- •1. Поняття про мікроби і мікробіологію як науку. Значення мікроорганізмів.
- •1. Значення мікроорганізмів, досягнення та основні завдання мікробіології.
- •1. Бактерії, їх характеристика, спороутворення, способи розмноження.
- •2. Зв’язок фізіології мікроорганізмів з іншими природознавчими науками.
- •3. Білки, визначення та їх нормування у раціонах харчування.
- •2. Кількісний склад та роль в мікробній клітині азоту, вуглецю, кисню, водню.
- •3. Потреба людини у білку (вос). Джерела білків.
- •2. Вплив факторів зовнішнього середовища на активність ферментів мікроклітини. (температура, концентрація водних іонів – рн середовища).
- •2. Активатори та інгібітори ферментних реакцій в мікробній клітині.
- •1. Мікрофлора харчових речовин, причини виникнення.
- •2. . Практичне використання ферментів мікробів:
- •2. Вуглецеве живлення мікроорганізмів. Аудитрофний тип живлення мікробів.
- •2. Живлення мікроорганізмів. Процес засвоєння зольних елементів.
- •1. Мікроорганізми як один із чинників псування харчових продуктів.
- •2. Вплив температури на мікробну клітину ( термофіли, психрофіли, мезофіли).
1. Бактерії, їх характеристика, спороутворення, способи розмноження.
Бактерії – це одноклітинчасті організми (розміром 0,4-10 мілі мікрон) їх ділять на коки (кульки), палички (ланцюг), вібріони, спірохети, спірити. Бактерії можуть мати захисну оболонку. Вони присутні у ґрунті, воді, повітрі та як симбіонти у інших організмах. В грамі ґрунту міститься біля 40 млн. бактеріальних клітин. При несприятливих умовах можуть утворювати спори.(Спора не потребує харчування, не розмножується і довгий час може зберігати здатність викликати захворювання). ( паличка ботулізма виживає декілька місяців, сибірська виразка 2 роки). Спори гинуть при стерилізації. В сприятливих умовах спора проростає. Бактерії розмножуються, як правило, безстатевим шляхом — поділом материнської клітини на дві дочірні. Поділ відбувається дуже швидко і йому передує реплікація ДНК. За сприятливих умов деякі бактерії діляться кожні 20—30 хв.
2. Зв’язок фізіології мікроорганізмів з іншими природознавчими науками.
Фізіологія мікроорганізмів тісно пов’язана з іншими природознавчими науками біохімією, фізичною хімією та фізиком, товарознавством. Завдяки застосуванню найновіших методів дослідження стало можливо проводити дослідження фізіологічних процесів на молекулярному рівні.
3. Білки, визначення та їх нормування у раціонах харчування.
Білки – це високомолекулярні біополімери які складаються з замінних і незамінних амінокислот. Вони використовуються - як будівельний матеріал, пластичний і енергетичний матеріал, для створення вітамінів, ферментів, гормонів, речовин що сприяють обміну мінеральних речовин та вітамінів в організмі людини. До складу білків входять вуглеводи, кисень, азот, а також можуть входити фосфор, сірка, залізо, інші елементи. Функції білків: пластична, енергетична, гормональна, регуляторна, каталітична, транспортна, захисна, механічна-моторна, опорна, рецепторна. Джерела білків: молоко, яйця, м’ясо, насіння соняшника. Необхідна кількість білка залежить від ваги і складає в середньому приблизно 45 - 50 гр. у день для жінок і 55 - 60 гр. для чоловіків. У перекладі на калорії - це від 1800 до 2600 калорій в день.
Білет № 4
1. Дріжджі, їх характеристика, способи розмноження. Культурні та дикі дріжджі, переваги і недоліки використання. Дріжджі – це одноклітинчасті нерухому мікроби, які розмножуються почкуванням, спорами або діленням в сприятливих умовах протягом декількох годин. Дріжджі здатні збражувати цукор спиртах і вуглекислий газ. Спиртове збражування використовується у виготовленні хліба. Деякі дріжджі відрізняються високим вмістом білків, жирів, вітамінів групи Б, мінеральних речовин і тому можуть використовуватись як харчові продукти. Розміри дріжджових клітин зазвичай становлять 3—7 мкм у діаметрі. Найчастіше дріжджі розмножуються брунькуванням. Багато дріжджів здатні також до спороутворення.
2. Обмін речовин в мікробній клітині, визначення та його особливості. Конструктивний і енергетичний обмін. Це сукупність процесів, що протікають у клітині і забезпечують відтворення її біомаси. Обмін речовини між живою клітиною та навколишнім середовищем властивий усім організмам що живуть на землі. Конструктивний обмін – це потік біохімічних реакцій в результаті яких будується речовина із компонентів які надходять із зовнішнього середовища. Енергетичний обмін – йде на енергію за рахунок дихання. Асиміляція – конструктивний обмін відбувається з поглинанням вільної енергії.
3. Азотистий баланс, його призначення та типи. Азотистий баланс - це співвідношення кількості азоту, що поступив в організм з їжею і виділеного з нього називається азотистим балансом. Оскільки основним джерелом азоту в організмі є білок, то по азотистому балансу можна судити про співвідношення кількості білку, що поступив і зруйнованого в організмі. А значить і про наявність або відсутність м'язового зростання. Позитивний азотистий баланс - стан, коли з організму виводиться менше азоту, ніж поступає з їжею. Негативний азотистий баланс - стан, коли з організму виводиться більше азоту, ніж поступає з їжею.
Білет № 5
1. Плісняві гриби, загальна характеристика, умови життєдіяльності, способи розмноження. Плісняві гриби – це одно чи багато клітинні рослинні організми які для своєї життєдіяльності потребуються готових харчових речовин і повітря. Плісняві гриби виділяють на харчові продукти речовини які надають цим продуктам пліснявий запах і смак. Вони можуть пророщуватись при низькій вологості (15%). При підвищених концентрація солі та кислот, при низьких температурах. Серед пліснявих грибів є корисні, які використовуються для виробництва сирів (рокфор, камамбер), для виготовлення лимонної кислоти і деяких лікарських засобі ( антибіотик пеніцилін). Розмноження грибів. Гриби можуть розмножуватися вегетативним та статевим шляхами. Гриби можуть розмножуватись також утворенням спор.
