- •Тема 4. Методи організації навчання основам здоров’я
- •Допоміжна
- •1. Дидактична суть і структура методу навчання.
- •2. Групи методів навчання основам здоров’я в 1-4 класах.
- •Практичні роботи на уроках «Основи здоров’я»
- •3. Поняття про методи активізації навчально-пізнавальної діяльності (інтерактивні методи).
1. Дидактична суть і структура методу навчання.
Термін «метод» (від грец. methodos) означає шлях, спосіб руху до істини.
Методи навчання – це способи сумісної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на вирішення завдань навчання.
Будь-який із методів здійснюється в практиці навчання через конкретні прийоми.
Методичні прийоми – це елементи того чи іншого методу, які виражають окремі дії вчителя та учнів у процесі навчання.
2. Групи методів навчання основам здоров’я в 1-4 класах.
Сьогодні у методиці навчання валеології і безпеки життєдіяльності не вироблено єдиної класифікації методів. Методи навчання основам здоров’я умовно можна об’єднати у такі групи:
вербальні методи;
наочні методи;
методи регуляції життєдіяльності;
практичні методи;
фізкультурно-оздоровчі методи.
З допомогою вербальних методів навчання вивчаються теоретичні основи функціонування системи Людина – Природа – Суспільство з метою збереження здоров’я людини та створення оптимальних умов її раціональної життєдіяльності. Словесна мова, пов’язана з мисленням людини, передає зміст повідомлення притаманними йому вербальними засобами, які показують ставлення суб’єкта до того чи іншого факту.
Слово педагога є джерелом знань, виявляє систему понять і закономірностей, передає технологію науки, зміст фактичного матеріалу. За допомогою слова регулюється діяльність учнів, формуються вміння і навички навчальної діяльності. Слово педагога є потужним джерелом емоційного впливу на учнів, бо містить думки і почуття, яку формують духовний світ. Слово сприяє доброзичливому протиставленню «людина – світ», «людина – людина», має конструктивний характер, створює відчуття необхідності своєї діяльності, позитивні емоції та душевний комфорт.
Розглянемо словесні методи, які використовують у навчанні основам здоров’я.
Пояснення характеризується лаконічністю і чіткістю викладу. Пояснення використовують для з’ясування значення нових слів, термінів.
Розповідь застосовується для розгорнутого повідомлення нових відомостей. Розповідь ефективна, коли супроводжується демонструванням малюнків, таблиць, схем, слайдів. У процесі розповіді ставляться проблемні запитання, створюється проблемна ситуація. Проблемна ситуація може бути наслідком пропозиції зробити самостійний висновок на основі почутого, а також пропозиції використання для практичних цілей тих чи інших нових знань, що особливо важливо при навчанні основам здоров’я.
До розповіді та пояснення ставляться такі вимоги:
достовірність змісту (факти, які повідомляються, мають відповідати науковим даним і змісту навчальної програми);
логічно виправдана послідовність;
чіткість і доказовість (доказовість сприяє свідомому виконанню пояснених правил безпеки, прийомів роботи тощо);
емоційність викладу (байдуже чи наснажене емоціями ставлення вчителя передається дітям і впливає на сприймання матеріалу, його запам’ятовування);
культура мовлення.
На заняттях з «Основ здоров’я» у початкових класах широко використовується бесіда. Це діалогічний спосіб організації взаємодії вчителя і учнів, спрямований на актуалізацію знайомих дітям відомостей, власного досвіду, необхідних для засвоєння нових знань на конкретному уроці, на закріплення і перевірку вивченого, узагальнення теоретичного матеріалу заняття, підведення підсумків роботи. Готуючись до проведення бесіди, вчитель продумує зміст запитань (вони повинні бути пов’язані з раніше вивченим матеріалом), чітко формулює, встановлює їх логічну послідовність, прогнозує можливі відповіді дітей. У ході бесіди слід домагатися розгорнутих повних відповідей, дорівнювати і узагальнювати їх, виправляти помилки, ставлячи допоміжні навідні запитання.
Обговорення дає сприятливу можливість для кожного висловити свої думки, погляди. Цей метод допомагає оцінити рівень розуміння матеріалу.
Використання інформації з газет, журналів, телепередач дозволяє бути критичними споживачами засобів масової інформації (ЗМІ), розпізнавати різницю між фактом і вигадкою. Наприклад, можна використати уривок із газетної статті для створення проблемної ситуації.
Виступи з доповідями, повідомленнями дають можливість набути практичних навичок у пошуці джерел та упорядкуванні матеріалу.
Опитування. Під час опитування виникає високий ступінь участі школярів, поглиблюється розуміння ними матеріалу, їх мислення стимулюється, спрямовується та розширюється, загострюється здатність школярів до критичного мислення.
Наочні методи навчання передбачають засвоєння навчального матеріалу при наявності наочних посібників і технічних засобів навчання.
Наочні методи навчання умовно можна поділити на дві групи – метод ілюстрацій і метод демонстрацій.
Метод ілюстрацій – це використання ілюстрованих посібників, плакатів, таблиць, картин, карт, замальовок на дошці тощо.
Метод демонстрацій – це задіяння приладів, технічних установок, кінофільмів, діафільмів.
У даний час виняткову роль відіграють комп’ютери, які дають можливість моделювати певні процеси та ситуації і розширюють застосування наочних методів навчання. Використовуючи наочні методи, слід пам’ятати про те, що:
унаочнення повинно бути точно узгоджене зі змістом матеріалу;
унаочнення повинно використовуватися тільки у відповідний момент заняття і супроводжуватися доцільним коментуванням;
у процесі демонстрування унаочнення, необхідно залучати учнів до пошуків бажаної інформації;
демонстрування та ілюстрування майже ніколи не використовуються осібно; вчителеві слід завжди добре продумати способи їх поєднання зі словесними методами (поясненням, розповіддю, бесідою).
Методи регуляції життєдіяльності.
За їх допомогою формуємо у молодших школярів:
а) навички самопізнання і самоаналізу (Який стан мого здоров’я? Чи вмію я дотримуватися режиму дня? Яке місце займає в моєму житті фізична культура? Чи маю я сильну волю, щоб долати шкідливі звички? т.ін.);
б) навички самооцінки і самокритики (Продумайте і проаналізуйте, як склалася ваша залежність від паління? Підрахуйте час, який ви змарнували для паління, та кошти, витрачені із сімейного бюджету?);
в) здатність до рефлексії (мислення), яка, у свою чергу, уможливлює
здатність школярів керувати своїми діями і вчинками, здійснювати вибір між ними, приймати свідомі рішення;
г) навички саморегуляції (спеціальні вправи, спрямовані на формування навичок свідомого впливу на різні функції організму – навичок самонавіювання).
Практичні методи.
Дитина може вирости здоровою за умови, якщо вона не тільки знає, що і як для цього треба робити, а й здатна застосовувати набуті знання, сформовані вміння і навички з основ здоров’я у повсякденному житті. Неабияка роль у цьому відводиться практичним методам, за яких переважають практичні дії і вправляння учнів у засвоєнні навчального матеріалу.
Формування практичних умінь і навичок здійснюють у такій послідовності:
демонстрування дії в нерозривній єдності зі словесним коментуванням;
вправляння учнів виконувати дію з опорою на пам’ятки;
виконання дії учнями без підтримки;
виконання дії в змінених умовах.
Практичні методи умовно поділяють на:
метод вправ (дотримуватися правил особистої гігієни, режиму харчування; дотримуватися правил безпечної поведінки в різних ситуаціях; надавати само- і взаємодопомогу; робити масаж і самомасаж; виконувати вправи для зняття м’язового і психологічного напруження, вправи для очей тощо);
лабораторний метод (проводити антропометричні вимірювання: зріст, маса тощо).
Практичні методи (на уроці «Основи здоров’я» вони застосовуються під час виконання практичних робіт) є основним засобом формування вмінь і навичок здорового способу життя і безпечної поведінки.
Формування практичних умінь і навичок доцільно здійснювати в процесі ігрової діяльності. Одним із ефективних способів формування практичних умінь і навичок є рольові ігри. Вони пробуджують та формують в дітей зацікавленість до навчання; викликають в них установку на роботу; створюють атмосферу позитивного настрою до пошукової діяльності. Про методику організації і проведення рольових ігор у навчанні «Основам здоров’я», валеології та БЖ йтиметься далі.
Практичні роботи здебільшого виконуються учнями в практично-дійовій формі під час під час опрацювання на уроці відповідної теми.
