Тема 1. Організація та функціональна структура торгівлі

План лекції

1. Основні принципи та організаційна структура сфери торгівлі.

2. Організаційні моделі у сфері торгівлі.

3. Види підприємств, їх організаційно-правові форми.

1.1. Основні принципи та організаційна структура сфери торгівлі

Складність організації торгівлі зумовлює сукупність принципів, що поділяються на загальносистемні, принципи організації, побудови організаційних систем у торгівлі, а також принципи організації процесів (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 – Основні принципи організації торгівлі

Наведені принципи є основними, вони формують знання як про правила організаційної побудови, організаційного забезпечення, організаційної діяльності, так і про наслідки їх недодержання.

Структура торгівлі містить елементи, організаційні відносини, зв’язки і взаємодію. Крім того, структура торгівлі як соціально-економічна система є багатогранною і включає в себе господарську, функціональну, управлінську, технологічну, соціальну, територіальну та інші види структур. При цьому модель системи формують три структури: господарська, функціональна й управлінська. Зовнішньо така модель виражається в організаційній побудові, точніше, в організаційній структурі торгівлі.

Основними елементами організаційної структури слід вважати такі:

– торговельні об’єкти, торговельні підприємства (їх підрозділи), об’єднання, організації;

– підсистеми торгівлі: галузеві, функціональні, відомчі, територіальні та ін.;

– управлінські органи, підрозділи, служби.

Органічним компонентом організаційної структури торгівлі виступає також сукупність відносин і зв’язків. Найбільш характерними для торгівлі є:

– організаційні, управлінські, економічні, соціальні та технологічні відносини;

– господарські, економічні, зовнішньоекономічні, інтеграційні та коопераційні зв’язки.

Організаційна структура торгівлі складається з численних об’єктів торгівлі, різних підсистем, структур управління і контролю. До організаційної структури слід віднести також об’єкти інфраструктурного обслуговування, що належать безпосередньо торгівлі. Усі елементи організаційної структури взаємопов’язані та взаємодіють між собою.

Організаційна структура виступає важливою, але не єдиною складовою організації торгівлі, до якої належать також організаційні процеси, тобто організаційна діяльність. Під організаційною діяльністю маємо на увазі сукупність форм, методів, прийомів та засобів організаційного характеру, що використовуються для організаційного забезпечення функціонування та розвитку торгівлі.

Жодна функція торгівлі не може бути ефективно реалізована без належної організації, тому за своїм змістом організаційна діяльність у торгівлі є складною і багатоаспектною. Вона охоплює як прості торговельні операції, так і складні процеси оперативного, торгово-технологічного, комерційного, економічного, управлінського характеру.

Сукупність організаційних дій на всіх ієрархічних рівнях торгівлі може бути зведена до такого переліку укрупнених напрямів:

– створення нової організаційної структури;

– перебудова, реформування, удосконалення існуючої організаційної структури;

– організаційне забезпечення успішного функціонування організаційної структури та її гармонійного розвитку;

– удосконалення організаційних відносин і зв’язків;

– підвищення ефективності взаємодії елементів організаційної структури;

– організація операцій, процесів, різних видів праці та їх оптимізація;

– диверсифікація торговельної діяльності;

– організаційний аналіз і організаційне проектування;

– організація взаємодії елементів організаційної структури з суб’єктами поза межами системи.

Система відносин і зв’язків підтримує постійну взаємодію елементів структури торгівлі. При цьому взаємодія елементів може бути пряма й опосередкована. У загальному вигляді організаційна структура торгівлі може бути зображена схематично (рис. 1.2).

Рисунок 1.2 – Організаційна структура сфери торгівлі

Схематично організаційну діяльність у сфері торгівлі наведено на рис. 1.3.

Рисунок 1.3 – Організаційна діяльність у сфері торгівлі

Організаційна діяльність має чітку спрямованість і свої особливості, що полягають у специфіці цілей, організаційних механізмів, характері дій, їх масштабності, кінцевих результатах. Водночас на практиці вона доповнюється елементами управлінської діяльності, зберігаючи при цьому свій зміст і характер як самостійний вид діяльності.