональні особливості твору.

Основна тональність твору "В таю зелененькім” - Ля мажор.

Детальний аналіз гармонії.

І-І-І-ІV-І / V- Т₆₄- ІІ₂- Т / I- VІ-1- І- ІV- I /

V-V-V-Т / Т₆- Т₆- Т-16 / І-І-V6₅-І /

І-І-ІІ₂-І-ІV6₄-І. / ІV-ІV7-V₇- Т /

І-V₇-Т-Т-ІV6₄-І / Т-І6₄- V₇-І/

І-Т-V₇І-І-ІV6₄ – V₇- Т64-V₇-І/

І₆-ІІ-І-І_б4-У₇-Тб₄-V / Т-І-VІІ₇-Ш⁼ Д-Фа мінор /

І-І-І2-ІV6-Т_б4= Д_4з- Т-V6₅ /

І-ІІ-VІІ6₄-І₆-У₇-І /

Характеристика фактури.

Фактура цього твору гомофонно-гармонічна з елементами імітаційної поліфонії. Фактура не є складною, так як. це хор а капелла.

В творі "В гаю зелененькім" композитор Ф.Колесса для відображення змісту слів та визначення основного музичного образу користується різ­ними виражальними засобами. Композитор використовує гомофонну фактуру для змалювання картин природи зеленого гаю. У другій частині автор ви­користовує гомофонну фактуру з елементами Імітаційної поліфонії.

Іу.Вокально-хоровий аналіз.

ТИП І ВИД ХОРУ: мішаний, чотириголосий.

Дублювання немає, тільки дівізі у партії басів. Зустрічається й октав­ний унісон:

ДІАПАЗОН ХОРОВИХ ПАРТІЙ. С Т А Б

ЗАГАЛЬНИЙ ДІАПАЗОН ХОРУ:

ТЕСИТУРНІ УМОВИ:

Хор співає у вигідних теситурних умовах. Початок твору звучить у се­редній теситурі:

Насамперед проаналізуємо партію тенора. У сьомому та восьмому так­тах висока теситура у теноровій партії:

А в дев’ятому й дванадцятому тактах - середня:

В тринадцятому та чотирнадцятому - знову висока:

В процесі виконання в партії тенора слід звернути увагу на голосні звуки.

У п’ятому такті висока теситура всього хору:

Але акорди у високій теситурі, при динамічному нюансі "фортє", звучать добре, легко, природно. Хоча добитися ансамблю на цій динаміці - завдання не просте, адже, у високому регістрі можна втратити почуття міри і перей­ти на антихудожній кряк.

СТУПІНЬ ВОКАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ХОРУ,ОКРЕМИХ ХОРОВИХ ПАРТІЙ.

Всі партії в хорі навантажені,в основному, рівномірно.