Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 32. Наслідки відводу (самовідводу) судді

1. У разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-¹ цього Кодексу.

2. У разі задоволення відводу (самовідводу) комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-¹ цього Кодексу.

3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, суд вирішує питання про передачу справи до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 22 цього Кодексу.

Коментар:  Предмет регулювання та цілі статті 1. Стаття містить правила визначення складу суду для розгляду справи у разі відведення судді або всього складу суду. Її спрямовано на забезпечення розгляду належним складом суду.  Наслідки відводу судді, який розглядає справу одноособово 2. Якщо задоволено заяву про відвід (у тому числі самовідвід) судді, який розглядав справу одноособово, справу належить передати для розгляду іншому судді того ж суду (частина перша коментованої статті). Передача справи від відведеного судді до іншого судді здійснюється відповідно до правил розподілу справ між суддями (див., зокрема, пункт 5 коментарю до статті 107 КАСУ). У разі заявлення і задоволення відводу одному із суддів колегії в апеляційному адміністративному суді, заступник голови апеляційного адміністративного суду - голова судової палати повинен внести зміни до складу такої колегії суддів, оскільки саме він наділений правом формування колегій відповідно до пункту 2 частини другої статті 29 Закону України "Про судоустрій України". У разі заявлення і задоволення відводу одному із суддів колегії у Вищому адміністративному суді України, заступник голови Вищого адміністративного суду України - голова судової палати повинен внести зміни до складу такої колегії суддів, оскільки саме він наділений правом формування колегій відповідно до пункту 2 частини другої статті 42 Закону України "Про судоустрій України". У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу в порядку провадження за винятковими обставинами в складі колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, Голова Судової палати в адміністративних справах на підставі пункту 2 частини третьої статті 53 Закону України "Про судоустрій України" включає до відповідної колегії інших суддів у кількості відведених суддів. Однак це не обов'язково робити, якщо при відведенні судді склад суду залишається повноважним для розгляду справи і ухвалення рішення, тобто відповідає вимогам частини шостої статті 24 КАСУ. 3. При передачі справи потрібно дотримуватися принципу, зазначеного у Рекомендації N (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи "Незалежність, дієвість і роль суддів": "на розподіл судових справ між суддями не повинно впливати бажання однієї зі сторін у справі чи будь-якої особи, яка є заінтересованою в результатах цієї справи". Такий розподіл можна здійснювати, наприклад, жеребкуванням, через систему автоматичного розподілу за алфавітним порядком або через іншу подібну систему. Доцільно, на наш погляд, щоб порядок розподілу судових справ між суддями затверджували збори суддів відповідного суду.  Наслідки відводу судді (суддів) при колегіальному розгляді справи 4. Якщо задоволено заяву про відвід (у тому числі самовідвід) комусь із суддів з колегії суддів, до розгляду справи залучається інший суддя (судді), щоб кількісний склад суду відповідав вимогам статті 24 КАСУ. Частина друга коментованої статті допускає й інший варіант - справу може бути передано на розгляд іншої колегії суддів. 5. Якщо задоволено заяву про відвід (у тому числі самовідвід) усьому складу суду, справу належить передати іншій колегії суддів.  Неможливість утворити новий склад суду 6. Якщо після задоволення відводів, у тому числі самовідводів, суддям або за наявності підстав, визначених у статті 28 КАСУ, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи внаслідок відсутності суддів, які можуть безперешкодно розглядати справу, суд постановляє ухвалу про передачу справи до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 22 КАСУ. Цей механізм може бути застосовано, зокрема, й у разі заявлення відводу всім суддям адміністративного суду, якщо однією зі сторін в адміністративній справі є суд або голова суду чи інший суддя цього суду.  Розгляд справи після відведення судді 7. Розгляд справи після відведення судді (суддів) та його (їх) заміни починається спочатку, якщо суд уже розпочав судовий розгляд адміністративної справи (див. частину другу статті 26 КАСУ).

 

3. Судові виклики і повідомлення. Повістки. Зміст повістки. Вручення повістки. Час вручення повістки. Наслідки відмови від одержання повістки. Виклик шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факси­мільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою. Виклик відповідача, третіх осіб, свідків, місце проживання (перебування) яких невідоме. Обов'язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.

   Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 33. Повістки

1. Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

2. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

3. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Повідомлення шляхом надсилання тексту повістки здійснюється за тими самими правилами, що і повідомлення шляхом надсилання повістки, крім випадків, установлених цим Кодексом.

4. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

5. Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представникові.

Коментар:

 Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає види та адресатів повісток, якими найчастіше здійснюються судові виклики та повідомлення, та спосіб їх надсилання.

2. Стаття спрямована забезпечити право особи знати про дату, час і місце розгляду її справи в суді, щоб мати можливість взяти участь у розгляді, а також забезпечити участь у процесі свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, якщо є така необхідність.

 Поняття повістки

3. Повістка - це письмовий документ, який зазвичай суд використовує як засіб для здійснення судового виклику чи повідомлення. Повістки є традиційною формою судового виклику, повідомлення. Інші допустимі засоби здійснення судових викликів та повідомлень визначені статтями 38 - 39 КАСУ.

 Повістка про виклик

4. Відповідно до частини другої коментованої статті повістки про виклик надсилаються:

1) особам, які беруть участь у справі (сторонам, третій особі, їх представникам), з метою інформування про дату, час і місце попереднього судового засідання, а також судового засідання щодо здійснення судового (апеляційного, касаційного) розгляду;

2) свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам - про будь-яке судове засідання, у якому необхідна участь таких осіб.

5. Вимоги до змісту такої повістки встановлені частиною першою статті 34 КАСУ.

6. Якщо сторона чи третя особа є фізичною особою і діє в адміністративному процесі через представника (а не особисто), суд має право направити повістку про виклик лише представникові. Якщо ж суд визнає обов'язковою особисту участь такої особи, тоді він повинен направити повістку і їй, і її представникові (частина четверта коментованої статті).

 Повістка-повідомлення

7. Відповідно до частини другої коментованої статті повістки-повідомлення надсилаються особам, які беруть участь у справі, з метою інформування про дату, час та місце судового засідання щодо вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Зокрема, повістку-повідомлення може бути надіслано особі, яка бере участь у справі, якщо вона заявила клопотання про судовий розгляд справи за її відсутності і суд не визнав її участь обов'язковою.

Також, згідно з КАСУ, повістка-повідомлення надсилається для інформування щодо таких судових засідань:

1) для розгляду питання про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого (стаття 23);

2) для розгляду питання щодо забезпечення доказів та для виконання ухвали про забезпечення доказів (стаття 75);

3) для розгляду питання щодо поновлення чи продовження пропущеного процесуального строку (стаття 102);

4) для виконання судового доручення (стаття 115);

5) для розгляду питання щодо забезпечення адміністративного позову (стаття 118);

6) для вчинення огляду доказів на місці (стаття 147);

7) для розгляду питання щодо ухвалення додаткового судового рішення (стаття 168);

8) для розгляду питання щодо виправлення допущеної в судовому рішенні описки чи очевидної арифметичної помилки (стаття 169);

9) для розгляду питання щодо роз'яснення судового рішення (стаття 170);

10) для розгляду питання щодо звернення постанови до негайного виконання (стаття 256);

11) для розгляду питання щодо виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі виконавчого листа, або щодо визнання його таким, що не підлягає виконанню (стаття 259);

12) для розгляду питання щодо видачі дубліката виконавчого листа (стаття 260);

13) для розгляду питання щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання (стаття 261);

14) для розгляду питання щодо визнання мирової угоди в процесі виконання або щодо відмови стягувача від примусового виконання (стаття 262);

15) для розгляду питання щодо відстрочення або розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (стаття 263);

16) для розгляду питання щодо заміни сторони виконавчого провадження (стаття 264);

17) для розгляду питання щодо повороту виконання (стаття 265 КАСУ).

7. Вимоги до змісту такої повістки встановлені частиною другою статті 34 КАСУ.

8. Якщо сторона чи третя особа є фізичною особою і діє в адміністративному процесі через представника (а не особисто), суд має право направити повістку-повідомлення лише представникові (частина четверта коментованої статті).

 Спосіб надіслання повістки

9. Згідно з частиною третьою коментованої статті повістки надсилають одним із таких способів:

1) рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою);

2) кур'єром.

Відповідно до частини першої статті 35 КАСУ повістку також може бути вручено адресату безпосередньо в суді, якщо присутній він або його представник. Суд також за згодою особи, яка бере участь у справі, має право видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

10. Повістка супроводжується зворотною розпискою, що підтверджує факт і дату одержання повістки адресатом або причини неодержання. Розписка після її заповнення повертається до суду у такий же спосіб, що й надіслана повістка. Розписка має значення при визначенні, чи був відповідний учасник адміністративного процесу належним чином повідомлений про судове засідання.

Відповідно до пункту 20 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року N 1155, судові повістки приймаються для пересилання у рекомендованих листах з позначкою "Судова повістка" з простим або рекомендованим повідомленням про їх вручення, тобто повідомленням, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника (суду) інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення. Таким чином, повідомлення про вручення можна вважати зворотною розпискою, оскільки у ньому є підпис особи, якій вручено повістку. Не вручені з поважних причин протягом п'яти днів рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" повертаються до суду із зазначенням причини невручення.

11. Обов'язок щодо надсилання повісток покладено на секретаря судового засідання, згідно з пунктом 1 частини першої статті 63 КАСУ, відповідно до якого секретар судового засідання здійснює судові виклики і повідомлення. Виходячи із ситуації і керуючись положеннями КАСУ, він повинен обрати той спосіб надіслання повістки, що забезпечить присутність відповідних учасників адміністративного процесу в судовому засіданні.