8. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.

Аміноглікозиди - мають широкий спектр протимікробної дії.

Механізм дії: сприяють утворенню аномальних білків мікроорганізмів.

Стрептоміцину сульфат діє на мікобактерії туберкульозу, патогенні коки. Швидко виникає резистентність.

Застосовують при туберкульозі, інфекціях сечовивідних шляхів, органів дихання. Вводять внутрішньом'язово (1—2 рази на добу), та у порожнини тіла.

Побічні явища:

— алергійні реакції;

— вестибу­лярні порушення й ототоксичність (ураження 8 пари черепно-мозкових нервів);

Гентаміцину сульфат більш активний відносно збудників, які стійкі до бензилпеніциліну. Ре­зистентність виникає повільно, призначають в/м.

Застосовують при:

— ускладнених інфекціях сечової системи (сечу слід олужнювати для підвищення ефективності аміноглікозидів);

— ускладнених інфекціях верхніх дихальних шляхів;

— менінгіті.

Побічні явища:

— ототоксичність;

— нефротоксичність.

Інші сучасні ЛП: амікацину сульфат, тобраміцин.

Аміноглікозиди не можна застосовувати разом з фуросемідом (ото- токсичність)

9. Хлорамфеніколи (левоміцетин). Спектр протимікробної дії. Застосування. Побічні ефекти.

Хлорамфеніколи:

Левоміцетин — це антибіотик широкого спектра дії. Внутрішньо при тяжких інфекціях, рек­тально та місцево, при ураженнях шкіри, опіках. Для лікування кон'юнктивітів, блефаритів призначають 0,25% водний розчин.

0,25%, 1% спиртовий розчин при опіках, тріщинах, порізах, отитах ускладнених гнійною інфекцією. Дітям до 3 років лише за життєвими показання­ми. Можливе виникнення тяжкої інтоксикації (сірий синд­ром - колапс).

Побічні явища:

— алергійні реакції;

— токсичний вплив на кровотворну систему;

• дисбактеріоз (кандидамікоз);

10. Фторхінолони (ципрофлоксацин — ципробай; офлоксацин). Властивості, механізм і спектр протимікробної дії. Застосування. Побічні ефекти.

Фторхінолони – офлоксацин (офло), норфлоксацин (норбактин), ципрофлоксацин (цифран, ципролет, ципробай, ципронат), ломефлоксацин, гатифлоксацин (гатибакт).

Фторхінолонам властиві:

— надширокий спектр протимікробної дії;

— хороша проникність усередину мікроорганізмів;

— таблетки не можна розжовувати та запивати молоком;

— значна тривалість дії, тому призначають 1—2 рази на добу.

Застосування: інфекції ЦНС, дихальних шляхів, травного каналу, інфекційні захворювання шкіри та м'яких тканин.

Побічні ефекти: алергія, диспепсія, безсоння.

11. Сульфаніламідні препарати (сульфадимезин, етазол, сульфацил-натрій, уросульфан, сульфазин, сульфапіридазин, сульфадиметоксин, фталазол, бактрим). Механізм і спектр протимікробної дії. Швидкість резорбції у травному каналі та тривалість дії окремих препаратів. Схеми призначення сульфамідних препаратів.

Комбіновані препарати (бактрим, бісептол, сульфатон), особливості їхньої дії, застосування.

Сульфаніламідний препарат для інгаляційного застосування (інгаліпт).

Побічні ефекти та профілактика при застосуванні сульфаніламідних препаратів.

Сульфаніламідні препарати (САП) — це синтетичні хіміотерапевтичні засоби, що є похідними аміду сульфанілової ки­слоти. До них швидко розвивається резистентність.

Спектр дії САП - широ­кий.

Тип дії — бакте­ріостатичний (за виключенням бісептолу, що діє бактерицидно).

Механізм дії — конкурентний антагонізм з пара-амінобензойною кислотою (ПАБК).

Класифікація САП:

1. Комбіновані САП: бісептол (бактрим, сульфатон).

2. Препарати резорбтивної дії (добре всмоктуються із травного каналу).

За тривалістю дії їх поділяють на:

- Препарати короткої дії (6-8 год): сульфацил-натрій, етазол, сульфадимезин.

- Препарати тривалої дії (24-48 год): сульфапіридазин, сульфадиме-токсин, сульфазин.

- Препарат надтривалої дії (144 год).

3. САП, що діють у просвіті кишок (погано всмоктуються із ШКТ): фталазол.

4. Препарати місцевої дії: стрептоцид, етазол, сульфацил-натрій.

5. САП для інгаляційного застосування – інгаліпт (містить стрептоцид)

Застосування САП:

— інфекції жовчовивідних шляхів (сульфапіридазин, сульфа­диметоксин за схемою: перше приймання 1—2 г, а потім по 0,5—1 г на день, курс 5—7 діб;

— інфекції органів дихання, ЛОР-інфекції (стрептоцид);

— інфекції сечовивідних шляхів (уросульфан);

— коліентерити, коліти (сульгін, фталазол);

• кон'юнктивіти, блефарити (сульфацил-натрій у вигляді 20—30% водного розчину).

Побічні явища й ускладнення:

• нефротоксичність (метаболіти препаратів короткої тривалості дії в кислому середо­вищі кристалізуються і випадають в осад, пошкод-жуючи нирки (запивати лужною водою)

— алергійні реакції;

• лейкопенія;

• по­рушення функції травного каналу;

— тератогенність (особливо при використанні комбінованих препаратів).