Техніка внутрішньовенних ін’єкцій

Оснащення. Стерильні: шприци 10; 20 мл, ін’єкційні голки за­вдовжки 4 см, ватні тампони, серветки, гумові рукавички, маска, ниркоподібний лоток, 70 % етиловий спирт, ліки для внутрішньо­венного введення; інші: набір медикаментів для профілактики за­раження СНІДом, поліетиленовий фартух, захисні окуляри, джгут, прокладка під джгут, подушечка-валик, лоток для відпрацьованого оснащення, пилочка.

1. Психологічно підготуйте пацієнта.

2. Надягніть поліетиленовий фартух.

3. Здійсніть гігієнічне миття рук, надягніть маску.

4. Обробіть руки 70 % етиловим спиртом.

5. Надягніть стерильні гумові рукавички.

6. В асептичних умовах заповніть шприц відповідним лікарським розчином.

7. Запропонуйте пацієнтові сісти або лягти і покласти звільнену від одягу руку на подушечку-валик долонею вверх. Якщо ін’єкцію ви робите в ліжку, то підстеліть під руку церату, щоб не забруднити бі­лизну. Плече вище ліктьового згину обгорніть серветкою і накладіть венозний джгут (рука при цьому має набути ціанотичного відтінку і пульс па променевій артерії пальпуватись).

8. Для посилення венозного застою запропонуйте пацієнтові де­кілька разів стиснути і розтиснути кулак. Також можете злегка погладжувати руку, ніби підкачуючи кров у напрямку від кисті до ліктьового згину. У разі задовільного наповнення вени чітко контуруються і пальпуються у вигляді еластичних тяжів.

9. Кінчиком вказівного пальця правої руки пропальпуйте вени ліктьового згину й виберіть з них найоб’ємнішу та найменш рухому вену.

10. Обробіть гумові рукавички 70 % етиловим спиртом. Поверх­ню ліктьового згину знезаразьте двічі тампоном, зволоженим 70 % етиловим спиртом знизу вверх за течією крові та лімфи, висушіть су­хим стерильним тампоном.

11. І пальцем лівої руки поряд із венозним стовбуром змістіть трохи вниз шкіру і зафіксуйте венозний стовбур (кулак пацієнта при цьому стиснутий).

12. Правою рукою візьміть шприц із ліками так, щоб II палець фіксував муфту голки, а решта утримувала циліндр шприца. Зріз голки повинен бути зверху.

13. Голку встановіть під гострим кутом до поверхні шкіри у на­прямку течії крові, обережним рухом проколіть шкіру і передню стінку фіксованої вени. При цьому може з’явитися таке відчуття, ніби голка потрапила в порожнечу.

Опустіть шприц і проведіть голку ще на 5—10 мм за ходом вени.

15. Злегка відтягніть поршень шприца до себе. У разі правильно­го положення голки у вені в шприці з'явиться кров.

16. Зніміть джгут лівою рукою і попросіть пацієнта розтиснути кулак.

17. Ще раз відтягніть поршень циліндра на себе, щоб упевнитись, що під час знімання джгута голка не вийшла із вени. При цьому в шприц вільно поступає кров.

18. Уведіть лікарський препарат повільно, щоб він змішався з кров'ю і не подразнював стінку вени, а також не спричинив небажа­ної реакції організму.

19. Після введення лікарської речовини прикладіть до місця ін'єк­ції стерильний ватний тампон і швидким рухом виведіть голку з вени.

20. Запропонуйте пацієнтові зігнути руку в ліктьовому суглобі і затиснути тампон на 3—5 хв. Якщо пацієнт непритомний, то за­фіксуйте самі місце пункції або накладіть стерильну серветку й закріпіть її бинтом, обмотавши його навколо руки.

21. Продезінфікуйте використане оснащення.

22. Вимийте і висушіть руки.

23. Дані занесіть у відповідний медичний документ.

Запам'ятайте! Перед пункцією вени треба переконатись, що п шприці немає повітря. При неадекватній реакції пацієнта на введення препарату треба негайно припинити ін’єкцію, але із вени не виходити, з’ясувати причину такої реакції, викликати лікаря. У маніпуляцій йому кабінеті повинна бути заповнена ізотонічним розчином натрію хлориду запасна система, щоб в екстремальній си­туації миттєво підключити її пацієнтові.