Розділ 2. Матеріали та методи дослідження

2.1.Методи визначення шкідливих речовин

При визначенні вмісту досліджуваних речовин у відібраних пробах води застосовувались методи аналізу наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Методи досліджень проб води

№ п/п	Назва показники вимірювання		Суть методу	Методи та методики, що використовувались при дослідженнях
1	Реакція середовища	рН	Метод заснований електрометричному визначанні електрорушійної сили електрометричної комірки- вимірювального розчину ,скляного електроду і електроді порівняння	рНметрія, ДСТУ 4077-2001
2.	Нафтопродукти	мг/дм3	Метод заснований на екстракції вуглеводнів хлороформом і подальшому гексаном	Арбітражний метод, Ю.Ю.Лурье, А.И.Рыбникова «Химическийанализпроизводственнихсточнихвод».-Москва. Издательство «Химия», 1974.- С.335
3.	Сульфати	мг/дм3	Метод заснований на осадженні в кислому середовищі іонів SO2- хлористим барієм	Арбітражний метод, ГОСТ 4389-72
4.	Фосфати	мг/дм3	Метод заснований на гідролізі фосфатів в кислому середовищі	Спектрометричний метод. ГОСТ 18309-72
5.	Хлориди	мг/дм3	Метод заснований на реакції іонів хлоридів з іонами срібла.	Метод титрувальння, ДСТУ 4079-2001
6.	Азот амонійний	мг/дм3	Метод заснований на	Спектрофотометричнийметричний метод. ГОСТ4192-82
7.	Нітрати	мг/дм3	Метод заснований на реакції нітратів з саліциловокисли натрієм.	Спектрометричний метод. ГОСТ 18826-73
8.	Свинець	мг/дм3	Метод заснований на властивості атомів металів поглинати в основному стані світло визначеної довжини хвиль.	Атомно-абсорбційний метод, МУ-92 МУ-82 (ЦІНАО) “Методика атомно-абсорбционногоопределениятяжелыхметаллов в почвах, воде и растительныхматериалах”: Методическиеуказания: / Цетральныйинститутагрохимическогообслуживаниясельськогохозяйства (ЦИНАО).- М.
9.	Мідь	мг/дм3
10.	Нікель	мг/дм3
11.	Хром	мг/дм3
12.	Кадмій	мг/дм3
13.	Цинк	мг/дм3
14	Залізо	мг/дм3
15.	Ртуть	мг/дм3
16.	Перманганатнаокислюваність	мгО/дм3	Метод характеризує загальний вміст у воді органічних речовин і виражається в в кількості кисню, який залучається на окислення.	Арбітражний метод, Ю.Ю.Лурье, А.И.Рыбникова «Химическийанализпроизводственнихсточнихвод».-Москва. Издательство «Химия», 1974.- С.335

2.2.Вимоги щодо облаштування полігонів тпв

Загальні вимоги до облаштування полігонів для накопичення твердих побутових відходів (ТПВ) встановлюються у нормативному документі ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування». Вимоги до умов експлуатації полігонів ТПВ викладені у нормативному документі «Правила експлуатації полігонів побутових відходів» затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 435 від 01.012.2010 р. (Правила № 435-10). Специфічні санітарно-епідеміологічні вимоги до полігонів ТПВ регламентуються «Санитарными правилами устройства и содержания полигонов твердых бытовых отходов» (СанПиН № 2811-83).

Згідно з п. 1.1. ДБН В.2.4-2-2005 - полігони ТПВ є інженерними спеціалізованими спорудами, які призначені для захоронення твердих побутових відходів. Відповідно доп. 1.2. вказаних будівельних норм - полігони ТПВ повинні забезпечувати санітарне та епідемічне благополуччя населення, екологічну безпеку навколишнього природного середовища, запобігати розвиткові небезпечних геологічних процесів і явищ.

У п.1.7 ДБН В.2.4-2-2005 міститься рекомендація - передбачати приполігонах ТПВ спеціальні споруди для вилучення ресурсно-цінних компонентів ТПВ згідно із чинним законодавством.

Згідно з п. 2.2 2 ДБН В.2.4-2-2005- полігони ТПВ мають бути розміщені на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ.

П. 2.2 8 ДБН В.2.4-2-2005 - полігон ТПВ має бути розташований на відстані не меншій 15 км від аеропортів.

П. 2.2 8 ДБН В.2.4-2-2005 також нормує мінімальну відстань у - 3 км від відкритих водоймищ господарського призначення, об'єктів, які використовуються з культурно-оздоровчою метою.

Згідно з п. 2.6 ДБН В.2.4-2-2005 полігон ТПВ повинен мати протифільтраційний екран коефіцієнтом фільтрації не вище 10^-9 м/с.

У п. 2.8 ДБН В.2.4-2-2005 міститься вимога для полігонів ТПВ залежно від особливостей їх розміщення у рельєфі виконувати: комплекс інженерних,екологічних і санітарно-гігієнічних вишукувань, оцінку впливу на навколишнє середовище, включаючи середовище життєдіяльності людини, розробку конструктивних і технологічних проектних рішень, обґрунтування заходів щодо зменшення або ліквідації негативного впливу на навколишнє середовище та розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ, а також забезпечення експлуатаційної надійності полігонів ТПВ.

Згідно з п.п. 3.1.9-3.1.11 ДБН В.2.4-2-2005 ускладі проектної документації на полігон ТПВ обов’язкові повинні бути наявні такі складові частини: «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)», «Санітарно-захисна зона і система моніторингу», «Санітарно-технічний паспорт полігону ТПВ» - ці розділи проектної документації повинні бути доступні для ознайомлення експертним установам з метою оцінки відповідності передбачених у проекти захисних та компенсаційних заходів фактичному їх дотриманню.

Відповідно до вимог п. 3.14 ДБН В.2.4-2-2005 - територія полігона ТПВ, у тому числі ділянка складування і господарська зона, має бути захищеною від затоплення зливовими та талими водами з вище розташованих земельних масивів (ділянок). Для забезпечення запобігання попаданню стоку зливових і талих вод, а також фільтрату з території полігона у зовнішні водовідвідні споруди має бути передбачено проектом комплекс гідротехнічних споруд. Господарська зона, обвалування, зелені насадження, інженерні комунікації повинні займати, як правило, 5...15 % загальної площі полігона ТПВ. Поверхневі (зливові та талі) води з території полігона повинні збиратись у секційний контрольно-регулюючий ставок. Місткість кожної секції слід розраховувати на об'єм максимального добового дощу, що повторюється раз на 10 років. Освітлені води після контролю їх якості слід спрямовувати: чисті - на виробничі потреби, при відсутності споживача - на водоскид; забруднені - до ставка-випарника або до загальних каналізаційних чи спеціальних (при полігоні ТПВ) очисних споруд стічних вод.

Згідно з п. 3.15 ДБН В.2.4-2-2005 - на відстані 1-2 м від водовідвідної канави полігону має бути розміщена огорожа території полігона ТПВ. По периметру на смузі шириною 5-8 м має бути передбачено посадку дерев та прокладання інженерних комунікацій (водопровід, каналізація), а також мають бути встановлені щогли електроосвітлення. За відсутності інженерних споруд на цій смузі відсипаються кавальєри ґрунту, який необхідно використовувати для ізоляції ТПВ.

У п. 3.19 ДБН В.2.4-2-2005 міститься вимога, що днище котловану полігону ТПВ має бути, як правило, горизонтальним, що забезпечує розподіл фільтрату по всій площі основи полігона ТПВ, або з невеликим ухилом для стоку фільтрату в місце його збирання. На ділянках з ухилом понад 0,5 % має бути зроблено каскад котлованів.

Згідно з п 3.22 ДБН В.2.4-2-2005 - дно і укоси котловану повинні мати протифільтраційні екрани з природних матеріалів із коефіцієнтом фільтрації води не більшим 10^-9 м/с і товщиною не меншою 1,0 м. При цьому згідно з п. 3.23 у разі, якщо протифільтраційний екран з мінерального ґрунту не відповідає вимогам 3.22, має бути застосованим штучний протифільтраційний екран, що має коефіцієнт фільтрації води не більший за 10^-9 м/с, строк дії більший ніж 75 років, стійкий до можливих навантажень, ультрафіолетового випромінювання і пошкодження гризунами. Для захисту штучної гідроізоляції від механічних ушкоджень на її поверхню повинен бути нанесений шар дрібного піску, подрібненого суглинку або дрібнозернистих промислових відходів (IVкласу небезпеки) з розміром зерна не більше 0,5 мм, завтовшки не менше 0,5 м. Матеріал штучної гідроізоляції має бути хімічно стійким до тривалого впливу фільтрату

Відповідно до п. 3.45 ДБН В.2.4-2-2005 - територія господарської зони полігону ТПВ повинна мати тверде покриття, освітлення і в'їзд з боку полігона ТПВ.

Згідно з п. 3.49 ДБН В.2.4-2-2005 - на виїзді з полігона ТПВ повинна бути контрольно-дезинфікуюча зона, обладнана залізобетонним резервуаром довжиною 8 м, глибиною 0,3 м і шириною 3,5 м для дезинфекції коліс сміттєвозів. Резервуар заповнюється дезінфікуючим розчином і тирсою.

Згідно з п.п. 3.51-3.53 ДБН В.2.4-2-2005 - вздовж периметра території полігона ТПВ має бути огорожа та водовідвідні канави для відведення зливових і талих вод з ділянок, розташованих вище полігона ТПВ та зовнішнє освітлення, при чому для господарської зони зовнішнє освітлення має бути виконано за постійною схемою, тобто повинно бути стаціонарним.

Згідно з п. 3.58 ДБН В.2.4-2-2005 - по периметру полігона ТПВ проектуються кавальєри ґрунту, необхідного для ізоляції при закритті полігона ТПВ.

Згідно з п. 3.59 ДБН В.2.4-2-2005 - у складі технічної документації полігону ТПВ має бути складений "Санітарно-технічний паспорт полігона ТПВ", у якому відобразити хімічний склад ґрунту, ґрунтових вод і атмосферного повітря в районі розміщення полігона, а також фізико-хімічний склад відходів, які підлягають захороненню.

Відповідно до п.п. 3.60-3.67 ДБН В.2.4-2-2005 - умовою функціонування полігону є наявність системи моніторингу, що має містити: контроль стану підземних і поверхневих водних об'єктів, атмосферного повітря, ґрунтів і рослин, шумового навантаження в зоні можливого негативного впливу полігона ТПВ; систему управління технологічними процесами на полігоні ТПВ, що забезпечує запобігання забрудненню підземних і поверхневих водних об'єктів, атмосферного повітря, ґрунтів і рослин, шумовому навантаженню понад припустимі межі. До складу об'єктів та заходів моніторингу повинні бути включені системи контролю за станом підземних і поверхневих вод, атмосферного повітря, ґрунту і рослин, шумового навантаження взоні можливого впливу полігона ТПВ, експлуатаційної надійності споруд, а також слід враховувати житлові умови та стан здоров'я населення. Для контролю за станом підземних вод мають бути передбачені контрольні свердловини, місця розташування яких погоджується із гідрогеологічною службою та державною санітарно-епідеміологічною службою. Одна контрольна свердловина закладається вище полігона за потоком ґрунтових вод, а одна-дві – нижче полігона. Свердловини проектуються на всю зону активного водообміну. За необхідністю нагляду за кількома водоносними горизонтами слід створювати кущі свердловин. При цьому, конструкція свердловин повинна забезпечувати захист підземних вод від випадкових забруднень, можливість водовідливу і відкачування, а також зручність відбирання проб води. Перелік показників, за якими проводяться аналізи, і періодичність відбирання проб мають бути обґрунтовані у проекті моніторингу полігонів ТПВ. Вище і нижче місця розташування полігона ТПВ на поверхневих водоймищах і на водовідвідних канавах, проектуються місця відбирання проб поверхневих вод. До споруд із відбирання проб ґрунтових і поверхневих вод мають бути створені під'їзди для автотранспорту. Також має бути передбачена можливість водовідливу або відкачування води перед відбиранням проб. Система моніторингу полігону ТПВ повинна також передбачати постійне спостереження за станом повітряного середовища.

Згідно з п.п. 3.71-3.73 ДБН В.2.4-2-2005 - для полігону ТПВ мають існувати щорічні ситуаційні плани полігона ТПВ, тобто плани організації робіт на картах на весь період експлуатації полігона ТПВ. Крім того, у ситуаційному плані полігону ТПВ мають бути показані зміни у розташуванні тимчасових доріг для проїзду машин по території полігона ТПВ, обсяги робіт та розміщення карт на поточний рік зі складування ТПВ та укладання ізолювального шару ґрунту, стан робіт із системи очищення фільтрату тощо. Також, за матеріалами проекту власники та орендарі об’єкту повинні розробити інструкцію з експлуатації полігона ТПВ, яка має бути погоджена з місцевими органами санітарного та екологічного нагляду.

Відповідно до п. 3.74 ДБН В.2.4-2-2005 - на полігонах ТПВ доцільно передбачати утилізацію біогазу, що утворюється при анаеробному розкладанні органічної складової ТПВ.

Згідно з п. 3.105 ДБН В.2.4-2-2005 - на полігоні ТПВ мають бути реалізовані заходи спрямовані на зменшення кількості фільтрату, а саме: тимчасові протифільтраційні завіси, дамби, а також передбачати такі схеми складування ТПВ, при яких забезпечується мінімальне надходження води з незаповненої площі карт ТПВ. При цьому, згідно з п. 3.106 ДБН В.2.4-2-2005 -для збирання і відведення фільтрату з майданчиків складування ТПВ проектують дренажну систему, яка складається з шарового дренажу (галька або щебінь) та дренажних труб. Матеріали, які використовують для улаштування шарового дренажу і дренажних труб, повинні бути хімічно і біологічно стійкими і підібрані таким чином, щоб хімічно-фізичні властивості фільтрату та механічна дія ТПВ не приводили б до відмови в роботі системи. Згідно з п.п. 3.107-3.108ДБН В.2.4-2-2005 - для улаштування водовідвідного шару повинні застосовуватися промиті матеріали із вмістом карбонату кальцію у матеріалі водовідвідного шару, який не повинен перевищувати 20 % від загальної ваги матеріалу, а дренажна система полігону ТПВ повинна забезпечити можливість контролю і промивання її під час експлуатації.

Згідно з п. 3.110 ДБН В.2.4-2-2005 - фільтрат, що утворюється на полігоні, має збиратися в контрольні ставки, а потім спрямовуватися на очистку. До стадії очистки фільтрату має бути передбачена його груба сепарація, седиментація, розподіл фаз. При цьому згідно з п. 3.112 ДБН В.2.4-2-2005 - слід перевіряти токсичність осадів, що утворюються в процесі очищення фільтрату. Якщо клас токсичності не вище III, осади можна захоронювати на полігоні ТПВ, при вищому класі токсичності осади слід вивозити та захоронювати на полігоні промислових токсичних відходів.

Згідно з п. 3.117 ДБН В.2.4-2-2005 - проект рекультивації полігону ТПВ повинен визначати один із наступних напрямків його рекультивації: сільськогосподарський, лісогосподарський, будівельний.

П. 1.8 Правил № 435-10 підтверджує вимоги ДБН В.2.4-2-2005 щодо обов’язкової наявності санітарно-технічного паспорту полігону ТПВ, тобто експлуатація об’єкту видалення ТПВ без затвердженого санітарно-технічного паспорту є грубим порушенням п. 1.8 Правил № 435-10. Аналогічно п 1.9 вказаних Правил № 435-10 вимагає для кожного полігону ТПВ розробки інструкції з експлуатації полігона, в якій мають бути враховані специфіка виробництва, наявність засобів механізації і ресурсів для виконання робіт.

Відповідно до п. 2.1 Правил № 435-10 - на в'їзді до полігона побутових відходів має бути встановлений щит з такою інформацією: назва полігона побутових відходів; рік введення полігона в експлуатацію; найменування суб'єкта господарювання, що здійснює експлуатацію полігона побутових відходів; режим роботи полігона; види відходів, що приймаються на полігон; тарифи на надання послуг із захоронення побутових відходів; найменування структури, що забезпечує охорону полігона побутових відходів.

Крім того відповідно до п. 2.2 Правил № 435-10 - на кожному полігоні побутових відходів має бути контрольно-пропускний пункт (КПП) і повинні бути встановлені автомобільні ваги для обліку кількості усіх видів відходів, що надходять на полігон побутових відходів.

Згідно з п. 2.4 Правил № 435-10 - керівництво полігону повинно забезпечити персонал КПП такими даними: переліком промислових відходів і речовин, заборонених для захоронення на полігоні побутових відходів; переліком підприємств, з якими оформлені договори на надання послуг із захоронення побутових відходів; інформацією про місткість кузовів та коефіцієнт ущільнення ТПВ у транспортних засобах, в яких підприємства перевозять побутові відходи, зазначені у договорах.

Відповідно до п. 2.6 Правил № 435-10 - на КПП повинна бути встановлена вишка для візуального контролю виду відходів, що завозяться бортовими і самоскидними транспортними засобами.

У п. 2.7 Правил № 435-10міститься вимога обов’язкового радіометричного контролю відходів, що надходять на полігон ТПВ, відповідно КПП повинен бути оснащений спеціальними приладами радіологічного контролю.

Згідно з п. 3.2-3.5 Правил № 435-10 на полігонах побутових відходів мають бути розроблені щорічні технологічні плани організації робіт із захоронення відходів, на яких позначаються робочі карти. На робочій карті полігона побутових відходів відводять майданчик, який поділяють на дві рівні зони: розвантаження і складування. Рух транспортних засобів на робочій карті на під'їздах до розвантажувального майданчика і на самому майданчику повинен регулюватись тимчасовими дорожніми знаками і контролюватись планувальником, одягненим у сигнальний жилет. Він повинен мати сигнальні прапорці для подачі команд водіям спецтранспорту.

Відповідно до п. 3.8 Правил № 435-10 - розвантажувати транспортні засоби допускається тільки на горизонтальних ділянках. Присутність сторонніх осіб, крім вантажників, які супроводжують транспортний засіб, у зоні розвантаження забороняється.

Згідно з п.п. 3.15, 3.16 Правил № 435-10 - після заповнення зони розвантаження відходи мають бути розрізнені і ущільнені шаром від 0,5 до 1,0 м залежно від механізмів, що застосовуються. Ступінь ущільнення відходів слід контролювати реперами, встановленими по кутах робочої карти.

У п. 3.17 Правил № 435-10 міститься вимога не пізніше ніж через 3 дні після заповнення чергового шару на робочій карті відході його слід укрити ізолювальним шаром завтовшки не менше 20 см.

Згідно з п. 5.1 Правил № 435-10 - на полігонах має бути створена система моніторингу та заходи екологічної безпеки мають бути спрямовані на захист нормального стану повітря, ґрунту та підземних вод. При цьому, згідно з п. 5.13 екологічні і санітарно-технічні заходи, які здійснюються протягом року, заносяться у паспорт місць видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.98 N 1216.

У п. 5.2 Правил № 435-10 міститься перелік специфічних для полігонів ТПВ забруднювачів атмосферного повітря, концентрації яких в атмосферному повітрі мають постійно контролюватись системою моніторингу полігону ТПВ. Це диоксид вуглецю, ангідрид сірчаний, вуглецю оксид, сірководень, фенол, формальдегід. При цьому, контроль атмосферного повітря за вказаними показниками згідно з п. 5.4 Правил № 435-10 має здійснюватись на межі санітарно-захисної зони та на виробничій території атестованою установою.

П. 5.3 Правил № 435-10 вимагає, щоб на основних напрямках можливого поширення легких фракцій відходів були встановлені тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі. Один раз на добу огорожу, що затримує леткі фракції, слід очищати.

Згідно з п.п. 5.5, 5.6 Правил № 435-10 - Проїзд транспортних засобів через контрольно-дезінфікуючу зону (дезбар'єр) є обов'язковим при температурі повітря понад +5°C. При цьому Необхідно відкачувати один раз на 10 днів розчин із дезбар'єру у цистерну з подальшим транспортуванням асенізаційними машинами на очисні споруди каналізації.

Відповідно до п. 5.8 Правил № 435-10 дослідження ґрунту на території полігона побутових відходів та у межах санітарно-захисної зони (на відстані 50, 100, 200 і 500 м) повинні проводитись не рідше ніж двічі на рік.

Згідно з п. 5.9 Правил № 435-10 Територія полігона побутових відходів має бути обмежена нагірною канавою для запобігання витіканню за межі полігона забруднених поверхневих вод. Не рідше ніж двічі на місяць операторам інженерного обладнання полігона слід проводити її огляд і за потреби очищати.

П. 5.10 Правил № 435-10 вимагає щоб контроль за станом підземних вод проводився щокварталу через спостережні свердловини.

Згідно з п. 5.11 Правил № 435-10 полігон побутових відходів повинен бути оснащений системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.

Відповідно до п. 5.12Правил № 435-10 для відлякування птахів має бути встановлено спеціальне звукове та біоакустичне обладнання.

Згідно з п. 6.1 Правил № 435-10 полігони побутових відходів повинні мати охорону. При цьому, згідно з п. 6.4 при необхідності на полігоні побутових відходів встановлюються пересувні пости охорони, а згідно з п. 6.5 поряд із приміщенням охорони споруджується оглядова вишка у разі відсутності пересувних постів охорони.

У п. 6.7 Правил № 435-10 міститься вимога, щоб по периметру території полігона побутових відходів була споруджена суцільна огорожа заввишки до 2,0 - 2,5 м або ґрунтовий вал заввишки 1,5 - 1,7 м і завширшки 3,0 - 3,5 м, що забезпечить в'їзд транспортних засобів на полігон побутових відходів лише через КПП.

Згідно з п. 7.11 Правил № 435-10унаслідок біохімічних процесів у тілі полігона побутових відходів утворюється біогаз. Щоб запобігти його вибуху і пожежам на полігоні повинна бути створена система вилучення та знешкодження біогазу.

Згідно з п. 8.2 Правил № 435-10 на робочих місцях, полігону ТПВ де технологічний процес, обладнання, сировина та матеріали, які використовуються, є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо вплинути на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому, повинна бути проведена атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442.

Відповідно до п. 1.10 СанПиН № 2811-83 безпосередньо на полігонах побутових відходів заборонено збір вторинної сировини, тобто діяльність по відбору з ТПВ, що надходять на полігон ресурсоцінних компонентів.

Згідно з п. 2.1 СанПиН № 2811-83 розміщення полігонів ТПВ заборонено на ділянках вклинення водоносних горизонтів і в місцях відпочинку населення.

Згідно з п.п. 2.2, 2.3 СанПиН № 2811-83 придатність ділянки під полігон ТПВ має бути визначена на підставі геологічних та гідрогеологічних вишукувань із складенням геологічних розрізів та літологічного профілю місцевості. При цьому придатними можуть вважатись ділянки де є горизонти водотривких глин або суглинків. Остаточний висновок відносно придатності ділянки під розміщення полігону ТПВ має бути наданий органом державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до п. 2.7 СанПиН № 2811-83 полігон ТПВ повинен мати санітарно-захисну зону до найближчої житлової забудови не менш ніж 500 м. «Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів» (ДСП № 173-96) у додатку 4 ця вимога підтверджується, нормативний розмір санітарно-захисної зони полігонів ТПВ становить 500 м.

Згідно з п. 3.5 СанПиН № 2811-83 полігон ТПВ повинен мати строго горизонтальне водонепроникне дно для забезпечення рівномірного розподілу фільтрату по усій площі полігону.

У п. 3.6 СанПиН № 2811-83 міститься вимога обов’язкової наявності воснові полігону шару зв’язаного ущільненого ґрунту завтовшки неменше 0,5 м з коефіцієнтом фільтрації не вище ніж 10^-5 см/с (0,0086 м/добу).

Згідно з п. 4.2 СанПиН № 2811-83 територія господарської зони полігону ТПВ повинна мати тверде покриття, штучне освітлення та окрему огорожу.

Згідно з п. 4.7 СанПиН № 2811-83 на виїзді з полігону повинна бути зроблена контрольно-дезінфекційна установка у вигляді заповненої дезінфекційним розчином ванни для ходової частини спецтранспорту.

Відповідно до п. 4.10СанПиН № 2811-83по потоку ґрунтових вод навколо полігону повинні бути зроблені наглядові свердловини дляконтролю впливу полігону на ґрунтові води. Згідно з п. 4.11 СанПиН № 2811-83 такі наглядові свердловини повинні мати зручні під’їзди для автотранспорту та бути об лаштованими для відбору проб ґрунтових вод.

Згідно з п. 5.6 СанПиН № 2811-83 робочі карти полігону ТПВ повинні мати пересувні сітчасті огорожі.

Відповідно до п. 5.9 СанПиН № 2811-83 не рідше ніж 1 раз на 10 днів персонал полігону ТПВ повинен здійснювати огляд санітарно-захисної зони та прилеглої до під’їзної дороги території і у разі виявлення забруднень силами персоналу полігону ТПВ необхідно виконувати ретельне прибирання території з транспортуванням сміття на робочі карти полігону.

Згідно з п. 5.14 СанПиН № 2811-83 тіло полігону ТПВ повинно мати укріплені бокові укоси ухилом 1:4.

Згідно з п. 6.2 СанПиН № 2811-83 на полігоні ТПВ повинен здійснюватись постійний лабораторний контроль фракційного, морфологічного та хімічного складу відходів, стану забруднення атмосферного повітря, ґрунту, ґрунтових та поверхневих вод в робочій зоні та в санітарно-захисній зоні об’єкту відносно контрольних показників, характерних для навколишнього природного середовища на даній території.

За таких обставин, існування цього полігону ТПВ грубо порушують права громадян України відповідно до норм чинного законодавства:

ст.50 Конституції України - право на безпечне для життя і здоров'я довкілля;

- ч.1 ст.293 Цивільного кодексу України - фізична особа має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, проякість харчових продуктів і предметів побуту, а також права на її збирання та поширення;

- ч.1 ст.3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» основними принципами охорони навколишнього середовища, зокрема, є:

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки;

б) гарантування екологічного безпечного середовища для життя і здоров’я людей;

в) екологізація матеріального виробництва;

г) компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

п.а ч.1 ст.9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин України має право на безпечне для його життя і здоров’я навколишнє природне середовище

ст.14 Закону України «Про відходи» -громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з відходами мають право на:

а) безпечні для їх життя та здоров'я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами;

б) одержання в установленому порядку повної та достовірної інформації про безпеку об'єктів поводження з відходами як тих, що експлуатуються, так і тих, будівництво яких планується;

в) відвідування в установленому порядку спеціально відведених місць чи об'єктів поводження з відходами;

г) участь в обговоренні питань, пов'язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об'єктів поводження з відходами

д) екологічне страхування відповідно до законодавства України;

е) відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи [8].

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ