- •Питання для самостійного вивчення:
- •Рекомендована література до теми:
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
- •Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
Стаття 26. Незмінність складу суду
1. Склад суду під час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції незмінний, крім випадків, встановлених законом.
2. У разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу. Якщо нового суддю залучено під час судового розгляду, судовий розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Коментар:
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття закріплює принцип незмінності складу суду. Лише за умови повного розгляду справи з дослідженням усіх доказів одними й тими ж суддями може бути ухвалене правосудне рішення.
Принцип незмінності складу суду
2. У коментованій статті встановлено правило, відповідно до якого склад суду під час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції є незмінним (частина перша коментованої статті). Лише за дотримання цього правила можна досягнути того, щоб у судді (суддів) склалося повне уявлення про обставини справи.
Винятки з принципу незмінності складу суду
3. Бувають випадки, коли забезпечити незмінність складу суду об'єктивно неможливо. Наприклад, суддя не може продовжувати розгляд справи, якщо: закінчився строк, на який його призначено; він досягнув шістдесяти п'яти років; не може виконувати свої повноваження за станом здоров'я; набрав законної сили обвинувальний вирок щодо судді; суддю звільнено з посади, зокрема з наведених підстав; у разі смерті судді (стаття 126 Конституції України) тощо.
Питання про необхідність залучення нового судді до розгляду справи, наприклад, у разі відпустки одного із суддів чи його тимчасової непрацездатності, належить вирішувати в кожному конкретному випадку з урахуванням строку відсутності судді та принципу розумності строків розгляду справи.
Найпоширенішим випадком, коли необхідно залучати до розгляду справи іншого суддю, є відвід судді (статті 27 - 28, 30 - 32 КАСУ).
4. Якщо один із суддів не може продовжувати розгляд справи з об'єктивних підстав, то до розгляду залучається інший суддя. У разі залучення нового судді судовий розгляд справи починається спочатку за умови, що заміна судді відбулася під час судового (апеляційного, касаційного) розгляду (або в перерві між судовими засіданнями) - аж до ухвалення судового рішення у справі. В інших випадках заміна судді не тягне за собою необхідності повернення до попередніх етапів.
Порушення принципу незамінності суду
5. Заміну судді без достатніх на те підстав слід розглядати як порушення принципу законного судді. Цей принцип полягає у тому, що кожен має право на розгляд його справи судом, до компетенції якого вона належить, а справу не може бути свавільно вилучено від судді, який відповідно до встановленого порядку взяв її до свого провадження.
6. Безпідставна заміна судді може бути цілком справедливо розцінена однією зі сторін як спосіб впливу на результати вирішення справи й у зв'язку з цим новому судді може бути заявлено відвід.
Відводи. Підстави для відводу (самовідводу) судді. Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача. Заява про відвід (самовідвід). Порядок вирішення питання про відвід (самовідвід). Наслідки відводу (самовідводу) судді.
Згідно Кодексу адміністративного судочинства України
Стаття 27. Підстави для відводу (самовідводу) судді
1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:
1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.
2. Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Коментар:
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає обставини, за яких може бути відведений суддя. Метою статті є забезпечити довіру до суду, незаінтересованість і неупередженість суду, а також усунути від розгляду суддів, які можуть бути заінтересовані у результатах розгляду справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді
2. Підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді можна умовно поділити на безумовні - які чітко визначені законом, й оцінні - які вимагають оцінки.
Безумовні підстави
3. Безумовними є такі підстави:
1) суддя під час попереднього вирішення цієї або пов'язаної з нею справи брав участь у процесі як представник (стаття 56), секретар судового засідання (стаття 63), свідок (стаття 65), експерт (стаття 66), спеціаліст (стаття 67), перекладач (стаття 68 КАСУ);
2) суддя є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі (КАСУ не розмежовує членів сім'ї та близьких родичів, але такого розмежування для вирішення питання про відведення судді не потрібно. Підставою для відводу є також перебування судді у відносинах свояцтва, тобто якщо позивачем, відповідачем, третьою особою чи їх представником є, наприклад, близький родич дружини/чоловіка судді);
3) суддя є членом сім'ї, родичем іншого судді, що входить до складу цього ж суду, або родичем дружини (чоловіка) такого судді;
4) ті, що визначені статтею 28 КАСУ.
Наявності цих юридичних фактів (фактів-станів) достатньо для того, щоб суддя був відведений.
Оцінні підстави
4. Оцінними є такі підстави:
1) суддя прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
2) є інші, крім уже зазначених, обставини, що викликають сумнів у неупередженості судді (наприклад, суддя висловив думку стосовно змісту майбутнього рішення у справі ще до його ухвалення тощо).
5. Перша підстава дозволяє особам, які беруть участь у справі, у разі наявності у них доказів можливої заінтересованості судді у вирішенні справи заявляти відвід судді. Якщо суддя вважає, що він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи, то він повинен заявити самовідвід (наприклад, якщо справа стосується інтересів друзів чи знайомих, колишньої дружини/чоловіка судді тощо).
6. Для відведення судді за другою підставою необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Для відведення достатньо об'єктивно обґрунтованого припущення про упередженість судді.
Водночас в одній зі справ Верховний Суд України дійшов висновку, що самого лише факту, що суддя, яка розглядає справу, колись працювала у підпорядкуванні позивача, недостатньо для висновку про упередженість судді та її відведення, на чому наполягав відповідач.
Правові наслідки розгляду справи суддею, який підлягав відводу (самовідводу)
7. У разі розгляду справи суддею, який не міг брати участь у розгляді і вирішенні справи і підлягав відводу (самовідводу) відповідно до коментованої статті за наявності безумовних підстав, судове рішення має бути скасоване судом вищої інстанції на підставі пункту 1 статті 204 або пункту 1 частини третьої статті 227 КАСУ (справу розглянуто неповноважним складом суду), якщо воно оскаржене з цих мотивів. При цьому неважливо, чи було заявлено відвід під час розгляду справи, чи ні.
8. Якщо ж особа, яка бере участь у справі, заявляла відвід судді з оцінних підстав, проте його безпідставно не було задоволено, то судове рішення має бути скасоване судом вищої інстанції на підставі пункту 2 статті 204 або пункту 2 частини третьої статті 227 КАСУ (в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної чи касаційної інстанції обґрунтованою), якщо воно оскаржене з цих мотивів.
9. Якщо особа на час розгляду справи не знала про наявність обставин, що є підставами для відводу судді, але дізналася про них згодом, вона може використати їх для оскарження судового рішення. Це рішення так само може бути скасоване судом вищої інстанції у зв'язку з неповноважним складом суду.
10. Якщо ж особа знала про наявність обставин, що є підставою для відводу, але своєчасно (у строки, визначені частиною третьою статті 30 КАСУ) відводу не заявляла, то це означає, що вона суду довіряла, а тому, на наш погляд, вона втрачає право на задоволення поданої з цих мотивів скарги на судове рішення.
