Форми організації профільного навчання:

Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб'єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації:

Внутрішньошкільні:

• профільні класи (групи) в однопрофільних і багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;

• профільні класи з поглибленим вивченням предметів;

• профільне навчання за індивідуальними навчальними планами та програмами (індивідуальні освітні траєкторії);

• динамічні профільні групи (у тому числі різновікові);

• профільні класи (групи ) в спеціалізованих школах – інтернатах.

Зовнішні:

• міжшкільні профільні групи ресурсного центру;

• міжшкільні профільні класи (групи) в опорній школі освітнього округу;

• профільна школа інтернатного типу;

• навчально-виховний комплекс (НВК);

• міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);

• профільні класи ЗНЗ на базі професійно-технічних, вищих навчальних закладів.

Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, навчально – виховних комплексах, міжшкільних навчально – виробничих комбінатах, опорних старших школах із пришкільним інтернатом, зокрема в поєднанні з початковою професійною підготовкою тощо.

Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів. В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може бути не орієнтований на конкретний профіль навчання. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.

Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філологічним та історично-правовим профілями.

Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів.

Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12-ти учнів у групі); у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи. Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів.

Міжшкільні профільні групи організуються у навчально-виховному комплексі (НВК), опорній старшій школі з пришкільним інтернатом, профільній школі інтернатного типу, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (МНВК) за рахунок кооперації ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати спецкурси, які мають забезпечувати допрофесійну підготовку та їх дійову професійну орієнтацію.

Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну середню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази).

Опорна старша школа створюється переважно у сільських районах і виконує роль «ресурсного центра» в об'єднанні кількох загальноосвітніх навчальних закладів. Вона, маючи достатній матеріальний і кадровий потенціал, забезпечує ту частину профільної підготовки, яку не може реалізувати та чи інша школа.

Навчально-виховний комплекс (НВК) — це заклад, в якому організація профільного навчання передбачає об'єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів.

У НВК можуть функціонувати профільні класи і групи, де вивчають профільно-зорієнтовані курси початкової професійної підготовки. У сільській місцевості до організації структури НВК можуть входити дитячі дошкільні заклади, школи I-III ступенів, професійні технічні училища.

Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) — це навчальний заклад, який здійснює трудову, профільну, початкову професійну, підприємницьку підготовку учнівської молоді від 14 років.

Проте слід зазначити, що реформування освіти в Україні здійснюється в умовах політичної, фінансової, економічної та соціальної кризи, безробіття, а в останні роки – навіть військового конфлікту і територіальних змін у державі. Децентралізація політичної системи поряд з безвідповідальністю і часто некомпетентністю місцевої влади, корупція, недосконалість законодавчої бази, постійні зміни складу уряду, відсутність командної роботи – все це, на жаль негативно вплинуло й на освітню сферу. За двадцять п’ять років незалежної держави 10 раз (!) змінювався міністр освіти України, кожен з яких починав нові реформи. Школа була 11-річною, проголошувався перехід до 12-річної середньої освіти (з перебудовою навчальних програм і підручників), потім поверталися до 11-річного навчання. Однак, вже починаючи з 2018 року першокласники знову навчатимуться 12 років. Поступово зміниться структура освіти. Так, повна середня освіта матиме три ступені: 1) початкова школа (тривалість навчання 4 роки, містить адапційно-ігровий та основний цикли); 2) базова середня освіта (тривалість навчання 4 роки, містить адапційний та цикл базового предметного навчання, здійснюється в гімназіях); 3) профільна середня освіта (тривалість навчання 3 роки, здійснюється за двома напрямками (академічним чи професійним) відповідно у академічних або професійних ліцеях чи коледжах) [конц., С. 20-23].

Це регламентовано новим законопроектом «Про освіту», який Міністерством освіти України було винесено на громадське обговорення, а 6 жовтня 2016 року затверджено Верховною Радою у першому читанні. На сайті МОН України оприлюднено електронну версію документу «Концептуальні засади реформування середньої освіти. Нова українська школа». Цей документ пояснює ідеологію змін в освіті, що закладаються в проекті закону «Про освіту» (№ 3491-д від 04.04.2016). Зазначимо, що реформу початкової освіти вже розпочато, а розробка і затвердження стандартів, наприклад, профільної середньої освіти (10-12 класи) планується у 2023 році.