2. Дія банківських гарантій.

Банк не зобов’язаний здійснювати прогарантовану ним роботу замість виконавця. Він не буде, наприклад, будувати нафтопереробний завод, якщо його принципал не в силах це зробить. Він не буде виробляти хімічні добрива, якщо його клієнт запізнюється з поставкою. Банк платитиме, оскільки його обов’язок як гаранта обмежується платежем, а не здійсненням невиконаної роботи.

Банківська гарантія діє як забезпечення виконання робіт потрійним чином:

1. Легітимація. Банківська гарантія є свідоцтвом здатності принципала по гарантії виконувати роботу. Оскільки банк бере на себе безвідкличне зобов’язання здійснити платіж, він повинен ретельно перевірить репутацію свого клієнта з технічної та економічної сторін, його спроможність виконати ті проекти (роботи, заходи), з якими пов’язані ті зобов’язання, що забезпечені банківською гарантією.

2. Мотивація. Принципалу(продавцю) загрожує втрата гарантійної суми, якщо він не виконує договір (не постачає товар, не виконує роботу або не надає зазначені послуги). Це є для нього сильним стимулом виконати зафіксоване в договорі зобов'’зання самостійно, навіть якщо інтерес його до цієї угоди послаблюється.

3. Компенсація. Якщо принципал по гарантії порушує свої зобов’язання, покупець має право вимагати сплати гарантійної суми. Тим самим він повністю або частково (якщо був наданий аванс на здійснення певних робіт) компенсує фінансові наслідки порушення договору.

Банківська гарантія може виставлятися бенефіціару прямо, без авізування через його банк. В цьому випадку в гарантійній операції беруть участь три сторони (див.мал.11).

1. Принципал – наказодатель по гарантії, який уповноважує свій банк виставити гарантію, він же дає інструкції своєму банку щодо того, яку гарантію необхідно надати (її вигляд, сума, дата закінчення строку дії, специфічні умови і т.п.).

2. Гарант, або банк-гарант – банк, який виставляє гарантію (банк принципала).

3. Бенефіціар – особа, на користь якої виставлена гарантія.

Взаємовідносини сторін схематично показані на малюнку 11.

Комерційний контракт

ПРИНЦИПАЛ

БЕНЕФІЦІАР

ГАРАНТ

(банк принципала)

Мал.11. Схема надання прямої банківської гарантії.

Ця схема ясно показує, що банк-гарант надає гарантію на користь бенефіціара безпосередньо, без допомоги посередника. Ці гарантії називаються прямими гарантіями. Вони найменш вигідні бенефіціару, оскільки йому важко перевірити оригінальність гарантії без свого банка. Найбільше розповсюдження в міжнародній торгівлі отримали гарантії, які авізуються через банк бенефіціара. В цьому випадку до операції підключається четвертий учасник і гарантія надається бенефіціару місцевим банком за запитом банка експортера, який діє як контргарант. При такій гарантійній операції беруть участь чотири сторони:

• принципал;

• банк-гарант;

• авізуючий банк – банк, що здійснює авізування бенефіціару отриманої від банка-гаранта гарантії;

• бенефіціар.

Якщо банк-гарант і авізуючий банк не є кореспондентами, то у проведенні операції бере участь ще банк-посередник (загальний кореспондент) або декілька банків-посередників. Такі гарантії називаються непрямими.

Комерційний контракт

БЕНЕФІЦІАР

ПРИНЦИПАЛ

ГАРАНТ

(банк бенефіціара)

КОНТРГАРАНТ

(банк принципала)

Контргарантія