5. Визначення зведених показників роботи рухомого складу по групі маршрутів
Зведені показники характеризують роботу рухомого складу на групі маршрутів і розраховуються середньозваженими величинам (табл. 11.2).
1.
Середній час знаходження автомобіля в
наряді 
встановлюється
шляхом ділення суми автомобілі-ч 
знаходження
автомобілів на окремих маршрутах до
загального їх 
числа:
2.
Середньодобовий пробіг автомобіля 
визначається
діленням суми автомобілі-км 
на
загальне число 
автомобілів:
Таблиця 11.2
Зведені показники роботи рухомого складу на групі маршрутів
Показник |
Позначення |
Результат |
Середній час знаходження автомобіля в наряді, год |
|
12,4 |
Середньодобовий пробіг автомобіля, км |
|
151 |
Середній коефіцієнт використання пробігу |
|
0,7 |
Середній коефіцієнт використання вантажопідйомності |
|
0,89 |
3.
Середній коефіцієнт використання
пробігу 
підраховується
діленням суми навантаженого пробігу
на всіх маршрутах 
до
загального 
пробігу:
4. Середній коефіцієнт використання вантажопідйомності γφ
встановлюється
діленням суми твори обсягу перевезень Q на
коефіцієнт використання вантажопідйомності 
на
загальний обсяг 
перевезень:
6. Розрахунок развозочних маршрутів при перевезенні дрібнопартійних вантажів споживачам
Потреба в мелкопартіонних поставках продукції споживачам з баз і складів систематично зростає. Тому організація маршрутів на відвантаження споживачам дрібних партій вантажу має велике значення. Методика розрахунку розвантажувальних маршрутів з баз і складів постачання і збуту для перевезення мелкопартіонних вантажів споживачам наведена нижче.
Постановка задачі.
Позначення: Хi - пункти споживання (i = 1, 2, ..., п); Х 0 - початковий пункт (склад); q - потреба пунктів споживання в одиницях об'єму вантажу; Q - вантажопідйомність транспортних засобів; d -кількість транспортних засобів ; Сij - вартість перевезення (відстань); - Поставщики (j = 1,2, ..., М).
Задані
пункти споживання X t (i =
1, 2, ..., п). Вантаж
необхідно розвести з початкового
пункту Х 0
(склад) в усі іншіXj (споживачі).
Потреба пунктів споживання в одиницях
об'єму вантажу 
становить:.
У початковому пункті є транспортні
засоби 
вантажопідйомністю.
Відомі також відстані перевезення З ij.
Вирішуючи завдання, необхідно враховувати:
1) кількість транспортних засобів d і пункти споживання п. При цьому d> п, тобто транспортних засобів повинно бути більше, ніж пунктів споживання;
2)
в початковому пункті Х 0
продукції повинно бути більше або
дорівнює сумі потреб усіх 
споживачів,
тобто
(11.16)
Для
кожної пари пунктів (Х ;, X) визначають
вартість перевезення (відстань) З ij>
0. Причому матриця вартостей може бути
і асиметрична, тобто
Потрібно
знайти т замкнутих
шляхів 
з
єдиною спільною точки Х0, так, щоб
виконувалася умова
(11.17)
Складаємо раціональні маршрути вручну. Схема розміщення пунктів і відстані між ними наведено на рис. 11.15, а споживачі продукції та обсяг замовлення - в табл. 11.9.
Наявність вантажу в пункті А - 4000 кг (Х0) •
Використовується автомобіль вантажопідйомністю 2,5 т; вантаж - другого класу (у = 0,8). Необхідно організувати перевезення між пунктами з мінімальним пробігом рухомого складу.
Рішення складається з декількох етапів.
Етап I. Будуємо найкоротшу мережу, що зв'язує всі пункти без замкнутих контурів (рис. 11.16).
Рис. 11.15. Схема розміщення пунктів і відстані між ними
Таблиця 11.9
Споживачі продукції та обсяг замовлення
Споживачі продукції |
||||||||
Б |
У |
Г |
Д |
Е |
Ж |
3 |
І |
До |
Обсяг завезення продукції, кг |
||||||||
375,0 |
500 |
500 |
300 |
425 |
525 |
575 |
675 |
125 |
Рис. 11.16. Найкоротша зв'язує мережу (мінімальне "дерево")
Потім по кожній гілці мережі, починаючи з пункту, найбільш віддаленого від початкового А (вважається по найкоротшій зв'язує мережі), групуємо пункти на маршрут з урахуванням кількості ввезеного вантажу та вантажопідйомністю одиниці рухомого складу. Причому найближчі з іншої гілки групуємо разом з пунктами даної гілки.
Виходячи із заданої вантажопідйомності рухомого складу - Q = 2,5 т; γ = 0,8, всі пункти можна згрупувати (табл. 11.10).
Згрупувавши пункти за маршрутами, переходимо до другого етапу розрахунків.
Таблиця 11.10
Угруповання пунктів за маршрутами
Маршрут I |
Маршрут II |
||
Пункт |
Обсяг завезення, кг |
Пункт |
Обсяг завезення, кг |
Б |
375 |
Ж |
525 |
У |
500 |
Д |
300 |
Е |
425 |
І |
675 |
3 |
575 |
Г |
500 |
До |
125 |
|
|
Разом |
2000 |
Разом |
2000 |
Етап II. Визначаємо раціональний порядок об'їзду пунктів кожного маршруту. Починаємо з маршруту I.
Для
цього будуємо таблицю-матрицю 11.11, в
якій по діагоналі розмічені пункти, які
включаються до маршрут, і початковий
пункт А, а у відповідних клітинах -
найкоротші відстані між ними. Для
прикладу матриця є 
симетричною,
хоча наведений нижче спосіб застосовується
для вирішення несиметричних матриць.
Таблиця 11.11
Таблиця-матриця
А |
7,0 |
9,2 |
9,0 |
11,4 |
10,6 |
7,0 |
Б |
2,2 |
4,2 |
6,6 |
7,6 |
9,2 |
2,2 |
У |
3,6 |
4,4 |
6,4 |
9,0 |
4,2 |
3,6 |
Е |
2,4 |
3,4 |
1,4 |
6,6 |
4,4 |
2,4 |
З |
2,0 |
10,6 |
7,6 |
6,4 |
3,4 |
2,0 |
До |
Σ47,2 |
27,6 |
25,8 |
22,6 |
26,8 |
30,0 |
Маршрут I починаємо будувати для трьох пунктів матриці, що мають найбільше значення величин, показаних у рядку сум: Акбал (А = 47,2; К = 30,0; Б = 27,6). Для включення наступних пунктів вибираємо з решти пункт, що має найбільшу суму, наприклад З (сума 26,8), і вирішуємо, між якими пунктами його слід включити, тобто між А і К, К і Бабо Б і А.
Щоб з'ясувати це, для кожної пари пунктів необхідно знайти величину збільшення маршруту за формулою
де С - відстань, км; i - індекс включаемого пункту; к - індекс першого пункту з пари; р - індекс другого пункту з пари.
При включенні пункту З між першою парою пунктів А і К визначаємо розмір приросту Δkp за умови, що i = З, k =А, р = К. Тоді
При включенні пункту З між До і Б: i = З, k = К, р = Б, тоді
При включенні пункту З між Б і A: i = З, k = Б, р = А, тоді
Підставимо значення:
З отриманих значень вибираємо мінімальний, тобто Δ КБ = 1,0 км. Отже, З має бути між пунктами До і Б.Маршрут отримує вид А-К-З-Б-А.
У маршруті I залишилося два пункти В і Е. Почнемо з пункту В, так як розмір суми (див. Табл. 11.11) цього пункту більше (25,8> 22,6).
Використовуючи формулу прирощення, визначаємо, між якими пунктами розташований пункт В:
З розрахунку видно, що пункт В повинен бути між пунктами З і Б. Тоді маршрут отримає вигляд: А-К-З-Е-В-Б-А.
Використовуючи цей метод, включаємо пункт Е між пунктами:
З наведених розрахунків пункт Е включаємо між З і В. Остаточний порядок руху по маршруту I буде А-К-З-Е-В-Б-Адовжиною 27,8 км.
Таким же методом визначимо найкоротший шлях об'їзду пунктів за маршрутом II: А-Г-Д-І-Ж-А довжиною 17,0 км.
Порядок руху по маршрутах I і II наведено на рис. 11.17.
Рис. 11.17. Порядок руху за маршрутами I і II