В міжсесійний період кожному з вас необхідно в електронному вигляді створити «Портфоліо» до 1 з тем курсу біології (профільний рівень):

1. Скласти поурочне тематичне планування, вказати, на якому необхідно провести ту чи іншу лабораторну або практичну роботу, демонстрацію, екскурсію.

2. Підібрати цікавий матеріал з теми, скласти 2 опорні схеми.

3. Розробити диференційовані завдання контролю знань і умінь (тестові, проблемні питання, завдання для підсумкового контролю, завдання мають бути різнорівневі!).

4. План-конспект уроку.

5. Сценарій виховного (позаурочного, позакласного) заходу з біології.

2. Профільне навчання учнів як наукова проблема. Організація профільного навчання в Україні.

Підготовка молоді до професійної діяльності, самореалізація особистості в житті - одна з основних проблем освіти на даний час. Педагоги завжди прагнули працювати над виявленням індивідуальних можливостей і нахилів молоді, з’ясовували співвідношення здібностей з вимогами професії для подальшого працевлаштування випускників. Введення профільного навчання в старших класах нині оцінюється як одна з найважливіших інновацій сучасної школи, адже передбачається, що профілізація сприятиме професійному визначенні старшокласників. Крім того, актуальність такого навчання зумовлена потребами сьогодення – створення умов для розвитку творчої особистості, здатної працювати та навчатися упродовж життя.

Профільне навчання – одна з найбільш актуальних проблем теорії і практики сучасної шкільної освіти. Дослідження науковців дає підстави стверджувати, що таке навчання є дуже складним, системним за своїм змістом, функціями, характеристиками, ознаками, суб'єктами діяльності педагогічним явищем. проблеми, досягнення розуміння її цілей і змісту, узагальнення основних форм.

О. Бугайов зазначає, що профільне навчання – тип диференціації та індивідуалізації навчання, за якого максимально враховуються інтереси, нахили та здібності учнів до певного виду діяльності. На думку, Н. Побірченко, профільне навчання – це диференційоване за змістом навчання, у якому враховуються, в першу чергу, основні запити і професійні плани учнів. Л. Покроєва визначає профільне навчання як засіб диференціації та індивідуалізації навчання, який дає можливість більш повно враховувати інтереси, нахили, здібності учнів, створює умови для їхнього навчання відповідно до професійних інтересів і намірів продовжувати освіту.

З прийняттям Державної національної програми «Освіта: Україна XXI століття» (1994), Законів України «Про освіту» (1996), «Про загальну середню освіту» (1999), Концепції 12 – річної середньої загальноосвітньої школи і Концепції профільного навчання у старшій школі (2003, 2009, 2013), Державного стандарту базової і повної середньої освіти (2004) та інших чинних нормативно – правових актів вищих органів влади, проблема диференціації навчання, і зокрема, його профільної організації, набули актуального значення. Згідно цих нормативних документів, а також відповідно до «Концепції профільного навчання у старшій школі», починаючи з 2003 року старша школа функціонує як профільна, що зумовлює орієнтацію учнів на майбутню професію відповідно до їх нахилів, здібностей, інтересів та вимог суспільства.

Розглянемо суть, мету, завдання, принципи профільного навчання згідно останнього Проекту Концепції профільного навчання 2013 року.

Профільне навчання – вид диференціації й індивідуалізації навчання, що дає змогу за рахунок змін у структурі, змісті й організації освітнього процесу повніше враховувати інтереси, нахили і здібності учнів, їх можливості, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їхніх освітніх і професійних інтересів і намірів щодо соціального і професійного самовизначення. Профільне навчання не є професійним чи виробничим.

Мета профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення можливостей постійного  духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.