Соціально-економічні втрати, пов’язані з недосконалістю одр

Однією з найважливіших проблем оцінки ефективності заходів з ОДР є виявлення і визначення соціально-економічних втрат, пов’язаних з недосконалістю ОДР. Основні складові вказаних втрат, показані на рис. 1

Окрім вказаних на рис. 1 соціально-економічних втрат, недосконалість ОДР також впливає на втрати у ряді суміжних галузей автомобільного транспорту (збільшення собівартості перевезень, порушення роботи підприємств, понаднормативні витрати паливно-мастильних матеріалів, погіршення санітарного стану повітряного басейну та ін..). Оскільки до цього часу ступінь цього впливу не має суворої кількісної оцінки, у цьому розділі розглядаються тільки складові втрат, зображених на рис. 1

С труктура соціально-економічних втрат від недосконалості ОДР

Рис. 1 Структура соціально-економічних втрат від недосконалості ОДР

ВИСНОВКИ

Основними пріоритетами держави у галузі автомобільного транспорту є:

* зниження автотранспортної складової у собівартості продукції; забезпечення безпеки дорожнього руху;

* забезпечення пріоритетного розвитку соціально значущих перевезень (перевезень громадським транспортом на автобусних маршрутах загального користування);

* інтеграція до європейської та світової транспортних систем; .

* спрямування інвестиційної, тарифної та фінансової політики на удосконалення структури та оновлення рухомого складу, розвитку тран­спортних технологій та транспортної інфраструктури;

* пріоритетний розвиток перспективних логістичних технологій, новіт­ніх інформаційних систем, контейнерних та комбінованих перевезень;

* забезпечення необхідної кваліфікації персоналу автомобільного

транспорту.

Основними сферами відповідальності держави в автотранспортному секторі є:

• удосконалення правових основ транспортної діяльності;

• створення рівних умов для розвитку економічної конкуренції та рівного доступу до ринків транспортних послуг; контроль за їх дотриман­ням;

• удосконалення економічних відносин і тарифної політики;

• розробка сучасних вимог з безпеки та захисту довкілля і забезпечення контролю за їх дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності;

• забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування вселення;

• забезпечення відповідності транспортної інфраструктури розвитку виробничих сил;

• здійснення структурних реформ;

• здійснення державного контролю за дотриманням законодавства.

Основні завдання у сфері підвищення безпеки автотранспортного

Процесу:

1. Удосконалення законодавчої бази, необхідної для здійснення держав­ної політики щодо підвищення безпеки транспортного процесу. Розробка нових, перегляд, внесення змін та доповнень до чинних нормативно-пра­вових актів, державних стандартів у сфері дорожнього руху. Підвищення ефективності контролю за їх дотриманням.

2. Забезпечення стабільного фінансування дорожнього господар­ства в обсягах, необхідних для збереження існуючої мережі автошляхів і її розвитку відповідно до зростання інтенсивності руху та навантажень на полотно доріг.

3. Здійснення заходів, спрямованих на підвищення екологічної безпеки автомобільного транспорту:

• підвищення екологічної безпеки колісних транспортних засобів, модернізація й оновлення парку автомобілів відповідно до вимог міжнародних стандартів;

• підвищення показників комфортності автотранспортних засобів, які визначають умови праці водіїв і якість перевезень пасажирів;

• поліпшення якості традиційних моторних палив, застосування альтернативних палив і джерел енергії;

• підвищення екологічної безпеки об'єктів інфраструктури;

• організація вторинної переробки та утилізації відходів автотранспортної діяльності.

4. Удосконалення профілактичної та освітньої діяльності, системи підготовки персоналу в сфері автомобільних пасажирських перевезень.

5. Розроблення нормативно-правових актів щодо впровадження обов'язкового контролю за режимом праці та відпочинку водіїв; здійснення державного контролю за дотриманням режимів праці та відпочинку водіїв з використанням сучасних технологій та технічних засобів.

3. Впровадження передових технологій та новітніх технічних засобів, комплексів та систем управління і нагляду за дорожнім рухом.

Основні завдання активізації інвестиційної діяльності на автомобіль­ному транспорті:

1. Розробка й впровадження економічного та фінансового механізмів, які забезпечують прискорене оновлення зношених колісних транспортних засобів.

2. Державна підтримка перевізників, які здійснюють свою діяльність Н£ автобусних маршрутах загального користування, щодо придбання нового рухомого складу, який відповідає вимогам і стандартам ЄС (надання державних гарантій приватним інвестиціям, відшкодування вітчизняним пере­візникам частини витрат на сплату відсотків за кредити на придбання нові автобусів, розвиток системи лізингу під державні гарантії тощо).

3. Створення загальнодержавного і регіональних інноваційних та інвес­тиційних фондів (на придбання нового рухомого складу, впровадження високоефективних технологій перевезень вантажів і пасажирів, підвищення якості обслуговування пасажирів, зниження негативного впливу автотранс­порту на довкілля та забезпечення безпеки руху).

4. Фінансування пріоритетних інвестиційних проектів здійснювати на змішаній державно-комерційній основі із залученням бюджетних та інших джерел фінансування.

5. Здійснення організаційно-правових заходів для підвищення інвести­ційної привабливості галузі, зниження інвестиційних ризиків, залучення прямих інвестицій внутрішніх і зовнішніх стратегічних інвесторів.

6. Удосконалення процедури проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування шляхом внесення змін до "Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування", затвердженого постано­вою КМУ від 29.01.2003 р. № 139, щодо обов'язкового визначення для кожного маршруту раціональної структури автобусів за їх місткістю, комфортністю та штанів щодо оновлення (надання перевізниками, що беруть участь у конкурсі, інвестиційних проектів з оновлення рухомого складу на термін

до 5 років).