Інформаційні та інформаційно-пошукові системи в Національній поліції України. Обліки в Національній поліції України.

Основні види обліків:

• оперативного призначення;

• інформаційно-пошукового призначення;

• статистичного та аналітичного призначення;

• адміністративного (управлінського) та загального призначення.

Всю інформацію оперативних обліків у свою чергу можна розділити на 3 великі групи:

1. облік осіб та їх опис;

2. облік подій та правопорушень;

3. облік предметів та речей.

Вжиті Міністерством заходи щодо створення ІІПС стали передумовою для впровадження Єдиної комп'ютерної інформаційної системи правоохоронних органів (СБУ, Держприкордонслужба, Держмитслужба, ДПА та Генпрокуратура України) з питань боротьби зі злочинністю, створення якої передбачено Указом Президента України від 11.01.2006 р. № 80/2006 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 754-р “Про схвалення Концепції Державної програми інформаційно-телекомунікаційного забезпечення правоохоронних органів, діяльність яких пов’язана з боротьбою із злочинністю”.

Обліки статистичного та інформаційно-пошукового призначення містять наступні інформаційні підсистеми:

1. «Єдиний облік» – відомості про заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, зареєстровані в органах поліції.

2. «Кримінальна статистика» – відомості про кримінальні правопорушення, осіб, які їх учинили та результати досудового розслідування кримінальних проваджень.

Відповідно до статті 26 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція здійснює функції формування інформаційних ресурсів. Поліція наповнює та підтримує в актуальному стані наступні бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, стосовно:

1) осіб, щодо яких поліцейські здійснюють профілактичну роботу;

2) виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, рух кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду;

3) розшуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних) осіб, якіухиляються від відбування покарання або вироку суду;

4) розшуку безвісно зниклих;

5) установлення особи невпізнаних трупів та людей, які не можуть надатипро себе будь-яку інформацію у зв’язку з хворобою або неповнолітнім віком;

6) зареєстрованих в органах внутрішніх справ кримінальних або адміністративних правопорушень, подій, які загрожують особистій чи громадській безпеці, надзвичайних подій;

7) осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адміністративного затримання; затримання згідно з дорученнями органів правопорядку; затримання осіб органами досудового розслідування; адміністративний арешт, домашній арешт);

8) осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією;

9) зареєстрованих кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень, осіб, які їх учинили, та результати розгляду цих правопорушень у судах;

10) іноземців та осіб без громадянства, затриманих поліцією за порушення визначених правил перебування в Україні;

11) викрадених номерних речей, цінностей та іншого майна, які мають характерні ознаки для ідентифікації, або речей, пов’язаних із учиненням правопорушень, відповідно до заяв громадян;

12) викрадених (втрачених) документів за зверненням громадян;

13) знайдених, вилучених предметів і речей, у тому числі заборонених або обмежених в обороті, а також документів з ознаками підробки, які мають індивідуальні (заводські) номери;

14) викрадених транспортних засобів, які розшукуються у зв’язку з безвісним зникненням особи, виявлених безгосподарних транспортних засобів, а також викрадених, утрачених номерних знаків;

15) виданих дозвільних документів у сфері безпеки дорожнього руху та дозволів на рух окремих категорій транспортних засобів;

16) зброї, що перебуває у володінні та користуванні фізичних і юридичних осіб, яким надано дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення зброї;

17) викраденої, втраченої, вилученої, знайденої зброї, а також добровільно зданої зброї із числа тієї, що незаконно зберігалася;

18) бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону.

Під час наповнення баз (банків) даних, визначених у пункті 7 частини першої цієї статті, поліція забезпечує збирання, накопичення мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозапис) та біометричних даних.

До складу ІІПС входять такі підсистеми “Особа”, “Розшук”, “Пізнання”, “Номерні речі”, “Антикваріат”, “Кримінальна зброя”, “Автомототранспорт”, “Арсенал”, “АПРА”, “Втрачені паспорти”.

Підсистема “Особа” - облік осіб криміногенних категорій.

Підсистема “Розшук” – опрацьовується інформація про осіб, оголошених у регіональний, державний та міждержавний розшук.

Підсистема “Пізнання” – опрацьовується інформація про безвісти зниклих осіб, невідомих хворих, дітей, що не можуть повідомити інформацію про себе, та про невпізнані трупи громадян.

Підсистема “Номерні речі” - відомості про викрадені номерні речі.

Підсистема “Антикваріат” - облік викрадених і вилучених предметів антикваріату.

Підсистема “Кримінальна зброя” - облік втраченої, вилученої, знайденої та добровільно зданої зброї.

Підсистема “Автомототранспорт” - облік транспортних засобів, що розшукуються.

Підсистема “Арсенал” – ведеться єдиний номерний облік зброї (мисливської, спортивної, газової), яка знаходиться у користуванні громадян та організацій, табельної зброї в системі МВС.

Підсистема “АПРА” - облік адміністративних правопорушень.

Підсистема “Втрачені паспорти” - облік утрачених паспортних документів.

Оперативно-довідкова картотека (ОДК) – призначена ля обробки інформації про судимості осіб. Включає обліки оперативно-довідкової картотеки та дактилоскопічні обліки і забезпечує:

• ведення автоматизованого обліку та видачу у встановленому порядку Поліції, СБУ, Прокуратурі, судам та іншим правоохоронним органам інформації про осіб, які скоїли злочини на території України, були заарештовані, засуджені, затримані за бродяжництво, зникли від слідства та суду;

• ідентифікацію осіб які приховують свої біографічні дані від правоохоронних органів;

• пошук злочинців по слідах, виявлених на місці злочину.

На теперішній час масив центрального банку даних дактилоскопічної інформації складає понад 3,4 млн. дактилокарт (заарештовані, засуджені, бродяги, мігранти, невстановлені трупи громадян).

Формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку НПУ та МВС здійснюється відповідно до Інструкції «Про порядок формування, та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально - виконавчої системи України», що затверджена спільним наказом МВС України та ДДУПВП від 23.08.2002 № 823/188;

Оперативно-довідковий і дактилоскопічний обліки поділяються:

 За способом зберігання інформації: на картотечний та автоматизований.

За територіальністю: на регіональний та центральний рівень;

Формування, ведення та використання як картотечного та автоматизованого обліків на регіональному рівні відбувається підрозділами Національної поліції України, а на центральному рівні – структурним підрозділом МВС України, а саме ДІТ МВС.

До складу ОДК входять також підсистеми “Мігрант” та “Рубін-2002”.

Підсистема “Мігрант” - веде облік осіб, затриманих за порушення законодавства України про державний кордон та про правовий статус іноземця.

Підсистема “Рубін-2002” - дозволяє реалізувати технології віддаленого оперативного доступу до банків даних з метою введення інформації і перевірки вимог на судимості.

ФП ЄІС МВС – забезпечує взаємодію та інформаційне забезпечення центральної Єдиної інформаційно-аналітичної системи Держфінмоніторингу.

“Інтегрований національний банк даних про транспортні засоби” об’єднує ІПС “Автомобіль”, “Угон”, “Угон-СНД-Інтерполу”, “Документ”, “Номерний знак”, “Митний документ”, “Пересувний об’єкт” і містить відомості про автомототранспортні засоби, що пройшли державну реєстрацію, та про власників цих засобів; незаконне заволодіння транспортними засобами в Україні і за її межами; викрадені та втрачені державні номерні знаки; викрадені та втрачені реєстраційні документи та документи водія; затримані та доставлені на штрафмайданчики транспортні засоби; транспортні засоби, оформлені у митному відношенні підрозділами Держмитслужби.

Інформатизація всіх сфер життя людини породили не тільки нові види злочинності, а й засоби її здійснення. Комп'ютеризація засобів організації праці перетворилася в знаряддя скоєння злочинів. Слідчі зараз часто стикаються з необхідністю огляду комп'ютерної техніки і доступі до інформації яка міститься на носіях.

На місці події все частіше зустрічаються комп'ютерні засоби, які служили як об'єктами злочинного посягання так і були середовищам скоєння злочину і зберегли сліди злочинної діяльності. Огляд і фіксація таких об'єктів вимагає володіння мінімумом спеціальних знань поводження з комп'ютером та іншими комп'ютерними засобами.

Як об'єкт цієї слідчої дії комп'ютерна техніка та комп'ютерна інформація виступають як:

1. предмет традиційних злочинних;

2. в якості знаряддя вчинення злочинів, знову ж таки, як традиційних (наприклад, шахрайства), так і злочинів у сфері комп'ютерної інформації. У таких випадках інші комп'ютери є «потерпілими» від проведеної щодо їх атаки і тому також підлягають огляду;

3. як об'єкт, що містить у собі інформацію, що має відношення до розслідуваної злочину.

4. як об'єкт що містить у собі інформацію, що не має безпосереднього відношення до розслідуваної злочину, але використовувався особою, в якості щоденника, телефонної книжки або для ведення переговорів в мережі Інтернет по електронній пошті. Ці відомості часто також представляють інтерес для розслідування.

Для трьох останніх випадків використання комп'ютерної техніки є цікавим для слідчого (в першому випадку комп’ютерна техніка є мішенню злочину і може бути відсутня (вкрадена), пошкоджена тощо). Слід заначити, що тактика її огляду при цьому специфічна і вимагає чітких і правильних дій..

Першою характерною рисою є обов'язкове залучення до огляду спеціаліста. Слідчий, як правило, не має досить глибокими навичками і знаннями в області комп'ютерної техніки та інформаційних технологій. І тому без допомоги фахівця він може зробити невиправні надалі помилки в ході огляду технічної апаратури, зняття необхідної інформації і (або) її вилучення.

У той же час, залучаючи фахівця, слідчому необхідно переконатися в його компетентності. Справа в тому, що загальне поняття «фахівець з комп'ютерної техніки» є не вірним. Можна говорити лише про те, що є фахівець, компетентний в конкретних комп'ютерних системах. Тому необхідний профіль знань конкретного фахівця слід визначати в залежності від цілей і завдань огляду з урахуванням даних про характер злочину.

Необхідно звернути також увагу, що в якості понятих для участі в огляді цих об'єктів слід залучати людей, обізнаних у комп'ютерній техніці. Очевидно, що їх участь найбільш необхідно саме при даному слідчій дії, щоб виключити можливі згодом посилання зацікавлених осіб про зміни слідчим під час огляду інформації, що міститься в комп'ютері і на носіях інформації.